- •Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни.
- •Законодавча та нормативна база з питань охорони праці.
- •Закон України “Про оп” - базовий законодавчий документ у галузі оп
- •Нормативно-правові акти про оп.
- •Основні принципи державної політики в галузі оп.
- •Державне управління оп
- •Дисциплінарна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •Адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •7.Державний нагляд за оп.
- •Контроль за станом оп
- •Відповідальність за порушення вимог щодо оп.
- •Матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •Навчання з питань оп
- •Вступний, первинний та повторний інструктажі.
- •Вступний, позаплановий та цільовий інструктажі
- •Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст
- •Розслідування та ведення обліку нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві.
- •Класифікація причин виробничого травматизму
- •Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •Статистичний метод аналізу виробничого травматизму.
- •Топографічний, монографічний та економічний методи аналізу виробничого травматизму
- •Хімічні, біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •Фізичні, психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •Основні заходи покращення умов праці.
- •Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини.
- •Нормування параметрів мікроклімату.
- •Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату.
- •Категорії робіт за ступенем важкості.
- •Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
- •Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату.
- •Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції. Рівняння теплового балансу.
- •Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •Склад повітря робочої зони. Класифікація шкідливих речовин.
- •Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Класи небезпек.
- •Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин
- •Вентиляція виробничих приміщень. Загальні поняття.
- •Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до проектування вентиляції
- •Кратність повітрообміну. Розрахунок необхідного повітрообміну за фактором люди
- •Розрахунок необхідного повітрообміну за теплонадлишками
- •Розрахунок необхідного повітрообміну при виділенні шкідливих речовин та вологи.
- •Природна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •Природна вентиляція. Аерація. Поняття про дефлектор.
- •Механічна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •Припливна вентиляція.
- •Витяжна вентиляція.
- •Кондиціювання повітря.
- •Вимоги до раціонального освітлення. Основні світлотехнічні показники.
- •Природне освітлення. Кпо.
- •Лампи розжарювання. Класифікація. Переваги, недоліки.
- •Світильники. Їх характеристики.
- •Нормування штучного освітлення.
- •Методи розрахунку штучного освітлення.
- •Розрахунок штучного освітлення. Метод світлового потоку.
- •Розрахунок штучного освітлення. Точковий метод та метод питомої потужності.
- •Види виробничого освітлення. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •Фізичні та фізіологічні характеристики шуму.
- •Походження шуму. Спектр, октавні смуги частот.
- •63. Дія шуму на організм людини. Нормування шуму.
- •64. Класифікація шумів. Походження шуму.
- •65. Методи та засоби захисту від шуму.
- •66. Вібрація та її основні характеристики.
- •67. Вібрація та її види.
- •68. . Методи та засоби захисту від вібрації.
- •69. Дія вібрації на організм людини
- •70. Нормування вібрації.
- •71. Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання. Джерела іонізуючого випромінювання.
- •72. Характеристика корпускулярного та квантового іонізуючих випромінювань.
- •73. Дози іонізуючого випромінювання, та одиниці їх вимірювання.
- •Груп критичних органів, мЗв/рік
- •74.Іонізуюче випромінювання, класифікація та джерела його виникнення у нафтогазовій промисловості.
- •75. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Норми радіаційної безпеки.
- •76. Захист від іонізуючого випромінювання
- •77. Загальна характеристика електромагнітного випромінювання (емп).
- •78. Дія емп на організм людини, нормування емп.
- •79. Дія електричного струму на організм людини
- •80. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •81. Опір тіла людини проходженню струму.
- •82. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом.
- •83. Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом та за умовами виробничого середовища.
- •84.Суть процесу горіння. Класифікація видів горіння.
- •85.Поняття про пожежі. Основні причини виникнення пожеж
Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
Швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях вимірюють анемометром і кататермометром. Для вимірювання швидкостей у діапазоні від 1 до 30 м/с застосовують чашкові анемометри: МС-13 – у діапазоні від 1 до 20 м/с, АРИ-49 – від 2 до 30 м/с; крильчастим анемометром АСО-3 вимірюють швидкості в інтервалі – 0,3-5 м/с. Для визначення різнонаправлених незначних потоків повітря використовують кататермометр.
Крильчастий анемометр АСО-3 складається з колеса з легкими алюмінієвими крильцями, які розміщені під кутом до площини осі колеса у вигляді крильчатки. Вісь крильчатки з’єднана з лічильником числа обертів. Під дією потоку повітря крильчатка обертається навколо осі. При визначенні швидкості руху повітря вісь крильчатки розміщена в напрямі потоку повітря. Перед початком вимірювання анемометру дають деякий час обертатися в холосту, а після цього вмикають одночасно лічильник числа обертів анемометра та секундомір. Різниця між показами приладу до і після вимірювання, віднесена до числа секунд, протягом яких проводилося вимірювання, показує кількість поділок шкали анемометра, яка відповідає вимірюваній швидкості. Знаючи ціну поділки, за градуйованим графіком визначають швидкість руху.
Чашковий анемометр МС-13 складається з хрестовини з чотирма пустотілими півкулями, які здатні обертатися навколо вертикальної осі. Нижче хрестовини з півкулями розміщений лічильник кількості обертів. Методика вимірювання швидкості повітря така, як і для крильчастого анемометра, тільки вісь обертання хрестовини розміщується перпендикулярно до потоку.
Принцип дії ручного індукційного анемометра АРИ-49 базується на визначенні кутової швидкості обертання тричашкової вертушки методом електричного індукційного тахометра. Під дією повітряного потоку вертушка разом із віссю завжди обертається в одну сторону. Обертаючись разом із віссю магнітна система, яка складається з постійного магніту, магнітопроводу та температурного компенсатора, створює магнітне поле, що викликає в металевому ковпачку, який насаджений на вісь, вихрові струми. Взаємодія вихрових струмів з магнітним полем магніту створює обертовий момент, прикладений до металевого ковпачка. Під дією цього моменту ковпачок повертається, закручуючи при цьому пружину, що з’єднана зі стрілкою анемометра. Таким чином відхилення стрілки анемометра зв’язане певною залежністю з швидкістю руху повітря.
Для вимірювання малих швидкостей руху повітря (від 0,05 до 5 м/с) використовують кататермометр, який представляє собою спиртовий термометр з великим кульовим або циліндричним резервуаром і капіляром, який розширюється у верхній частині. Принцип їх дії ґрунтується на залежності швидкості охолодження спирту в резервуарі від швидкості обтікання його повітрям. Швидкість руху повітря визначається за допомогою відповідної формули або спеціальної таблиці.
Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату.
Для вимірювання температури повітря в робочій зоні використовуються
рідинні скляні термометри. Принцип їх дії заснований на об’ємному розширенні
рідини, яка знаходиться в скляному резервуарі. Резервуар з’єднаний з капіляром,
який має малий внутрішній діаметр. При нагріванні резервуару рідина збільшується
в об’ємі і піднімається вверх по капіляру. За висотою стовпчика рідини визначають
температуру. Робочою рідиною в термометрах є ртуть або етиловий спирт.
Для оцінки стану повітряного середовища у приміщеннях визначають
відносну вологість, а не абсолютну. Для визначення відносної вологості повітря
використовують психрометри (статичні і динамічні), гігрометри і гігрографи.
Основним приладом є психрометр, який дозволяє визначати одночасно температуру
і відносну вологість повітря.
Швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях вимірюють анемометром
і кататермометром. Для вимірювання швидкостей у діапазоні від 1 до 30 м/с
застосовують чашкові анемометри: МС-13 – у діапазоні від 1 до 20 м/с, АРИ-49 –
від 2 до 30 м/с; крильчастим анемометром АСО-3 вимірюють швидкості в інтервалі
– 0,3-5 м/с. Для визначення різнонаправлених незначних потоків повітря
використовують кататермометр.
Визначають атмосферний тиск ртутним барометром, металічним барометром-
анероїдом або барографом. В даній лабораторній роботі атмосферний тиск
визначають за допомогою барометра-анероїда БАММ-1. Принцип його дії
заснований на властивості пружних тіл змінювати свою форму в залежності від
величини дії тиску. Приймачем тиску служить мембранна анероїдна коробка, яка
деформується при зміні атмосферного тиску.
Для вимірювання інтенсивності теплового випромінювання у виробничих
умовах служать актинометри.
