14. Охарактеризувати сфери та ланки фінансового механізму.

В залежності від особливостей окремих підрозділів суспільного виробництва та на підставі виділення сфер фінансових відносин розрізняють:

• фінансовий механізм підприємств та господарських організацій;

• страховий механізм;

• механізм функціонування державних фінансів.

В свою чергу кожна з цих сфер вміщує окремі структурні ланки.

Наприклад, механізм державних фінансів включає в себе бюджетний механізм та механізм функціонування позабюджетних фондів.

У відповідності до територіального розподілу можна виділити фінансовий механізм автономної республіки Крим, місцевих органів влади.

Якщо розглядати фінансовий механізм з точки зору його впливу на суспільне відтворення виділяються його функціональні ланки: мобілізація ресурсів; фінансування; стимулювання тощо.

Кожна сфера, кожна ланка фінансового механізму є складовою частиною єдиного цілого. Вони взаємозв’язані та взаємозалежні. Разом з тим, сфери і ланки функціонують відносно самостійно. Тому є необхідним постійне узгодження, внутрішня ув’язка складових ланок фінансового механізму для підвищення його дійовості.

Сфери і ланки фінансового механізму відрізняються ступенем складності та розгалуження окремих елементів.

Наприклад, для бюджетного механізму є характерним різноманітність податків, які надходять до бюджетів, а також різноманітність напрямків використання коштів та методів фінансування.

На підприємствах, організаціях визначаються відношення між окремими формами грошових накопичень, розподіляється прибуток, формуються та використовуються фонди.

В страхових організаціях широко розвинута система резервних фондів.

Сполучення елементів фінансового механізму - форм, видів, методів організації фінансових відносин утворює «конструкцію фінансового механізму», яка приводиться в дію встановленням кількісних параметрів кожного його елементу, тобто визначення ставок та норм стягнення, обсягу фондів, рівня витрат тощо.

Кількісні параметри та різноманітні засоби їх отримання є найбільш мобільною частиною фінансового механізму.

Наприклад, неодноразово застосовувались різні способи розподілу прибутку, корегувались ставки податків тощо.

15. Організація управління фінансами в Україні.

В основі виділення органів управління фінансовою системою лежить її внутрішня структура. Загальне керівництво фінансовою діяльністю в будь-якій країні здійснюють органи державної влади і управління.

До організаційного складу фінансової системи України входять:

А) органи управління: Міністерство фінансів; Державна податкова адміністрація; Контрольно-ревізійна служба; Казначейство; Рахункова палата; Аудиторська палата; Комітет з нагляду за страховою діяльністю; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку; Пенсійний фонд; Фонд соціального страхування.

Б) фінансові інститути: Національний банк; Комерційні банки; Страхові компанії; Небанківські кредитні установи (ломбард тощо); Міжбанківська валютна біржа; Фондові біржі; Фінансові посередники на ринку цінних паперів.

Фінансові органи та інститути можуть бути згруповані в чотири блоки. Перший блок становлять органи, які функціонують у сфері бюджету держави. Це насамперед Міністерство фінансів України та його відокремлені підрозділи - державне казначейство і контрольно-ревізійна служба. До цієї ж групи відноситься державна податкова адміністрація, яка в 1996 р. Виділилась зі складу Міністерства фінансів. Другий блок становлять контрольно-регулюючі органи — Рахункова палата Верховної Ради України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Комітет з нагляду за страховою діяльністю. Аудиторська палата і аудиторські фірми. Третій блок становлять фінансові інститути, які працюють на фінансовому ринку: Національний банк України і комерційні банки, міжбанківська валютна біржа, фондові біржі та фінансові посередники, страхові компанії. До четвертого блоку входять органи управління цільовими фондами: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування.

Існує досить складна схема взаємозв'язку органів управління фінансовою системою з її окремими сферами й ланками. Як видно з наведеного розподілу повноважень фінансових органів та інститутів, основна увага в системі управління зосереджена на бюджеті держави. Це цілком природно, оскільки саме в ньому концентруються фінансові потоки та зв'язки.

Окремі сфери і ланки не мають відповідних фінансових органів чи інститутів управління. Фінанси суб'єктів господарювання керуються фінансовими службами в складі управлінських структур підприємств та організацій, господарських товариств і холдингових компаній, міністерств і відомств.