2. Корекційно-розвивальні.

-Корекція слухового сприймання та формування на цій основі адекватного розрізнення та розпізнання звуків української мови.

-Корекція фонематичних уявлень та звуковимови як передумов оволодіння орфоепічними нормами української мови.

-Корекція темпо-ритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення.

-Корекція лексичної сторони мовлення на основі розширення словникового запасу.

-Корекція граматичної будови мовлення.

-Корекція зв’язного (діалогічного, монологічного) мовлення.

-Формування навичок усвідомленого мовного аналізу як основи для оволодіння і розвитку навичок читання та письма.

-Упередження та корекція дислексій і дисграфій.

22.Методика роботи над картинкою та серією сюжетних картин на уроках читання та розвитку мовлення

Важливе місце в системі роботи з формування та розвитку зв’язного мовлення дітей із ТПМ відводиться навчанню розповідання за картинкою.

Розповідання за картинкою – це складна розумова діяльність , в якій мають місце аналіз, синтез, порівняння, умовиводи. Формування умінь розповідати за картинкою не можна розглядати ізольовано від особливостей сприймання дітьми картинки. Під час сприймання картинки працює тільки зоровий аналізатор, що веде до ускладнення сприймання.

Сприймання картинки дітей слід цілеспрямовано навчати, поступово підводити їх до розуміння того, що на ній зображено. Це потребує впізнавання окремих предметів ; встановлення зв’язків між основними персонажами; виділення деталей (освітлення, вираз обличчя людей).

У процесі роботи над картинкою враховують такі принципи підходу до навчання дітей.

• Поступове ускладнення завдань і форм роботи у відповідності з віковими та мовленнєвими особливостями дітей.

• Відведення важливої ролі мовленнєвого зразку педагогу.

• Широке використання ігрових форм занять.

• Загальне спрямування навчання на розвиток зв’язного граматично правильно мовлення і активізацію творчості дітей.

Під час роботи над розповіданням за картинкою вирішується низка завдань:

1. навчання поступового розгляду картинки, уміння бачити предмет або сюжет на картині, розвивати спостережливість, збагачення і активізація словника, виховання букової культури мови (ІІ рівень ЗНМ).

2. Продовжувати навчання розгляду картинки і розуміння основного її змісту, описувати картинки за запитаннями, поступове залучення дітей до самостійного розповідання (ІІ-ІІІ р.ЗНМ).

3. Формування навичок планування розповіді з боку її змісту, навчання дотримання послідовності і логіки розповідання, самостійний фактичний та творчій зв’язній розповіді (ІІІ р. ЗНМ, ФФНМ).

Вимоги до відбору картин:

• Зображення має бути доступним для сприймання; не повинно бути великого нагромадження деталей, скорочення або закриття предметів, що робить їх важкими для впізнання;

• Зміст картинки повинен бути цікавим, зрозумілим, близьким до життєвого досвіду дітей, відповідати їх знанням про довкілля тощо;

• Зображення персонажів, тварин, різних об’єктів повинно бути реалістичним.

• Картина повинна бути високохудожньою, мати виховну цінність.

Під час навчання дітей з ТПМ складання розповідей за картинками виділяють 2 етапи: підготовчий і основний.

Мета підготовчого етапу: підготувати дітей до сприймання і правил розуміння основного змісту картинки, уточнити , активізувати і удосконалити словниковий запас, навчити дітей розуміти послідовність подій, які відбуваються на картинці.

Мета основного етапу: навчити дітей складати розповідь. Основні прийоми: зразок розповіді логопеда, наводящі питання , складання розповіді за фрагментами катрини, колективне складання розповіді.

Під час роботи над картинками велика увага приділяється розвитку у дітей із ТПМ навичок планування розповіді.

Особливої уваги заслуговує навчання придумувати твори розповіді за картинкою. У своїх розповідях діти повинні відтворити сюжет картинки, взаємозв’язки і взаємовідносини дійових осіб, вийти за межі картинки «як ви гадаєте, що було до того як….?»

На закінчення роботи над картинкою проводиться аналіз та оцінка дитячих розповідей.

Серія сюжетних картин (методика навчання)

Розповідь за серіями сюжетних картинок дає можливість розвитку уміння вибудовувати сюжетну лінію висловлювання, формує і закріплює уявлення про його композицію, активізує пошук образних засобів вираження і способів внутрішньо колективного зв’язку.

Види серій сюжетних картинок:

1. На початковому етапі навчання використовують серії послідовних картинок (предметно дійові) «купання ляльки».

2. На наступному етапі застосовують серії сюжетних картинок широкого сюжетного плану у зображені кожної окремої картинки серії, які є більш складними за своїм змістом.

Послідовність навчання складання розповідей за серіями сюжетних картинок:

1. Логопед розкладає серію простих сюжетних картинок у правильній послідовності і пропонує розглянути їх. Далі знайомить дітей зі змістом розповіді. Після цього кожній дитині дають по одній картинці – епізоду. Логопед повторює розповідь, а викликана дитина повинна знайти і показати відповідну картинку.

2. За виставленою серією простих сюжетних картинок діти складають речення до кожної картинки окремо.

3. Робота з кожною картинкою окремо (Ще раз уважно роздив. 1шу картинку, бесіда з використанням конкретних та пошукових питань).

4. Складання розповіді дітьми за всіма картинками. Самостійно переказати ланцюжком.

5. Дітям пропонують серію сюжетних картинок у пошуковій послідовності. Логопед дає план розповіді, за яким діти повинні розкласти картинки у потрібному порядку. Потім самостійно складають коротку розповідь.

6. Розташування знайомої серії сюжетних картинок у порушеній послідовності. Дітям пропонують визначити, що було спочатку, що відбулось потім тощо.

7. Поступове опрацювання змісту сюжетних картинок за допомогою запитань.

8. Створення групи дітей для складання колективної розповіді.

9. Після закінчення складання колективної розповіді кожен х групи учасників пропонує свою назву, решта дітей вибирає найвдалішу.

10. Дітям пропонують незнайому серію сюжетних картинок у порушеній послідовності. Діти самі визначають первинно-наслідкові зв’язки між окремими моментами сюжету.

Індивідуальні та колективні розповідання формують у дітей уміння пов’язувати між собою слова у простих і складних реченнях. Забезпечується розв’язання низки мовних завдань у єдності, включно з розвитком образності висловлювань, а також естетичне сприймання зображеного. Подібні розповіді готують дітей до творчого розповідання без наочності.