- •Вступ План
- •1 Місце „Безпеки життєдіяльності” серед наук
- •2 Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •3 Історія розвитку та етапи формування бжд як науки
- •4 Зусилля Уряду України по подоланню глобальної соціоекологічної ситуації
- •1 Поняття життєдіяльності та навколишнього середовища, їх взаємозв’язок
- •2 Система «людина — життєве середовище» та її компоненти
- •3 Рівні системи «людина — життєве середовище»
- •1 Ризик-орієнтований підхід
- •Людський чинник та його роль у виникненні небезпек План
- •2 Поняття «людський чинник» та його роль у виникненні небезпек
- •Шкідливі і небезпечні чинники життєвого середовища План
- •1 Поняття «життєве середовище»
- •2 Техногенні джерела небезпеки
- •3 Вражаючі фактори та їх походження
- •4 Поняття «шкідливий фактор» і «небезпечний фактор»
- •5 Аварія, види аварій
- •Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків План
- •1 Поняття і апарат аналізу небезпек
- •2 Поняття «ризик» та його види
- •3 Методологічні підходи оцінки ризику
- •4 Управління ризиком
- •5 Сутність концепції прийнятого ризику
- •6 Обчислення ризику
- •Засоби та заходи забезпечення безпеки життєдіяльності людини План
- •1 Принципи, методи та групи засобів забезпечення безпеки
- •2 Засоби колективного і індивідуального захисту працюючих
- •3 Захист від шуму і вібрації
- •4 Радіаційна безпека
- •5 Заходи захисту від ураження електричним струмом
- •Організація та управління безпекою життєдіяльності План
- •1 Законодавчо-правові основи управління безпекою життєдіяльності
- •2 Правові основи безпеки життєдіяльності
- •3 Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Надзвичайні та небезпечні ситуації План
- •1 Поняття «надзвичайна ситуація», її загальні ознаки.
- •2 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •3 Джерела небезпечних ситуацій у військовий час
- •4 Наслідки використання зброї масового ураження
- •5 Епідемії та заходи, які запроваджуються при загрозі їх виникнення
- •6 Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні
- •Сталий розвиток держави План
- •1 Концепція сталого розвитку для України
- •2 Індекс людського розвитку
- •Індекс людського розвитку Міжнародний досвід застосування соціальних стандартів і український феномен
- •3 Стратегія сталого розвитку України
- •4 Індикатори сталого розвитку
- •Культура безпеки. Декларація про безпеку План
- •1 Культура безпеки
- •2 Декларація про безпеку. Декларація безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •3 Експертиза декларації безпеки
- •Методи визначення джерел небезпеки План
- •1 Методи спостереження та контроль
- •2 Нормування небезпек
- •3 Номенклатура небезпек на виробництві
- •4 Квантифікація небезпек
- •5 Ідентифікація небезпек
- •Системи централізованого та локального оповіщення План
- •1 Інформування та оповіщення
- •2 Спостереження
- •Зараження об’єкта План
- •1 Радіаційна, біологічна та хімічна обстановка. Зони позначення
- •2 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів води
- •2.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
- •2.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
- •2.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
- •2.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
- •Засоби індивідуального захисту План
- •3 Медичні засоби індивідуального захисту
- •1 Класифікація зіз і їх коротка характеристика
- •2 Засоби захисту органів дихання
- •3 Медичні засоби індивідуального захисту
- •Промислові протигази
- •4 Засоби захисту шкіри
- •Евакуація План
- •1 Евакуація, її види
- •2 Проведення евакуації з приміщень і будівель
- •3 Вимоги до евакуаційних шляхів і виходів
- •Захисні споруди цивільної оборони План
- •1 Сховища оборни
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Кількість чоловік, що припадають на один вхід
- •Гранично допустимі параметри повітря у сховищах
- •Норми подачі повітря у сховище
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •2 Протирадіаційні укриття
- •3 Укриття простішого типу
- •Рятувальні та інші невідкладні роботи План
- •1 Рятувальні та інших невідкладні роботи та їх сутність
- •2 Етапи здійснення рятувальних і невідкладних робіт
- •3 Рятувальні та іншу невідкладні роботи в різних осередках ураження
- •4 Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха
- •5 Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Спеціальна обробка План
- •1 Заходи та види спеціальної обробки
- •2 Технічні засоби спеціальної обробки
- •3 Організація і проведення часткової і повної спеціальної обробки у військах
- •4 Організація та проведення спеціальної обробки на етапах медичної евакуації
- •Первинна медична допомога
- •Від 5 травня 1997 р. N 421 Київ
- •Від 15 липня 1998 р. N 1099 Київ
- •Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
- •Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів
- •Порядок здійснення державного нагляду за станом цивільного захисту та техногенної безпеки потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки
- •Галузь застосування
- •2. Нормативні посилання
- •3. Терміни та визначення
- •4. Загальні положення
- •8. Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів
- •9. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •10. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
- •11. Декларація безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •12. Експертиза декларації безпеки
- •13. Проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання
- •14. Наявність на об’єкті документації та служб, які забезпечують та реґламентують його безаварійну експлуатацію
- •Створення об’єктових матеріальних та фінансових резервів на випадок виникнення та ліквідації аварійних ситуацій
- •Відповідність улаштування, утримання та експлуатації технічного і технологічного обладнання об’єкта
- •Наявність засобів захисту та його утримання
- •Oформлення результатів перевірки
- •Список використаної літератури
- •1 Журнал "Надзвичайна ситуація"
- •12 Вісник нан України
Захисні споруди цивільної оборони План
1 Сховища
2 Проти радіаційні укриття
3 Укриття простішого типу
1 Сховища оборни
Сховища ЦО - це споруди, які забезпечують комплексний захист укритих людей від дії факторів ураження НС.
Сховища, які знаходяться в зонах можливого виникнення масових пожеж і в зонах ураження ХНР, забезпечують також захист укритих людей від високих температур, отруєння продуктами горіння і ураження ХНР.
Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей протягом двох діб. За ступенем захисту від дії хвилі удару ядерного вибуху сховища поділяються на класи (табл. 1.).
Таблиця 1.
Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
Клас сховища |
І |
II |
III |
IV |
V |
Розрахункове навантаження - надмірний тиск хвилі удару на поверхні землі біля споруди, кгс/см2 |
5 |
3 |
2 |
1 |
0,5 |
Нормативний клас сховищ залежно від групи міста, категорії суб'єкта господарювання і місця розташування наведено у таблиці 2. При цьому радіус збору укривання людей приймається у разі забудови території одноповерховими будинками 500 м, а багатоповерховими будинками - 400 м.
Таблиця 2.
Нормативний клас сховищ
Місцезнаходження сховищ |
Клас сховища |
|
Група міста і категорія об'єкта по ЦО |
Місце зведення сховища |
|
Міста особливої важливості і першої категорії
|
У межах проектної забудови міста |
II |
У смузі 5 км від межі проектної забудови міста |
IV |
|
Міста другої і третьої груп; об'єкти особливої важливості і першої категорії, які розташовані за межами категорійних міст |
У межах проектної забудови міста |
III |
У смузі 5 км від межі проектної забудови міста |
IV |
|
За умовами зведення сховища можуть бути такими, які завчасно зводяться або швидко будуються з введенням повної готовності ЦО.
Сховища ЦО, які завчасно будуються у мирний час, проектуються, як правило, вбудованими у підвальні поверхи споруд і будинків. При неможливості створення вбудованих сховищ, допускається будівництво окремо розташованих сховищ.
В мирний час сховища повинні використовуватися в інтересах народного господарства і обслуговування населення. Місткість сховищ за типовими проектами складає: 100, 150, 300, 450, 600, 750, 900, 1 200, 1 500, 1 800 і більше чоловік.
Об'ємно-планувальне рішення. Приміщення сховищ поділяються на основні (приміщення для укривання людей, тамбури-шлюзи, тамбури) і допоміжні (приміщення для розміщення обладнання систем фільтровентиляції, електрозабезпечення, водозабезпечення і каналізації). У сховищах передбачені захисні входи і виходи.
Норма площі підлоги основних приміщень для однієї людини складає не менше 0,4-0,5 м2, а використання сховищ у мирний час для виробничих потреб повинна складати не більше 40% загальної площі сховища. Об'єм приміщень на одну людину повинний бути не меншим як 1,5 м3.
Приміщення для укриття людей обладнуються лавками для сидіння розміром 0,45x0,45 м, для лежання 0,55x1,8 м - на одну людину, ширина проходу між лавками повинна бути 0,7-0,85 м, а ширина проходу в сховищі повинна мати наступні розміри: 0,9-1,2 м.
Розміри приміщення для фільтровентиляційного обладнання визначаються його габаритами і площею необхідною для його обслуговування.
Дизельна електростанція (ДЕС) розташовується біля зовнішньої стіни сховища і відділяється від інших приміщень негорючою стіною. Вхід у ДЕС зі сховища обладнується тамбуром з двома герметичними дверима, що відкриваються у бік сховища.
Санітарні вузли: для чоловіків - 1 очко і 1 пісуар на 150 чоловік; для жінок - 1 очко на 75 чоловік; один умивальник на кожні 200 чоловік, але не менше одного на санітарний вузол.
Конструктивні рішення. Основними конструктивними елементами сховищ є: огороджуючі конструкції (зовнішні стіни, перекриття, фундаментна плита), внутрішні конструкції (стіни, колони), елементи входів і аварійних виходів, захисні пристрої у проймах (захисні герметичні двері і ставні), захисні пристрої у технологічних проймах і вводах інженерних комунікацій.
Несучі конструкції розраховані на дію повітряної хвилі ядерного (звичайного) вибуху згідно з класом сховища. Маса 1 м2 огороджуючих конструкцій повинна бути для сховищ 1-111 класів не менше 1500 кг, а для інших класів - не менше 1 100 кг.
У масу перекриття входить маса встановленого обладнання (не більше 200 кг на 1 м- займаної площі), а також маса шару ґрунту на перекритті. Залізобетонні перекриття вбудованих сховищ повинні мати термоізоляційний шар, товщина якого визначається згідно з таблицею (табл. 3.).
Таблиця 3.
Товщина термоізоляційного шару (в см)
Термоізоляційний матеріал |
Товщина залізобетонних стін і перекриття |
|||
40 см |
30 см |
20 см |
10 см |
|
Шлак котельний або доменний |
10 |
15 |
20 |
30 |
Шлакобетон |
12 |
20 |
25 |
35 |
Бетон важкий |
20 |
30 |
40 |
50 |
Ґрунт |
25 |
35 |
45 |
55 |
Входи у сховища і аварійні виходи. Вхід складається зі спуску сходів або пандусу, переднього тамбуру, тамбуру (тамбуру шлюзу) і вхідних отворів з дверима. Кількість входів залежить під місткості сховищ і кількості людей, що припадають на один вхід (табл. 4). При місткості сховища до 300 чоловік допускається робити один вхід і аварійний евакуаційний вихід з висотою дверей 1,8 м.
Таблиця 4.