- •Вступ План
- •1 Місце „Безпеки життєдіяльності” серед наук
- •2 Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •3 Історія розвитку та етапи формування бжд як науки
- •4 Зусилля Уряду України по подоланню глобальної соціоекологічної ситуації
- •1 Поняття життєдіяльності та навколишнього середовища, їх взаємозв’язок
- •2 Система «людина — життєве середовище» та її компоненти
- •3 Рівні системи «людина — життєве середовище»
- •1 Ризик-орієнтований підхід
- •Людський чинник та його роль у виникненні небезпек План
- •2 Поняття «людський чинник» та його роль у виникненні небезпек
- •Шкідливі і небезпечні чинники життєвого середовища План
- •1 Поняття «життєве середовище»
- •2 Техногенні джерела небезпеки
- •3 Вражаючі фактори та їх походження
- •4 Поняття «шкідливий фактор» і «небезпечний фактор»
- •5 Аварія, види аварій
- •Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків План
- •1 Поняття і апарат аналізу небезпек
- •2 Поняття «ризик» та його види
- •3 Методологічні підходи оцінки ризику
- •4 Управління ризиком
- •5 Сутність концепції прийнятого ризику
- •6 Обчислення ризику
- •Засоби та заходи забезпечення безпеки життєдіяльності людини План
- •1 Принципи, методи та групи засобів забезпечення безпеки
- •2 Засоби колективного і індивідуального захисту працюючих
- •3 Захист від шуму і вібрації
- •4 Радіаційна безпека
- •5 Заходи захисту від ураження електричним струмом
- •Організація та управління безпекою життєдіяльності План
- •1 Законодавчо-правові основи управління безпекою життєдіяльності
- •2 Правові основи безпеки життєдіяльності
- •3 Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Надзвичайні та небезпечні ситуації План
- •1 Поняття «надзвичайна ситуація», її загальні ознаки.
- •2 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •3 Джерела небезпечних ситуацій у військовий час
- •4 Наслідки використання зброї масового ураження
- •5 Епідемії та заходи, які запроваджуються при загрозі їх виникнення
- •6 Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні
- •Сталий розвиток держави План
- •1 Концепція сталого розвитку для України
- •2 Індекс людського розвитку
- •Індекс людського розвитку Міжнародний досвід застосування соціальних стандартів і український феномен
- •3 Стратегія сталого розвитку України
- •4 Індикатори сталого розвитку
- •Культура безпеки. Декларація про безпеку План
- •1 Культура безпеки
- •2 Декларація про безпеку. Декларація безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •3 Експертиза декларації безпеки
- •Методи визначення джерел небезпеки План
- •1 Методи спостереження та контроль
- •2 Нормування небезпек
- •3 Номенклатура небезпек на виробництві
- •4 Квантифікація небезпек
- •5 Ідентифікація небезпек
- •Системи централізованого та локального оповіщення План
- •1 Інформування та оповіщення
- •2 Спостереження
- •Зараження об’єкта План
- •1 Радіаційна, біологічна та хімічна обстановка. Зони позначення
- •2 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів води
- •2.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
- •2.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
- •2.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
- •2.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
- •Засоби індивідуального захисту План
- •3 Медичні засоби індивідуального захисту
- •1 Класифікація зіз і їх коротка характеристика
- •2 Засоби захисту органів дихання
- •3 Медичні засоби індивідуального захисту
- •Промислові протигази
- •4 Засоби захисту шкіри
- •Евакуація План
- •1 Евакуація, її види
- •2 Проведення евакуації з приміщень і будівель
- •3 Вимоги до евакуаційних шляхів і виходів
- •Захисні споруди цивільної оборони План
- •1 Сховища оборни
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Кількість чоловік, що припадають на один вхід
- •Гранично допустимі параметри повітря у сховищах
- •Норми подачі повітря у сховище
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •2 Протирадіаційні укриття
- •3 Укриття простішого типу
- •Рятувальні та інші невідкладні роботи План
- •1 Рятувальні та інших невідкладні роботи та їх сутність
- •2 Етапи здійснення рятувальних і невідкладних робіт
- •3 Рятувальні та іншу невідкладні роботи в різних осередках ураження
- •4 Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха
- •5 Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Спеціальна обробка План
- •1 Заходи та види спеціальної обробки
- •2 Технічні засоби спеціальної обробки
- •3 Організація і проведення часткової і повної спеціальної обробки у військах
- •4 Організація та проведення спеціальної обробки на етапах медичної евакуації
- •Первинна медична допомога
- •Від 5 травня 1997 р. N 421 Київ
- •Від 15 липня 1998 р. N 1099 Київ
- •Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
- •Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
- •Порядок здійснення державного нагляду за станом цивільного захисту та техногенної безпеки потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки
- •Галузь застосування
- •2. Нормативні посилання
- •3. Терміни та визначення
- •4. Загальні положення
- •8. Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів
- •9. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •10. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
- •11. Декларація безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •12. Експертиза декларації безпеки
- •13. Проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання
- •14. Наявність на об’єкті документації та служб, які забезпечують та реґламентують його безаварійну експлуатацію
- •Створення об’єктових матеріальних та фінансових резервів на випадок виникнення та ліквідації аварійних ситуацій
- •Відповідність улаштування, утримання та експлуатації технічного і технологічного обладнання об’єкта
- •Наявність засобів захисту та його утримання
- •Oформлення результатів перевірки
- •Список використаної літератури
- •1 Журнал "Надзвичайна ситуація"
- •12 Вісник нан України
6 Обчислення ризику
Ризик (R) визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (п) до максимально можливої їх кількості (N) за конкретний період часу:
R = n/N. ;
Наведена формула дозволяє розрахувати розміри загального та групо-вого ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає макси-мальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику - максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу; один клас суб'єктів господарської діяльності тощо. Для того, щоб пояснити, що будь-яка система, яка надає деякий рівень особистих, соціальних, технологічних, наукових або промислових переваг, містить необхідний, навіть обов'язковий елемент ризику, зробимо невеличкий відступ. Наприклад, безпечні леза не є зовсім безпечними, вони тільки-безпечніші, ніж їхні аналоги, вони забезпечують допустимий рівень ризику поряд зі збереженням переваг менш безпечних пристроїв, які вони замінюють. Жоден літак не зміг би піднятися у небо, жодна машина не змогла б рушити, жоден корабель не зміг би вийти у море, якщо б виникла необхідність перед цим виключити усі ризики та усі небезпеки. Подібним чином неможливо було б працювати на свердлильному верстаті, керувати автомобілем, йти по вулиці, пірнати у воду, готувати обід тощо без деякого елементу функціонального ризику.
Засоби та заходи забезпечення безпеки життєдіяльності людини План
1 Принципи, методи та групи засобів забезпечення безпеки
2 Засоби колективного і індивідуального захисту працюючих 3 Захист від шуму і вібрації
4 Радіаційна безпека
5 Заходи захисту від ураження електричним струмом
1 Принципи, методи та групи засобів забезпечення безпеки
Відповідно до визначення, поняття принцип – це ідея, основне положення, що реалізується в процесі розробки.
Метод є способом досягнення мети. Причому вибір застосовуваного методу повинний здійснюватися виходячи з загальних закономірностей досліджуваного явища, процесу, події, що впливають на рівень безпеки життєдіяльності людини.
Для організаційної, конструктивної, матеріальної реалізації обраних принципів і методів, з умовою забезпечення безпеки життєдіяльності, використовуються засоби забезпечення безпеки.
Таким чином, принципи, методи і засоби – це логічна послідовність алгоритму забезпечення безпеки життєдіяльності. Вибір їхнього виду залежить від конкретних умов діяльності людини, рівня небезпеки проектованого об'єкта, вартості такого об'єкта і багатьох інших критеріїв. В даний час розроблений ряд принципів забезпечення безпеки. Вони класифікуються по декількох ознаках, наприклад: технічні, організаційні, управлінські (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Класифікація принципів забезпечення безпеки
Тип класифікації |
Ознаки класифікації |
Принцип нормування |
Установлення ГДК, ГДР, ГДД |
Принцип слабкої ланки |
Штучне введення в об'єкт (систему) додаткового чутливого елемента |
Принцип інформації |
Своєчасна подача інформації, необхідної для правильної реакції персоналу |
Принцип класифікації |
Поділ об'єкта (системи) на складові, відповідно до потенційних ознак небезпеки |
Принцип, що орієнтує |
Активність оператора, гуманізація діяльності, деструкція, заміна оператора, класифікація, ліквідація небезпеки, системність, зниження небезпеки |
Технічний принцип |
Блокування, вакуумування, герметизація, захист відстанню, компресія, міцність слабкої ланки, екранування |
Організаційний принцип |
Захист часом, захист інформації, резервування блоків і вузлів, рішення несумісності, підбор кадрів, послідовність дій, ергономічність об'єктів |
Управлінський принцип |
Адекватність, контроль, зворотний зв'язок, відповідальність, плановість, стимулювання, керування, ефективність. |
Нижче розглянемо детальніше істоту деяких із приведених принципів.
Принцип нормування. Цей принцип полягає у встановленні таких параметрів небезпечних і шкідливих факторів середовища існування, виробничого середовища, дотримання яких забезпечує захист людини від відповідної небезпеки.
Цей принцип реалізується встановленням безпечних гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин (ГДК), гранично допустимих викидів (ГДВ), гранично допустимих рівнів шуму, вібрації, випромінювань (ГДР), гранично допустимих доз (ГДД), норм перенесення і підйому ваги, тривалості добової трудової діяльності людини і т.п.
Принцип слабкої ланки. Цей принцип полягає в тім, що в проектовану чи аналізовану систему чи об'єкт із метою забезпечення безпеки вводиться додатковий елемент, який реагує на зміну відповідного параметра системи, тим самим запобігаючи появі конкретної небезпеки.
Цей принцип реалізується, наприклад, введенням у відповідні елементи системи запобіжних клапанів, розривних мембран, захисного заземлення, блискавковідводів, автоматичних вимикачів і т.п.
Принцип інформації. Цей принцип полягає у своєчасній подачі і засвоєнні персоналом інформації, виконання вимог якої забезпечує відповідний рівень безпеки.
Принцип інформації реалізується через навчання, інструктажі, кольори і знаки безпеки, попереджувальні написи, маркірування блоків устаткування й ін.
Принцип класифікації. Цей принцип полягає в поділі об'єкта чи системи на класи і категорії по ознаках, зв'язаних з конкретними небезпеками.
Прикладами реалізації цього принципу є обладнання санітарно-захисних зон, класифікація виробництв (приміщень) по вибухо-пожежній небезпеці і ін.
У виробничому середовищі, яке представляється системою «людина – машина» існують наступні дві характерні зони:
Гомосфера – простір (робоча зона), де знаходиться людина в процесі розглянутої діяльності.
Ноксосфера – простір, у якому постійно існують чи періодично виникають небезпеки, негативні антропогенні фактори.
Виходячи з визначення цих зон, випливає, що сполучення або перетинання простору гомосфери і ноксосфери неприпустимо з позицій безпеки людини.
Забезпечення безпеки досягається наступними трьома основними методами:
Метод А полягає в просторовому і тимчасовому поділі зон гомосфери і ноксосфери. Цей метод може бути реалізований застосуванням засобів дистанційного керування, автоматизації, роботизації виробничих процесів і ін.
Метод Б полягає в нормалізації стану ноксосфери. Він реалізується шляхом виключення небезпек. Так, заходи, що захищають людину від шуму, газу, пилу, небезпеки травмування й інші засоби колективного захисту, є прикладами реалізації цього методу.
Метод В – це комплекс прийомів і засобів, які сприяють адаптації людини до відповідного середовищу і підвищенню його захищеності. Даний метод реалізується професійним навчанням, тренуванням психологічного впливу, застосуванням засобів індивідуального захисту.
У реальних умовах реалізується комбінація розглянутих методів забезпечення безпеки.
Засоби забезпечення безпеки поділяються на дві наступні основні групи:
засоби колективного захисту (ЗКЗ), які забезпечують нормалізацію умов праці в цілому;
засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), що вирішують задачу нормалізації середовища існування чи виробничого середовища для окремої людини.
У свою чергу засоби колективного захисту й індивідуального захисту підрозділяються на групи в залежності від характеру небезпек, конструктивного виконання, принципів захисту і т.п.
