- •Гідравліка, гідро- та пневмоприводи
- •6.050503 «Машинобудування»
- •Передмова
- •В.1 Предмет і структура дисципліни Першою частиною курсу «Гідравліка, гідро- та пневмоприводи» є гідравліка.
- •Р исунок 1 – Складові механіки
- •В.2 Короткий історичний огляд розвитку гідравліки
- •1.2 Основні фізичні властивості рідини
- •Розділ 1 Гідравліка
- •1 Рідина та її Основні фізичні властивості
- •1.1 Визначення рідини
- •2 Гідростатика
- •2.1 Сили, що діють у рідині, яка знаходиться у стані спокою. Тиск і його властивості
- •2.2 Диференціальні рівняння рівноваги рідини (рівняння Ейлера)
- •2.3 Основне рівняння гідростатики
- •2.4 Закон Паскаля та його застосування в техніці
- •Гідравлічний прес
- •Гідравлічний акумулятор
- •3 Гідравлічний мультиплікатор
- •Манометричний тиск. Вакуум.
- •2.6 Прилади для вимірювання тиску. Епюри гідростатичного тиску
- •2.6.1 Прилади для вимірювання тиску
- •1 Барометр
- •Диференціальний манометр
- •Манометр
- •3 Пружинний манометр
- •2.6.2 Епюри гідростатичного тиску
- •Р в исунок 2.14 – Епюри тисків на плоску поверхню ав:
- •2.7 Сила тиску рідини на плоску та криволінійну поверхні. Закон Архімеда
- •2 .7.1 Сила тиску рідини на плоску поверхню
- •2.7.2 Центр тиску
- •2.7.3 Сила тиску рідини на дно посудини
- •2.7.4 Сила тиску на криволінійну поверхню
- •2.7.5 Закон Архімеда
- •3 Основи кінематики і динаміки рідини. Рівняння ейлера та бернуллі руху рідини
- •3.1 Види руху рідини. Основні поняття кінематики рідини
- •3.2 Рівняння суцільності елементарної струминки та потоку рідини
- •3.3 Рівняння Ейлера руху ідеальної рідини
- •3.4 Рівняння Бернуллі для ідеальної рідини
- •Ідеальної рідини
- •3.5 Геометричний і енергетичний зміст складових рівняння Бернуллі
- •3.6 Рівняння Бернуллі для струминки і потоку в’язкої рідини. Коефіцієнт Коріоліса
- •3.6.1 Рівняння Бернуллі для струмка реальної в’язкої рідини
- •Для струминки в’язкої рідини
- •3.6.2 Рівняння Бернуллі для потоку в’язкої рідини
- •4 Режими руху рідини. Місцеві гідравлічні опори
- •4.1 Режими руху рідини. Число Рейнольдса
- •4.2 Гідравлічні втрати (загальні відомості)
- •4.3 Ламінарний рух рідини. Закон Пуазейля
- •Ламінарного руху в круглій трубі
- •При ламінарному режимі
- •4.4 Турбулентний рух рідини
- •4.4.1 Структура турбулентного руху в трубі
- •4.4.2 Втрати напору на тертя в трубах. Формула Дарсі-Вейсбаха
- •Поняття про гідравлічно гладкі і шорсткі труби.
- •1 Гідравлічно гладкі труби
- •2 Гідравлічно шорсткі труби
- •4.5 Місцеві гідравлічні опори. Основні види. Коефіцієнт місцевих втрат
- •П оступове розширення труби або дифузор
- •Поступове звуження труби
- •5 Повороти труби
- •Коефіцієнта від кута повороту δ
- •5 Гідравлічний розрахунок трубопроводів. Гідравлічний удар в трубах
- •5.1 Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •5.1.1 Класифікація трубопроводів
- •Розрахунок простого трубопроводу
- •5.1.3 Послідовне і паралельне з'єднання простих трубопроводів
- •5.2 Гідравлічний удар в трубах
- •5.2.1 Явище гідравлічного удару. Формула Жуковського
- •5.2.2 Способи боротьби з гідравлічним ударом
- •Ковпак для зменшення тиску в трубі
- •6 Витікання рідини через отвори і насадки
- •6.1 Витікання рідини через малий отвір при сталому напорі. Коефіцієнти стиснення, швидкості і витрати
- •6.2 Насадки. Витікання рідини через насадки.
- •Зовнішнього циліндричного насадка
- •Розділ 2 Гідравлічні приводи
- •7 Гідравлічний об’ємний привод. Загальні відомості
- •7.1 Загальні відомості про гідропривод
- •7.2 Застосування гідропривода. Переваги та недоліки
- •7.3 Принцип дії та основні елементи об’ємного гідропривода
- •7.4 Робочі рідини гідроприводів
- •7.5 Принципова схема гідравлічного привода
- •Призначення елементів гп:
- •8 Загальні відомості про гідромашини
- •8.1 Класифікація гідромашин
- •8.2 Основні параметри об’ємних насосів
- •8.3 Поршневі насоси. Принцип дії. Подача поршневого насоса
- •9 Роторні насоси
- •9.1 Загальні властивості і класифікація роторних насосів
- •9.2 Радіально-поршневі та аксіально-поршневі насоси. Принцип дії та особливості конструкції
- •9.2.1 Радіально-поршневі насоси
- •9.2.2 Аксіально-поршневі насоси
- •9.3 Пластинчасті та шестеренні насоси. Принцип дії
- •9.3.1 Пластинчасті насоси
- •9.3.2 Шестеренні насоси
- •10 Об’ємні гідродвигуни
- •10.1 Загальні відомості про об’ємні гідродвигуни
- •10.2 Гідроциліндри, їх призначення і устрій. Розрахунок гідроциліндрів
- •10.4 Поворотні гідродвигуни
- •З двостороннім штоком
- •10.3 Гідромотори. Устрій і принцип роботи
- •11 Гідроапаратура об’ємних гідроприводів. Допоміжні пристрої гідропривода
- •11.5.5 Ущільнювачі елементів гідропривода
- •11.1 Класифікація гідроапаратів
- •11.2 Гідророзподільники. Основні типи і принцип дії
- •11.3 Гідроклапани. Призначення, основні види
- •11.4 Гідравлічні дроселі
- •11.5 Допоміжні пристрої гідропривода
- •11.5.1 Гідравлічні фільтри
- •11.5.2 Гідробаки
- •11.5.3 Гідроакумулятори
- •11.5.4 Гідролінії
- •11.5.5 Ущільнювачі елементів гідропривода
- •12 Способи регулювання об’ємного гідропривода
- •12.1 Дросельне регулювання
- •12.2 Гідроприводи з об’ємним регулюванням
- •3 Пневматичні приводи
- •3.1 Загальна характеристика пневматичних приводів
- •3.2 Основні елементи пневмопривода
- •3.3 Типова схема і принцип роботи пневмопривода
- •Список літератури
2.6 Прилади для вимірювання тиску. Епюри гідростатичного тиску
2.6.1 Прилади для вимірювання тиску
Для вимірювання тиску використовують рідинні (барометр, п’єзометр, манометр, вакуумметр, дифманометр) та механічні (пружинні та мембранні) прилади : манометри, вакуумметри і мановакуумметри. Крім механічних, користуються електричними приладами. Розглянемо деякі з них.
1 Барометр
Барометр
(рис.2.11) складається з відкритої чашки,
заповненої ртуттю та скляної трубки,
верхній кінець якої запаяний, а нижній
опущений у чашку під рівень ртуті.
Визначимо тиск
.
Рисунок 2.11 – Барометр:
1 – чашка зі ртуттю;
2 – скляна трубка У
верхній частині трубки повітря відсутнє,
тому в ній діє тиск насиченої пари
.
Значення атмосферного тиску обчислюють
за формулою
,
(2.33)
де
- тиск насиченої пари;
– густина ртуті ;
- висота підняття ртуті у скляній трубці.
У формулі (2.33) не врахована поправка на капілярність.
Диференціальний манометр
Диференціальний манометр (рис.2.12) використовують для вимірювання різниці тисків у двох резервуарах або різниці тисків у двох точках одного і того ж резервуару.
Рисунок 2.12 –
Диференціальний
Манометр
Диференціальний манометр – це U – подібна трубка, заповнена робочою рідиною. Кожний з кінців трубки приєднаний до точок, між якими необхідно виміряти різницю тисків ∆р, яку визначають за формулою
,
(2.34)
або
,
(2.35)
де - різниця рівнів рідини в трубках.
Формулу (2.35) використовують у випадках, коли рідина в резервуарах однакова. Якщо рідини в резервуарах різні, то різницю тисків визначають за іншою формулою
,
(2.36)
де
і
-
густина рідини відповідно у першому і
другому резервуарах.
Необхідно відмітити, що диференціальні манометри використовують у тих випадках, коли абсолютні тиски в точках вимірювання великі, а різниця тисків мала.
3 Пружинний манометр
Рідинні прилади застосовують для вимірювання порівняно невеликих тисків. При вимірювання тисків більше 0,02 – 0,03 МПа використовують механічні прилади. Найбільш поширеними є пружинні манометри.
Пружинний манометр (рис. 2.13) складається з корпуса 5, пружної манометричної трубки 4, передавального механізму 3, стрілки 2 та шкали 1. Рідина під тиском надходить у штуцер 6, потім у трубку. Під дією тиску пружина розпрямляється. Рух кінця пружини через передавальний механізм передається стрілці, яка на шкалі показує величину тиску.
2.6.2 Епюри гідростатичного тиску
Запишемо основне рівняння гідростатики
.
Це рівняння є
рівнянням
прямої лінії
,
в якому
;
,
а
– тиск на поверхні рідини. Згідно цього
рівняння тиск в рідині змінюється за
лінійним законом, а епюри тисків на
плоску поверхню мають форму трикутників
або трапецій (рис. 2.14 а, б, в).
Тиск буде змінюватися
залежно від глибини занурення точки. У
відкритому резервуарі надлишковий
(манометричний)
тиск на поверхні дорівнює р0
= 0, на дні
буде –
.
Епюра
від надлишкового
тиску має форму трикутника (рис.2.14 а).
Якщо врахувати атмосферний тиск р0
на поверхні рідини, то абсолютний тиск
в точці В на глибині h
буде дорівнювати :
.
Епюра тиску приймає форму трапеції
(рис. 2.14 б). Аналогічна епюра тисків буде
для похилої стінки АВ, розташованої
похило (рис. 2.14 в).
а
б
в
