4. Загальні положення

4.1. Головною метою Державного нагляду за станом цивільного захисту та техногенної безпеки ПНО та ОПН є визначення стану дотримання чи недотримання суб’єктами господарської діяльності вимог законодавства у сфері безпеки експлуатації, будівництва та реконструкції потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, готовність сил та засобів для ліквідації (локалізації) надзвичайних ситуацій для своєчасного вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень та попередження негативного впливу об’єкта на навколишнє середовище, попередження надзвичайних ситуацій.

4.2. При проведенні перевірок уповноважена особа органу Державного нагляду у сфері цивільного захисту повинна мати при собі службове посвідчення, а за необхідності – відповідну форму допуску до державної таємниці встановленого зразка.

4.3. Згідно з діючим законодавством керівництво (власник) об’єкта зобов’язане надавати інспектору всю необхідну інформацію: статистичну звітність, результати попередніх актів перевірок, проектні матеріали, акти прийняття об’єкта в експлуатацію тощо, а також всіляко сприяти проведенню перевірки, надаючи допомогу транспортом і, за необхідності, спецодягом та спецспорядженням.

5. Порядок обліку та планування перевірок потенційно небезпечних об’єктів

5.1. Порядок обліку потенційно небезпечних об’єктів.

5.1.1. Територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту визначають об’єкти, що підпадають під термін ПНО (схема порядку визначення, обліку та перевірки ПНО викладені в додатку 1).

5.1.2. Місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту щороку до 1 жовтня подають перелік визначених ПНО на затвердження до секретаріату комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі – комісія з питань ТЕБ та НС) місцевих органів виконавчої влади та надають до територіальних органів державного нагляду у сфері цивільного захисту.

5.1.3. Територіальні органи державного нагляду у сфері цивільного захисту зведений перелік ПНО щорічно до 1 листопада подають на затвердження до секретаріату комісії з питань ТЕБ та НС територіальних органів виконавчої влади.

5.1.4. Зведений перелік ПНО, затверджений на засіданні комісії з питань ТЕБ та НС, щороку до 1 грудня подається до Державного департаменту страхового фонду документації (далі – Державний департамент СФД).

5.1.5. Облік ПНО здійснюється територіальними та місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту у спеціальному журналі обліку потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки (додаток 2) на підставі переліків, затверджених на засіданнях комісій з питань ТЕБ та НС.

5.2. Планування та періодичність перевірок потенційно небезпечних об’єктів.

5.2.1. Планування та періодичність перевірок ПНО здійснюється на основі аналізу надзвичайних ситуацій, стану техногенної безпеки на підприємствах з урахуванням сезонних профілактичних заходів та періодичності перевірок об’єктів.

5.2.2. У територіальних та місцевих органах державного нагляду у сфері цивільного захисту розробляються плани роботи:

у територіальних – на квартал, крім того, розробляються основні напрямки профілактичної роботи на рік (календарні плани), які надсилаються до місцевих органів державного нагляду у сфері цивільного захисту та затверджуються головним державним інспектором з нагляду у сфері цивільного захисту відповідно Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

у місцевих - на квартал, які затверджуються керівником вищого за статутом органу державного нагляду у сфері цивільного захисту. Кожний державний інспектор повинен складати місячний план–графік роботи та перевірок ПНО, який затверджується головним державним інспектором з нагляду у сфері цивільного захисту району.

Перевірки об’єктів повинні плануватися рівномірно протягом року. Після проведення комплексних перевірок, встановлюється контроль за виконанням запропонованих заходів.

У місцевих органах державного нагляду у сфері цивільного захисту складаються річні плани – графіки перевірок об’єктів. Це планування може здійснюватись у журналі обліку ПНО та ОПН.

5.2.3. За змістом перевірки поділяються на комплексні, контрольні та оперативні (цільові).

При комплексних перевірках розглядаються всі питання діяльності об’єктів.

У ході контрольних перевірок розглядається ступінь усунення порушень, виявлених за результатами комплексних перевірок.

Метою оперативних (цільових) перевірок є тільки ті питання, з яких отримані завдання від керівництва центрального, територіальних та місцевих органів державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, перевірки аварійних ситуацій, а також ті, що проводяться за сигналами і скаргами населення.

Комплексні та контрольні перевірки здійснюються за планом, а цільові – одноразово. Перевірки діяльності об’єктів можуть проводитись із залученням спеціалістів інших органів нагляду та контролю, науково-дослідних установ, представників місцевих органів виконавчої влади і громадськості, у тому числі громадських інспекторів.

5.2.4. Періодичність комплексних перевірок планується залежно від обставин у районі та регіоні розташування об’єкта, але не менше одного разу на рік. Комплексні перевірки проводяться бригадним методом, спільно з працівниками органів державного пожежного нагляду та Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки.

З метою контролю за виконанням рішень (приписів, постанов) уповноважених осіб органів державного нагляду у сфері цивільного захисту, готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій підприємств, установ та організацій, утримання в постійній готовності на ПНО локальних систем виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій і локальних систем оповіщення населення, що проживає у зонах можливого ураження, та персоналу цих об’єктів проводяться контрольні перевірки.

5.2.5. Керівники територіальних та місцевих органів державного нагляду у сфері цивільного захисту здійснюють контроль за своєчасним виконанням планів робіт. Про виконання заходів у планах робляться відповідні відмітки. Позапланова робота обліковується додатково.

5.2.6. Місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту постійно здійснюють контроль за повнотою обліку ПНО та ОПН, вносять зміни до журналу обліку ПНО та ОПН.

6. Підготовка до перевірки

У ході підготовки до перевірки об’єктів необхідно:

відповідно до чинного законодавства повідомити керівництво (власника) об’єкта про початок проведення перевірки, її мету, завдання і обсяги;

ознайомитися з матеріалами попередніх перевірок та виявленими недоліками;

підготувати нормативно-правові документи за напрямком перевірки;

ознайомитися з нормативними документами організації або підприємства, що перевіряється;

оформити відповідні документи для відрядження, а за необхідності – спеціальний допуск встановленого зразка.

7. Перевірка об’єкта

7.1. Перевірка об’єкта проводиться після представлення керівництву підприємства.

Робота спеціально уповноваженої особи органу державного нагляду у сфері цивільного захисту продовжується з особою, визначеною керівником (власником) підприємства.

7.2. Для здійснення перевірки необхідно ознайомитися з основними правилами техніки безпеки і промислової санітарії, дотримання яких при огляді об’єктів дозволить уникнути нещасних випадків. Огляд території здійснюється тільки в супроводі відповідального представника об’єкта.

7.3. Основні питання, які підлягають розгляду при перевірці ПНО або ОПН:

проведення паспортизації ПНО та реєстрація в Державному реєстрі ПНО, що веде Державний департамент страхового фонду документації;

результати проведення ідентифікації ПНО;

наявність декларації безпеки ОПН та результатів експертизи;

наявність договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на ОПН;

ступінь виконання заходів, викладених у матеріалах за результатами попередніх перевірок;

наявність аварійно-рятувальних підрозділів, положення про них;

відповідність фактичного стану об’єкта проектній та технічній документації;

накази і розпорядження щодо забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, призначення відповідальних посадових осіб за організацію їх виконання;

стан виконання постанов органів державного нагляду у сфері цивільного захисту щодо обмеження, тимчасової заборони експлуатації об’єкта;

наявність та зміст планів локалізації та ліквідації аварій;

стан організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру;

готовність до дій в умовах надзвичайних ситуацій;

накопичення, збереження і цільове використання матеріальних ресурсів, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

додержання вимог будівельних норм і правил у частині інженерно-технічних заходів щодо цивільного захисту;

наявність та утримання в постійній готовності на ПНО локальних систем виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та локальних систем оповіщення населення, передусім того, що проживає у зонах можливого ураження, та персоналу цих об’єктів;

наявність і готовність до використання за призначенням у разі виникнення надзвичайної ситуації засобів колективного та індивідуального захисту населення, майна цивільного захисту, їх утримання та ведення обліку;

Крім цього, зважаючи на особливості об’єкта, розгляду підлягають інші питання.