Груп критичних органів, мЗв/рік

Група критичних органів	Гранично допустима доза для категорії А	Межа дози для категорії Б
І II III	50 150 300	5 15 30

74.Іонізуюче випромінювання, класифікація та джерела його виникнення у нафтогазовій промисловості.

Іонізуюче випромінювання – це випромінювання внаслідок якого з нейтральних атомів і молекул утворюються іони.

Індикаторні методи контролю за рухом цементу в затрубному просторі під час цементування свердловин (метод “мічених атомів”).

Геофізичні дослідження свердловин (радіометричні методи).

Індикаторні методи контролю за рухом рідини при законтурному заводненні пластів.

Індикаторні методи виявлення характеру утворення тріщин при гідравлічному розриві пластів.

Підвищення радіоактивність гірських порід.

Джерелами іонізуючих випромінювань в промисловості є установки рентгеноструктурного аналізу, високовольтні електровакуумні системи, радіаційні дефектоскопи, товщиноміри, густиноміри та ін.

Класифікація іонізуючих випромінювань

До іонізуючих відносяться корпускулярні випромінювання, що складаються з частинок з масою спокою, котра відрізняється від нуля (альфа-, бета-частинки, нейтрони) та електромагнітні випромінювання (рентгенівське та гамма-випромінювання), котрі при взаємодії з речовинами можуть утворювати в них іони.

Альфа-випромінювання — це потік ядер гелія, що випромінюється речовиною при радіоактивному розпаді ядер з енергією, що не перевищує кількох мегаелектровольт (МеВ). Ці частинки мають високу іонізуючу та низьку проникну здатність.

Бета-частинки — це потік електронів та протонів. Проникна здатність (2,5 см в живих тканинах і в повітрі — до 18 м) бета-частинок вища, а іонізуюча — нижча, ніж у альфа-частинок.

Нейтрони викликають іонізацію речовини та вторинне випромінювання, яке складається із заряджених частинок і гамма-квантів. Проникна здатність залежить від енергії та від складу речовин, що взаємодіють.

Гамма-випромінювання — це електромагнітне (фотонне) випромінювання з великою проникною і малою іонізуючою здатністю з енергією 0,001—3 МеВ.

Рентгенівське випромінювання — випромінювання, яке виникає в середовищі, котре оточує джерело бета-випромінювання, в прискорювачах електронів і є сукупністю гальмівного та характеристичного випромінювань, енергія фотонів котрих не перевищує 1 МеВ. Характеристичним називають фотонне випромінювання з дискретним спектром, що виникає при зміні енергетичного стану атома.

75. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Норми радіаційної безпеки.

В результаті дії іонізуючого випромінювання на організм людини можуть виникати в тканинах складні фізичні, хімічні та біологічні процеси. При цьому порушиться нормальне протікання біохімічних реакцій та обмін речовин в організмі. При незначних дозах опромінення уражені тканини відновлюються. Тривалий вплив доз який перевищує гранично допустимі межі може викликати незворотні зміни в окремих органах або в усьому організмі, і виразитися в хронічній формі променевої хвороби.

Основними документами, якими регламентується радіаційна безпека в Україні, є: Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та Основні санітарні правила України (ОСПУ).

У НРБУ-97 виділяють три категорії осіб щодо ризику іонізуючого опромінення:

- категорія А - персонал, який безпосередньо працює з радіоактивними речовинами;

- категорія Б - персонал, що безпосередньо не працює із радіоактивними речовинами, але за умови розміщення їх на робочих місцях або місцях проживання може потрапити під дію опромінення;

- категорія В - все населення країни.

Для осіб категорій А і Б НРБУ-97 встановлюють ліміти ефективної й еквівалентної доз за календарний рік. Обмеження опромінення категорії В (населення) здійснюється введенням лімітів річної ефективної та еквівалентної доз для критичних груп осіб категорії Б. Остання означає, що значення річної дози опромінення осіб, що входять до критичної групи, не повинно перевищувати ліміту дози, встановленого для категорії В (див. табл. 14.1).

Таблиця 14.1. Ліміти доз сумарного внутрішнього і зовнішнього опромінення