17. Зміст, значення, завдання фінансового планування.

Фінансове планування - це підсистема фінансового механізму, складова частина планування економічного та соціального розвитку.

Фінансове планування - це діяльність із складання планів щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць та країни в цілому.

Метою фінансового планування є забезпечення оптимального розподілу та використання валового внутрішнього продукту та на цій підставі досягнення підвищення ефективності суспільного виробництва.

Фінансове планування здійснюється у всіх країнах, у більшості з них воно поставлене на високий технічний та науковий рівень та має, коротко, середнє та довгостроковий характер.

Фінансове планування можна визначити і як діяльність з формування та використання цільових централізованих та децентралізованих фондів фінансових ресурсів, спрямованих на розширене відтворення та задоволення різноманітних потреб суспільства.

Централізована частина фінансових ресурсів під час планування перерозподіляється у внутрігалузевому, міжгалузевому та територіальному розрізі для

Ø забезпечення пропорційного розвитку суспільного виробництва;

Ø вирішення проблеми ліквідації монополізму у виробництві окремих товарів;

Ø посилення соціальної спрямованості розвитку економіки;

Ø підтримки обороноздатності країни.

Децентралізована частина фінансових ресурсів у процесі фінансового планування формується та використовується з урахуванням принципів цілковитого госпрозрахунку.

Фінансове планування впливає на хід економічного та соціального планування в державі. Цей вплив є більш ефективним, якщо досягається більш повна відповідність виробничих та фінансових показників, а також максимальна збалансованість матеріальних, трудових та фінансових ресурсів в галузевому, міжгалузевому та регіональному розрізі.

Фінансове планування активно впливає на весь процес відтворення, тому що без обліку потоків формування та перерозподілу фінансових ресурсів є неможливим науково обґрунтувати темпи та пропорції розширеного відтворення. Окрім того, фінансове планування сприяє створенню умов для здійснення контролю за виробництвом та розподілом.

Конкретні завдання фінансового планування визначаються фінансовою політикою це стосується:

·обсягу грошових коштів та їх джерел, необхідних для виконання планових завдань;

·виявлення резервів зростання доходів, економії на витратах;

·встановлення оптимальних пропорцій щодо розподілу коштів між централізованими та децентралізованими фондами тощо.

18. Система фінансових планів та їх взаємозв’язок.

Фінансові плани складають всі ланки фінансової системи, причому форма фінансового плану, склад його показників відображують специфіку відповідної ланки фінансової системи.

В залежності від сфери функціонування та характеру фінансових відносин фінплани поділяються на централізовані та децентралізовані. До першої групи належать державний бюджет України, бюджет Автономної республіки Крим, фінплан державного майнового та особистого страхування, зведений фінансовий баланс; до другої - фінплани підприємств, організацій та закладів.

Фінансові плани мають забезпечити також оптимальне співвідношення між централізованими та децентралізованими фондами грошових коштів.

За допомогою фінпланів встановлюється раціональне співвідношення між джерелами фінансування капіталовкладень, приросту сукупної суспільної вартості та інших видатків підприємств, визначаються оптимальні пропорції між власними, позичковими та іншими ресурсами.

Бюджетне планування є найважливішою частиною фінансового планування.

Воно уявляє з себе процес визначення обсягу тієї частини фінансових ресурсів, яка за плановий період може бути мобілізованою в державний бюджет та використаною на загальнодержавні цілі.