19. Дати характеристику методів фінансового планування.

Фінансове планування набуває нових рис, які пов’язані з обліком вимог ринкової економіки. Це також стосується бюджетного фінансування освіти, науки охорони здоров’я тощо.

В їх кошторисах послаблюється адресна регламентація, посилюється обґрунтованість розрахунків показників на підставі впровадження довгострокових економічних і соціальних нормативів.

Організаціям рекомендується впроваджувати елементи госпрозрахунку для отримання додаткових доходів.

Методи фінансового планування

І прогнозні і планові розрахунки фінансових показників базуються на використанні різноманітних методів. До числа найбільш важливих належать:

метод екстраполяції;

нормативний метод;

метод математичного моделювання;

балансовий метод.

Метод екстраполяції - полягає у визначенні фінансових показників на підставі виявлення їх динаміки. У розрахунках виходять з показників звітного періоду, корегуючи їх на відносно стійкий темп змін. Цей метод інакше називається методом коефіцієнтів або методом планування від досягнутого рівня. Може застосовуватись лише за умов усталених тенденцій розвитку.

Нормативний метод будується на використанні встановлених норм та нормативів. Застосовується при плануванні діяльності бюджетних установ та організацій.

Метод математичного моделювання полягає у побудові фінансових моделей, що імітують реальні економічні та соціальні процеси. Дозволяє заощаджувати фінансові ресурси за рахунок прийняття альтернативних рішень стосовно фінансування певних напрямів діяльності.

Для узгодження напрямів використання фінансових ресурсів з джерелами їх формування, узгодження всіх розділів фінплану між собою використовується балансовий метод.

Цей метод дозволяє збалансувати джерела фінансових ресурсів з матеріально-речовими та трудовими ресурсами, створювати фінансові резерви на всіх рівнях планування для попередження можливих диспропорцій в ході реалізації планів.

На сучасному етапі розвитку української економіки, коли проблеми інтенсифікації матеріального виробництва та ресурсозбереження розв’язуються в умовах стагфляції, розбалансованості економіки та відокремлення грошових ресурсів від товарної маси, найбільш доцільним підходом в фінансовому

20. Фінансовий контроль, його суть, завдання, принципи.

Фінансовий контроль - одна з форм контролю з боку держави та інших уповноважених законодавством органів за законністю і обґрунтованістю виконання фінансових операцій з визначення результатів господарської та управлінської діяльності, створення та використання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного і соціального розвитку держави. Цей вид контролю здійснюється: 1) за дотриманням фінансово-господарського законодавства в процесі формування та використання фондів грошових коштів; 2) щодо оцінки економічної ефективності фінансово-господарських операцій та доцільність зроблених витрат.

Фінансовий контроль - це самостійний контроль, тому на відміну від інших видів контролю (екологічного, санітарного, адміністративного) він має місце у всіх сферах суспільного відтворення і супроводжує весь процес руху грошових фондів, включаючи і стадію обмірковування фінансових результатів.

Специфіка фінансового контролю полягає в тому, що при його проведенні використовуються вартісні категорії та показники, які визначають кінцевий результат господарського процесу. Об’єктом фінансового контролю виступають всі господарські операції, які здійснюються з використанням коштів на цілі економічного та соціального розвитку. Суб’єктами фінансового контролю є органи державної влади в особі постійних комісій Верховної Ради України, НБУ, органів державного управління в особі Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату, органів внутрішньовідомчого контролю міністерств, відомств, корпорацій, об’єднань, а також державні і приватні аудиторські організації.

Державні органи контролю насамперед перевіряють використання фондів державних органів, тобто дотримання вимог законів, що регулюють фінансові взаємини між господарськими суб’єктами, між державою і населенням.

Фінансовий контроль держави спрямований насамперед на раціональне використання бюджетних коштів і коштів централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення, фінансової дисципліни в господарських структурах державної форми власності. Важливий напрям фінансового контролю - своєчасне і повне виконання фінансових зобов’язань юридичними і фізичними особами перед бюджетом, дотримання податкового законодавства.

У цілому фінансовий контроль держави спрямований на :-_пошук резервів зростання фінансових ресурсів на виробництво,-_правильне відображення в господарських операціях їхньої вартості, -_виявлення непродуктивних витрат.

Вплив фінансового контролю на процеси, пов’язані з функціонуванням фінансів, виявляється через фінансові санкції та інші заходи з усунення виявлених недоліків.

Матеріали фінансового контролю використовують для прийняття управлінських рішень, а також для внесення змін у чинне фінансове законодавство.

Принципи фінансового контролю: - незалежність (виключення матеріальної чи моральної зацікавленості перевіряючого); - гласність (результати перевірок публікуються для широкого загалу);- превентивність (попереджувальний характер фінансового контролю); - дієвість (за результатами контрольної перевірки завжди приймаються певні заходи); - регулярність (контроль проводиться з певною періодичністю);- об'єктивність (контроль проводиться згідно з вимогами чинного законодавства);- всеохоплюючий характер (по можливості фінансовий контроль повинен охоплювати всі сторони фінансово-господарської діяльності).