1.4.2. Наявність чітких особистих цінностей

Особисті цінності — це вибір того що на думку людини є важ­ливим і необхідним. Деякі цінності підтримуються усіма членами суспільства або нації. Вони розповсюджуються законами, звичаями і загальним ухваленням.

Менеджер у своїй роботі завжди визначає що є важливим, а що ні. Його цінностями можуть бути:

• відношення до рівності статі, раси та віку людини;

• відношення до ризику в роботі;

• ступінь допомоги іншим;

• ступінь використання заохочень або покарань підлеглих;

• додержання духу і букви законодавства;

• залучення працівників до управління;

• відношення до свого здоров'я, сім'ї та друзів;

• відношення до підлеглих та вищого керівництва;

• ступінь відкритості та ін.

Цінності виробляються на протязі довгого періоду і формують неповні життєві позиції, які мають фундаментальний вплив на всежиття. Менеджер, який має чіткі особисті цінності, схильний до прояву у своїй поведінці рис, приведених на схемі 1.2.

Чіткі особисті цінності більше всього повинні мати керівники, які приймають стратегічні рішення, займаються врегулюванням принципових завдань, надають консультації по виконанню рішень вищого керівництва.

Менеджер, який має чіткі особисті цінності, виконує такі дії:	1. Поводить себе у відповідності із декларованими цінностями
	2. Послідовний
	3. Проголошує свої погляди для обговорення
	Прагне зрозуміти чужі погляди
	Активний у житті
	Твердо стоїть на своєму
	Прагне встановлювати зворотний зв’язок
	Готовий відповідати за свої цінності

1.4.3. Здатність встановлювати чіткі особисті цілі

Сучасне життя вимагає під менеджера ясних і обгрунтованих ці­лей, які формуються під впливом таких факторів:

— швидкий розпиток технологій;

— фінансові та екологічні кризи;

— зміни вартості енергоресурсів;

— зростання безробіття;

— почуття відчуження від управління і нездатність впливати на події;

— зростання порушень законодавства.

Не дивлячись на ці негаразди, менеджери повинні прагнути контролювати зовнішні події, навчитись знаходити можливості, які надає наше життя. Тому ясність у питаннях особистих цілей є осно­вним засобом здійснення цих можливостей.

Зміст встановлення цілей полягає у тому, щоб зосередити увагу на бажаних результатах, використовуючи різні терміни і завдання. Постановка цілей допомагає менеджерам вирішувати, що є найбільш необхідним і корисним. Але наявність особистих цілей не забезпечує вирішення всіх проблем. Тому при встановленні цілей прагнуть пе­редбачити можливе майбутнє, а якщо обставини змінюються, то цілі, поставлені у минулому, стають ближчими або недосяжними.

Звичайно, що легше встановити ціль, ніж її досягти. Це вимагає всебічного вивчення можливих обставин і реальності виконання цілідо того, як брати її на себе.

Для того щоб поставити собі ціль, необхідно здійснити 7 кроків утакій послідовності:

Крок 1. Визначення своїх потреб	Провести аналіз поточної ситуації і дати відповідь на запитання: «Чого б ви хотіли досягти?»
Крок 2. Визначення можливостей	Відібрати ті можливості, які не суперечать своїм цінностям, або не викликають надзвичайних труднощів.
Крок 3. Прийняття рішення про те, що потрібно	Відповісти на такі запитання: а) що для мене є важливим? б) на який ризик я можу йти? в) як моє рішення вплине на оточуючих? Вірогідність ризику визначається п формулі: Р = ∑Д : ∑В * У : НУ де Д – можливі вигоди при вдачі; В – можливі витрати при невдачі; У - вірогідність вдачі; НУ – вірогідність невдачі.
Крок 4. Здійснення вибору цілі	1. Направити зусилля на вибір конкретної цілі. 2. Затвердити собі напрямок зусиль на здій­снення вибраної цілі. 3. Передбачити боротьбу за успіх у вкрай не­сприятливих умовах. 4. Вибрати найбільш привабливий варіант.
Крок 5. Уточнення цілі	Порівняти зв'язки між загальними завдання­ми і конкретними робочими цілями для того, щоб зменшити зайві зусилля.
Крок 6. Встановлення строків досягнення цілі	1. Розподілити час виконання дій. 2. Здійснювати управління своїм часом і міні­мізувати його витрати. Час — це ціновий ре­сурс, як і гроші у банку. Час надає можливості, а управління часом забезпечує розширення цих можливостей. 3. Встановлювати швидкість руху до цілі. Якщо ціль не має часових обмежень, то немає і ніякої можливості слідкувати за своїми успі­хами.
Крок 7. Контроль досягнень цілі	1. Спостереження за своїми результатами. 2. Оцінка ступеню досягнення цілі по окремих результатах.

Якщо виявилось, що ціль не досягнута, то треба відповісти собі на всі запитання:

• Чи дійсно ця ціль важлива для мене?

• Яка реальність встановленої цілі?

• Чи вклав я в досягнення цілі достатньо зусиль та уваги?

• Чи зберігає моя ціль актуальність?

• Чи достатньо я залучив до справи оточуючих?

• Чи не рано я визнав себе неспроможним?

На вибір цілей можуть впливати такі обмеження:

1. недостатність реальності встановленої цілі;

2. невизначення часових параметрів;

3. відсутність показників виміру результатів;

4. неефективність цілі;

5. недоліки спільної зацікавленості;

6. конфлікти :і іншими;

7. недостатня інформованість;

8. використання покарань підлеглих;

9. несистематичність аналізу;

10. порушено твердження, що ціль – це кермо в індивідуальному і колективному русі. Без нього здібності невірно спрямовуються і витрачаються марно.