1.Силікатна, казеїнова, водоемульсійна, клейова фарби: особливості виготовлення, властивості і т.П.

Силікатні фарби – це суспензії лугостійких пігментів і наповнювачів (крейди) у водяному розчині калієвого рідкого (розчинного) скла. Їх випускають у вигляді густих паст, розведених перед ужитком водою до необхідної консистенції, або сухих сумішей пігменту з крейдою, із яких фарби готують розмішуванням у водяному розчині рідкого скла. Вони висихають при кімнатній температурі протягом 3 год, створюючи блискучі фарбові покриття, які малостійкі до атмосферних впливів. При періодичному впливі вологи і зміні температури покриття поступово розтріскується і обсипається.

Силікатні фарби застосовують для фарбування цементних, гіпсових і вапняних поверхонь, а також для покриття деревяних виробів з метою зменшення їхньої горючості.

Водно-емульсійні фарби являють собою суспензії пігментів у водяних емульсіях плівкоутворювальних речовин. Також до їх складу входять пластифікатори і різноманітні добавки: емульгатори, диспергатори, згущувачі і тиксотропні добавки, консерванти та інгібітори. При її випарі, частинки пластмаси утворюють дуже міцну і еластичну плівку. Завдяки багатьом перевагам емульсійні фарби застосовують для внутрішніх і зовнішніх покриттів. Водоемульсійні фарби не токсичні. Недоліками водно-емульсійних фарб є їх низька стабільність при збереженні, особливо при знижених температурах. Також можливе утворення щільних осадків при тривалому збереженні і зміна колірного відтінку і зміна запаху. Водно-емульсійні фарби бувають: полівініл ацетатні, поліакрилатні, лакові і фарбові плівки на основі акрилових емульсій, плівки стиролобутадієнових емульсійних (латексних) фарб.

Казеїнові фарби випускаються у вигляді готових сухих фарб, що готують змішуванням розмолотого казеїну, здрібненої і просушеної крейди, вапна-, луго і вапностійкого пігменту. Вони належать до клейових водяних фарбових складів, але завдяки великому поширенню виділяються в особливу групу. Плівкоутворювальною речовиною у них служать казеїн, який широко використовується для виготовлення клеїв. Фарбові склади готують із сухої фарби змішуванням у гарячій воді на місці споживання. Казеїнові фарби застосовуються при фарбуванні оштукатурених і дерев'яних поверхонь як на внутрішніх, так і зовнішніх роботах.

Клейові фарби являють собою суспензії пігментів і наповнювачів у водяних клейових розчинах. У якості плівкоутворювальних речовин цих фарбових сполук, застосовують кістковий, міздровий, крохмальний або борошняний клеї. Для клейових фарбових сполук застосовують сухі клейові фарби, що являють собою суміш пігментів із наповнювачами (крейдою). Водяну пасту пігментів і крейди змішують із клейовим розчином і розбавляють водою до необхідної консистенції. Клейові барвисті плівки нестійкі до впливу води: їх можна змити гарячою водою. Клейовими фарбами звичайно покривають оштукатурені поверхні.

2. Вимоги до якості керамічних товарів.

Технологічний процес виробництва керамічних виробів складається з таких етапів: підготовка сировини, одержання маси, формування виробів, сушка, випалювання, декорування.

Основними вимогами до побутових керамічних товарів є: функціональні, естетичні, ергономічні, вимоги до надійності в експлуатації.

1.Функціональні (здатність виробів вмістити та зберігати їжу та напої, легкість діставання їжі та напоїв з виробу, універсальність виконання обох функцій. Вони повинні бути стійкими до дії різних зовнішніх впливів (атмосферних, хімічних, теплових, механічних). За формою вироби повинні відповідати еталонам, форма виробу повинна включати відповідність утилітарним та естетичним вимогам, стійкості, відповідності приставних деталей з основною формою та розмірами.

2.Ергономічні властивості характеризують відповідність керамічних виробів антропометричним, фізіологічним та психофізіологічним особливостям людини, що визначатиме зручність користування цими виробами. Крім того вони стосуються гігієнічних властивостей керамічних виробів, тобто норм виділення шкідливих речовин та можливості очищення від забруднення в процесі їх використання. Важливою ергономічною вимогою є нешкідливість керамічних фарб та глазурі.

3.Естетичні вимоги – це відповідність виробу цілісності композиції, раціональності форми, інформативності та досконалості виробничого виконання виробу. Естетичні показники (білість, просвітлюваність, ступінь досконалості форми та декору, блиску, ступінь цілісності композиції, точність відтворення зразка – еталона) повинні відповідати встановленим нормативам та вимогам.інформативність побутових керамічних виробів проявляється в оригінальності форми, декору, які відрізняють даний виріб від інших, та відповідності його сучасним стилю і моді.

4.Надійність в експлуатації – важлива вимога до керамічних побітових товарів, яка визначається їх довговічністю та збережуваністю. Довговічність залежить від фізичного та морального зношування; збережуваність має важливе значення при транспортуванні та зберіганні.

Білет 7