- •Поняття охорони праці та основ оп, мета дисципліни.
- •Законодавча та нормативна база з питань охорони праці.
- •Закон України “Про оп” - базовий законодавчий документ у галузі оп
- •Нормативно-правові акти про оп.
- •Основні принципи державної політики в галузі оп.
- •Державне управління оп
- •Дисциплінарна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •Адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •7.Державний нагляд за оп.
- •Контроль за станом оп
- •Відповідальність за порушення вимог щодо оп.
- •Матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення вимог щодо оп
- •Навчання з питань оп
- •Вступний, первинний та повторний інструктажі.
- •Вступний, позаплановий та цільовий інструктажі
- •Інструктажі з питань охорони праці. Їх короткий зміст
- •Розслідування та ведення обліку нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві.
- •Класифікація причин виробничого травматизму
- •Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворювань. Їх короткий зміст.
- •Статистичний метод аналізу виробничого травматизму.
- •Топографічний, монографічний та економічний методи аналізу виробничого травматизму
- •Хімічні, біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •Фізичні, психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •Основні заходи покращення умов праці.
- •Метеорологічні параметри та їх вплив на організм людини.
- •Нормування параметрів мікроклімату.
- •Основні вимоги до вимірювання показників мікроклімату.
- •Категорії робіт за ступенем важкості.
- •Швидкість руху повітря. Прилади для вимірювання швидкості руху повітря. Принцип роботи.
- •Прилади для вимірювання і контролю параметрів мікроклімату.
- •Пояснити суть і принцип процесу терморегуляції. Рівняння теплового балансу.
- •Поняття про вологість повітря. Визначення вологості повітря.
- •Склад повітря робочої зони. Класифікація шкідливих речовин.
- •Гдк. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Класи небезпек.
- •Засоби та заходи захисту від шкідливих речовин
- •Вентиляція виробничих приміщень. Загальні поняття.
- •Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до проектування вентиляції
- •Кратність повітрообміну. Розрахунок необхідного повітрообміну за фактором люди
- •Розрахунок необхідного повітрообміну за теплонадлишками
- •Розрахунок необхідного повітрообміну при виділенні шкідливих речовин та вологи.
- •Природна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •Природна вентиляція. Аерація. Поняття про дефлектор.
- •Механічна вентиляція. Види. Переваги, недоліки.
- •Припливна вентиляція.
- •Витяжна вентиляція.
- •Кондиціювання повітря.
- •Вимоги до раціонального освітлення. Основні світлотехнічні показники.
- •Природне освітлення. Кпо.
- •Лампи розжарювання. Класифікація. Переваги, недоліки.
- •Світильники. Їх характеристики.
- •Нормування штучного освітлення.
- •Методи розрахунку штучного освітлення.
- •Розрахунок штучного освітлення. Метод світлового потоку.
- •Розрахунок штучного освітлення. Точковий метод та метод питомої потужності.
- •Види виробничого освітлення. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •Фізичні та фізіологічні характеристики шуму.
- •Походження шуму. Спектр, октавні смуги частот.
- •63. Дія шуму на організм людини. Нормування шуму.
- •64. Класифікація шумів. Походження шуму.
- •65. Методи та засоби захисту від шуму.
- •66. Вібрація та її основні характеристики.
- •67. Вібрація та її види.
- •68. . Методи та засоби захисту від вібрації.
- •69. Дія вібрації на організм людини
- •70. Нормування вібрації.
- •71. Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання. Джерела іонізуючого випромінювання.
- •72. Характеристика корпускулярного та квантового іонізуючих випромінювань.
- •73. Дози іонізуючого випромінювання, та одиниці їх вимірювання.
- •Груп критичних органів, мЗв/рік
- •74.Іонізуюче випромінювання, класифікація та джерела його виникнення у нафтогазовій промисловості.
- •75. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Норми радіаційної безпеки.
- •76. Захист від іонізуючого випромінювання
- •77. Загальна характеристика електромагнітного випромінювання (емп).
- •78. Дія емп на організм людини, нормування емп.
- •79. Дія електричного струму на організм людини
- •80. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •81. Опір тіла людини проходженню струму.
- •82. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом.
- •83. Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом та за умовами виробничого середовища.
- •84.Суть процесу горіння. Класифікація видів горіння.
- •85.Поняття про пожежі. Основні причини виникнення пожеж
76. Захист від іонізуючого випромінювання
Щоб уникнути шкідливої дії іонізуючих випромінювань, необхідно створити умови, що виключають опромінення організму дозами вище гранично допустимих і зменшують вміст радіоактивних речовин у повітрі, воді, їжі і т.д. до концентрацій нижче гранично допустимих.
До технічних заходів та засобів захисту від іонізуючого випромінювання належать: застосування автоматизованого устаткування з дистанційним керуванням; використання витяжних шаф, камер, боксів, що оснащені спеціальними маніпуляторами, які копіюють рухи рук людини; встановлення захисних екранів.
Санітарно-гігієнічні заходи передбачають: забезпечення чистоти приміщень, включаючи щоденне вологе прибирання; улаштування припливно-витяжної вентиляції з щонайменше п'ятиразовим повітрообміном; дотримання норм особистої гігієни, застосування засобів індивідуального захисту.
До лікувально-профілактичних заходів належать: попередній та періодичні медогляди осіб, які працюють з радіоактивними речовинами; встановлення раціональних режимів праці та відпочинку; використання радіопротекторів - хімічних речовин, що підвищують стійкість організму до іонізуючого опромінення.
Захист працівника від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання досягається шляхом:
- зниження потужності джерела випромінювання до мінімально необхідної величини ("захист кількістю");
- збільшення відстані між джерелом випромінювання та працівником ("захист відстанню");
- зменшення тривалості роботи в зоні випромінювання ("захист часом");
- встановлення між джерелом випромінювання та працівником захисного екрана ("захист екраном").
Захисні екрани мають різну конструкцію і можуть бути стаціонарними, пересувними, розбірними та настільними. Вибір матеріалу для екрана та його товщина залежать від виду іонізуючого випромінювання, його рівня та тривалості роботи.
Для захисту від альфа-випромінювання немає необхідності розраховувати товщину екрана, оскільки завдяки малій проникній здатності цього випромінювання шар повітря в кілька сантиметрів, гумові рукавички вже забезпечують достатній захист.
Екран для захисту від бета-випромінювання виготовляють із матеріалів з невеликою атомною масою (плексиглас, алюміній, скло) для запобігання утворенню гальмівного випромінювання. Досить ефективними є двошарові екрани: з боку джерела випромінювання розташовують матеріал з малою атомною масою товщиною, що дорівнює довжині пробігу бета-частинок, а за ним - з більшою атомною масою (для поглинання гальмівного випромінювання).
Для захисту від гамма-випромінювання, яке характеризується значною проникною здатністю, застосовуються екрани із матеріалів, що мають велику атомну масу (свинець, чавун, бетон, баритобетон).
77. Загальна характеристика електромагнітного випромінювання (емп).
Електромагн́ітне випром́інювання — взаємопов'язані коливання електричного (Е) i магнітного (B) полів, що утворюють електромагнітне поле. Розповсюдження випромінювання здійснюється за допомогою електромагнітних хвиль. Електромагнітне випромінювання являє собою потікфотонів, який тільки при великій їх (фотонів) кількості можна розглядати як неперервний процес.
Розрізняють вимушені (під впливом зовнішніх джерел) і власні електромагнітні коливання. У необмеженому просторі або в системах з втратами енергії можливі електромагнітні коливання з неперервним спектром частот. Просторово обмежені системи мають дискретний спектр частот при чому кожній частоті відповідає один або кілька незалежних типів коливань (мод).
Представлення коливань у вигляді суперпозиції мод з неперервним або дискретним спектром можливе для довільної складної системи провідників та діелектриків, якщо поля, струм або заряди в них зв'язані між собою лінійними співвідношеннями.
