12.2 Гідроприводи з об’ємним регулюванням

Машинне (об’ємне) регулювання швидкості руху робочого органа полягає в тому, що зміна подачі рідини, яка надходить у робочу порожнину гідроциліндра, здійснюється за рахунок зміни подачі регульованого насоса.

В цих системах встановлюють регульовані насоси (радіально-поршневі, аксіанально- поршневі або пластинчасті).

Подача насоса регулюється зміною величини ексцентриситету насоса або зміною кута нахилу диска.

Розглянемо схему об’ємного регулювання (рис.12.4).

Р ідина регульованим насосом 1 подається у робочу порожнину циліндра. Від перевантаження систему захищає запобіжний клапан 2. С лід зазначити, що подача рідини у робочу порожнину циліндра Q_ц визначається не тільки певною настройкою насоса, а й величиною витоків рідини в самому насосі, гідроциліндрі та гідроапаратурі.

Рисунок 12.4 – Схема об’ємного регулювання

(12.6)

де - теоретична подача; - витоки рідини.

Швидкість переміщення поршня визначають за формулою (12.1). Таким чином, змінюючи робочий об’єм насоса V₀, можна змінити швидкість руху поршня гідроциліндра.

Машинне регулювання може здійснюватись також змінною робочого об’єму гідромотора (якщо є обертальний рух вала) або зміною робочих об’ємів насоса і гідромотора.

Цей спосіб регулювання швидкості знайшов застосування в гідросистемах протяжних, шліфувальних, стругальних верстатів тощо. Особливо широко його використовують в механізмах з обертальним рухом. При цьому зміна швидкості руху здійснюється у широкому діапазоні.

Гідропривод з об’ємним регулюванням має вищий к.к.д., але є дорожчим через високу вартість регульованих насосів і двигунів (порівняно з вартістю нерегульованих гідромашин). Його доцільно застосовувати у системах великої потужності.

Гідропривод з дросельним регулюванням, внаслідок зливу частини рідини при роботі привода, має менший к.к.д. Але для систем малої потужності його застосовувати вигідніше внаслідок того, що нерегульовані насоси значно дешевші регульованих.

3 Пневматичні приводи

3.1 Загальна характеристика пневматичних приводів.

3.2 Основні елементи пневмопривода.

3.3 Типова схема і принцип роботи пневмопривода.

3.1 Загальна характеристика пневматичних приводів

Об’ємним пневматичним приводом називають сукупність елементів і пристроїв, за допомогою яких потенційна енергія стисненого повітря перетворюється в механічну роботу, виконувану пневмодвигуном.

Робочим агентом (середовищем) пневматичних приводів є стиснене повітря, дуже рідко – будь-який газ.

Пневмоприводи широко застосовують в різних галузях : ливарному і ковальському виробництві, поліграфічній промисловості, на транспорті, у промислових роботах, в затискних пристроях, гальмових системах, системах дистанційного управління та ін.

Крім цього, пневмопривод дозволяє автоматизувати деякі трудомісткі процеси при складальних і монтажних роботах; наприклад, в пневматичних інструментах (свердла, відбійні молотки, трямбівки, гайковерти і ін.)

До переваг пневмопривода можна віднести :

а) можливість живлення від централізованої мережі стисненого повітря ;

б) невеликі втрати тиску в пневмолініях із-за дуже малої густини повітря;

в) можливість використання в пожежнонебезпечних приміщеннях, оскільки повітря не утворює небезпечних сумішей;

г) відсутність потреби в зливних лініях, тому що відпрацьоване в пневмоприводі повітря не забруднює навколишнє середовище;

д) високі швидкості спрацювання пневматичних пристроїв;

є) простота конструкції і висока надійність пневматичних пристроїв та апаратів;

ж) відносна дешевизна і швидке відшкодування затрат;

з) можливість нормальної роботи в широкому діапазоні температур, в умовах забрудненості пневматичного середовища, при вібраціях, радіації тощо.

Недоліки пневмопривода :

а) необхідність встановлення змащувальних системи для для захисту деталей від корозії;

б) низький коефіцієнт корисної дії пневмопривода (великі витоки повітря);

в) менша потужність порівняно з гідродвигунами;

г) великий шум при виході повітря.