8.Фінансові ресурси,розкрити сутність,джерела формування та напрямки використання

9.Розкрити зміст категорії фінансова політика та напрямки її прояву

Сукупність державних заходів щодо використання фінансових відносин для виконання державою своїх функцій уявляє з себе фінансову політику.

Зміст фінансової політики охоплює цілий комплекс заходів:

1) розробку загальної концепції фінансової політики, визначення її основних напрямів, цілей, головних завдань;

2) створення відповідного фінансового механізму;

3) управління фінансовою діяльністю держави та інших суб’єктів економіки.

Проявляється фінансова політика у:

Ø фінансовому законодавстві;

Ø системі форм і методів мобілізації фінансових ресурсів (найважливішими з яких є податки);

Ø перерозподілі фінансових ресурсів між окремими верствами населення, галузями, регіонами;

Ø структурі доходів і видатків бюджетів тощо.

Головна мета фінансової політики - забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації тої чи іншої державної програми економічного та соціального розвитку. Вона реалізується через вирішення таких завдань:

1.Забезпечення умов для формування максимально можливих фінансових ресурсів.

2.Встановлення раціонального з погляду держави розподілу та використання фінансових ресурсів.

3.Організація регулювання та стимулювання економічних та соціальних процесів фінансовими методами.

4.Розробка фінансового механізму та його розвиток у відповідності із цілями та завданнями стратегії, що змінюється.

5.Створення ефективної і максимально ділової системи управління фінансами.

Фінансова політика - це самостійна сфера діяльності держави в області фінансових відносин. Фінансова політика має самостійне значення, і в той же час вона виступає засобом реалізації політики держави в будь-якій сфері суспільних відносин будь то економіка, соціальна сфера або міжнародні відносини.

Сама по собі фінансова політика не може бути поганою або доброю. Вона оцінюється у відповідності з тим, на скільки вона сприяє досягненню поставлених цілей та розв’язанню конкретних задач.

Основу фінансової політики складають стратегічні напрямки, які визначають довгострокову та короткострокову перспективу використання фінансів та передбачають розв’язання головних завдань, що випливають з особливостей функціонування економіки та соціальної сфери країни. В залежності від характеру заходів і часу, на який вони розраховані, виділяють фінансову стратегію і фінансову тактику.

Фінансова стратегія - це основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу. Прикладом стратегічних завдань є впровадження власної грошової одиниці, проведення прозорої приватизації, подолання інфляції і спаду виробництва тощо.

Фінансова тактика спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни. Яскравим прикладом фінансової тактики є: удосконалення системи оподаткування, надання пільг окремим платникам, територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему.

В кожній країні конкретні методи проведення фінансової політики залежать від історичних умов, рівня економічного розвитку, національних традицій та інших чинників.

Для оцінки фінансової політики даного уряду в першу чергу необхідно мати ясну програму суспільного розвитку з виділенням інтересів всього суспільства або його окремих груп, характеристики перспективних та більш близьких завдань, визначенням терміну та методів їх реалізації.

Результативність фінансової політики тим вище, чим більше вона враховує потреби суспільного розвитку, конкретні історичні умови та особливості життя. Фінансова політика насамперед спрямована на формування максимально можливого обсягу фінансових ресурсів, тому для визначення фінансової політики необхідно достовірна інформація про фінансовий стан держави, її фінансовий потенціал. В правовій демократичній державі показники фінансової статистики мають бути здобутком широкої громадськості. Фінансова звітність має бути регулярною, своєчасною та доступною.