Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОПМ Тема 1 (1).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
100 Кб
Скачать
☆

1.4.6. Творчість та здатність до інновацій

Творчість — це діяльність, спрямована на створення нових куль­турних та матеріальних цінностей.

Творча людина — це людина, яка самостійно створює щось нове,оригінальне.

Посада менеджера особливо вимагає творчого підходу, коли для досягнення результатів необхідно знайти зовсім нові рішення та ідеї. Він особливо необхідний там, де дії обмежуються діючими система­ми та процесами.

Але є фактори, які обмежують або зводять нанівець творчі здібності менеджера. Основними із них можуть бути:

  • лінивіство;

  • стійкі навички у манерах та мисленні;

  • надлишкова напруженість від невпевненості;

  • послаблена цілеспрямованість;

  • недостатні наявні можливості.

Творчі рішення проблем вимагають наявності досвіду роботи і особливих навичок.

Вони розробляються у такій послідовності:

Вивчення проблеми

1. Провести дослідження.

2. Настроїтись на завдання з інтелектуальної та емоціональної точки зору.

3. Встановити цілі та критерії їх досягнення.

Розробка ідеї (новаторської)

1. Коротко викласти проблему.

2. Обговорення проблеми методом «мізкової ата­ки».

3. Приведення всіх ідей у логічний порядок.

Вибір ідей, що використовуються

1. Відхилити неприйнятні ідеї на основі логіки, а не емоцій.

2. Визначити реальність ідеї серед інших можли­востей.

3. Створення творчої групи.

Планування нововведення

1. Визначити роль кожного виконавця у загальній системі.

2. Конкретизувати впровадження інновацій у рам­ках всієї роботи.

Зворотний зв’язок

1. Регулярний аналіз досягнутих успіхів.

2. Зміна цілей і планів.

Менеджер з творчим підходом до справи має такі риси:

Менеджер з творчим підходом має такі риси:

  1. Цінує творчий підхід в інших людях

  1. Приймає рішення в умовах невизначеності

  1. Вірить у творчі здібності підлеглих

  1. Настирливий у виконанні завдань

  1. Може відхилятись від традицій

  1. Почуває потребу в перемінах

  1. Використовую можливості

  1. Надає перевагу новаторським рішенням

  1. Вирішує проблему систематизування

  1. Використовує метод «мізкової атаки»

  1. Здатен керувати творчою групою

  1. Прагне вчитись на помилках

  1. Йде на ризик

1.4.7. Висока здібність впливати на оточуючих

Менеджери повинні уміти впливати на оточуючих шляхом ство­рення хорошого першого враження, розвитку взаєморозуміння, до­сягнення довіри і прояви турбот до оточуючих. Це особливо необхід­но менеджерам по персоналу в комерційній роботі під час закупок і продажу товарів та ведення переговорів. Факторами впливу па ото­чуючих є:

і. Одяг та зовнішній вигляд.

  1. Уміння держати себе твердо і впевнено.

  2. Поведінка.

  3. Особисте спілкування.

  4. Винагорода.

Уміння гарно одягатись полягає у тому, щоб одяг підходив до конкретного випадку. Тут практичність є найголовнішим показником відповідності. Одяг практичним буде тоді, коли він не і і лі рухатись і задовольняє вимогам ситуації. Важливо «по­нині,ому» почувати себе у своєму одязі. Щоб користуватись впливом, необхідно бути охайним. Люди, які дуже слідкують за по, не можуть бути впливовими. Одяг показує наскільки людина готова йти на ризик і на скільки вона схвильована. Одяг — це символ і визначеного рівня особистого добробуту. Уміння держати себе твердо і впевнено має велике значення. Такі люди можуть управляти своїми почуттями. Вони демонструють врівноваженість, внутрішнюсилу. Вони рідко виходять із себе, і щоб створити добре враження, їм не треба прикладати багато зусиль. Вони вивільнюють "і пригнічують енергію, заохочують хоробрість, збільшують шанси на успіх або невдачу.

Поведінка менеджера відіграє ключову роль у питаннях впливу на оточуючих. Менеджери, які говорять невиразно і непереконливо Приймаються як невпевнені.

Впевненість у собі — це якість яка демонструє оточуючим чіткість поглядів і конкретність позиції людини. Але це не є агресивністю. Агресивна людина може бути дуже напористою, наполегливою. Агресивність часто призводе до випадків залякування інших, порушення їх прав. Впевнений у собі менеджер реалізує право вільно викладати свою точку зору, поважати при цьому права інших людей. Менеджер,який впевнений в собі, має такі переваги:

  • почуває себе сильнішим;

  • частіше досягає того, до чого прагне;

  • покращує відносини з оточуючими;

  • прискорює процес прийняття рішень;

  • знаходить можливість спільно вирішувати проблеми.

Для розвитку якості впевненості в собі необхідно мати такі навички:

1) уникати зайвих емоцій, які не сприяють на користь рішеннязавдання;

2) бути простішим у відносинах з іншими;

3) домагатися свого рішення шляхом пояснення своїх намірів дотого часу, коли з'явиться можливість вирішити проблему;

4)ясно і чітко викладати свою позицію;

5) не дозволяти спробам уведення в сторону від наміченого шля­ху вирішення проблеми, знайомитися з іншими точками зору, але настоювати па своєму;

6)свої помилки треба визнавати, але не давати виникнення по­чуття невідповідності своїй посаді;

7) прагнути перемоги, але не за рахунок великих витрат ресурсів. Великий вплив па інших людей мас особливе спілкування менед­жера.

Тому встановлення добрих відносин з іншими людьми є харак­терною рисою дійсної впливовості. Створення взаєморозуміння — це здійснення контакту з іншою людиною, не зменшуючи при цьому по­чуття власної цілісності.

Винагорода — це не тільки матеріальне стимулювання або заохо­чення. Вона може бути моральною. Менеджер, який прагне досягти високої впливовості, повинен уникати несхвалення дій підлеглих, використовувати позитивне підкріплення їх поведінки навіть при ви­никненні труднощів і невдач.

У своїй практичній діяльності менеджери використовують ме­тоди управлінського впливу на підлеглих, використовуючи сильні й слабкі підходи. Основними з них є :

  • видання ясних і чітких наказів і розпоряджень;

  • умовлення — звернення до логіки, почуття особистої зацікав­леності або лояльності іншої людини.

  • погрози основані на тому, що страх іноді є достойним мотивом і на короткий час можуть давати результати, але почуття образи може посилюватись і негативно впливати на самого менеджера. Погрози викликають боротьбу вольових якостей з обох сторін і тут обов'язково буде програвший зараз або пізніше.

  • прохання — це спроба викликати до себе кращі якості натури іншої людини і забезпечення собі співчуття. Прохання можуть мати позитивний результат тільки тоді, коли між менеджером і підлеглим діють добрі відносини.

  • підкуп — це надання одній із сторін деяких переваг, якщо вона визначеним чином змінить свою поведінку. Іноді підкуп

  • спрацьовує, але при цьому порушується чесність. Цей метод стає обманним і отримується одержанням дивідендів з по­смішкою.

  • вимоги — це використання правил субординації, щоб запро­понувати працівнику виконувати конкретне завдання. Цей ме­тод демонструє повагу до іншої людини.

Чіткі вказівки повинні надаватись не у різкій і грубій формі, щоб не викликати образи підлеглого.

Менеджер, який вміє впливати на інших людей, має такі якості:

  1. Цінується підлеглими

  1. Розуміє процес впливу

  1. Здійснює методи впливу на інших

  1. Одягається відповідним до випадку чином

  1. Ясно і коротко викладає свої думки

  1. Впевнений у собі

  1. Має переконливий зовнішній вигляд

  1. Поводить себе впевнено

  1. Встановлює добре взаємопорозуміння з іншими

  1. Здійснює винагороди за відповідну поведінку

  1. Знає реальне уявлення про себе

  1. Дає чіткі вказівки

  1. Прагне бути наполегливим

  1. Ефективно прислуховується до інших

Таким чином, впливовість — це властивість заслуговуючих до­віри людей. А ключовим фактором є особисте їх взаєморозуміння. Впливовість менеджера залежить від того, як він вміє слухати інших людей. Навчитись цьому можуть допомогти такі навички:

  1. зосереджувати свою увагу на тому, про що говорить інша лю­дина, не відволікатись на інші справи;

  2. слідкувати за виразом обличчя і рухами людини (співроз­мовника, опонента) під мас дискусії, обговоренні спірних пи­тань;

  1. не давати остаточних оцінок до того часу, коли повністю не бу­дуть вияснені погляди іншої людини;

  2. під час розмови не перебивати іншого, а зауваження робити тільки після закінчення промови людини;

5) для забезпечення повного розуміння промовця перевіряти своїпогляди;

  1. виявляти логіку викладення думки іншої людини;

  2. надавати свою підтримку, заохочувати вільне викладання дум­ки іншого, навіть коли вони здаються не розумними;

8) прагнути аналізувати сказане іншою людиною, а не шукати унеї помилок. Характеристика менеджера, який вміє впливати на інших людей,наведена на схемі 1.7.