Розділ іі Основи художньої культури Тема 1. Художня культура як духовне явище урок № 16.

ТЕМА: Загальне уявлення про культуру та її роль в суспільстві.

МЕТА: ознайомити з структурою культури підвищувати загальний інтелектуальний рівень.

ОСНАЩЕННЯ таблиці, які висвітлюють структуру культури, як соціального явища і види культур, що об’єднує в собі світова культура

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу. (Лекція з випереджувальними завданнями).

Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Розповідь вчителя

Термін „культура” (від лат. cultura) –означає обробка, виховання, освіта. В наш Час він налічує багато тлумачень, загальним для них є те, що під поняттям „культура” ми розуміємо те, що створене людиною.

У різних суспільствах розуміння культури як „виховання” набувало різних відтінків:

- елліни в сукупності норм поведінки, певному способі життя вбачали свою головну відмінність від варварів;

- європейське середньовіччя наближає термін „культурність” до цивілізованості – себто до устрою міського життя;

- в добу Відродження культурність починають розглядати як відповідність гуманістичним ідеалам людства;

- у домарксистській філософії культура визначає передусім духовне життя людей, доцільність суспільного устрою та досягнення науки і мистецтва;

- радянська філософія пояснює культуру як сукупність результатів людської діяльності.

Кожен з вищеназваних поглядів має позитивні сторони. Ядро поняття „культура” становлять не засоби, які вона використовує, а життєвий зміст, котрий реалізується за допомогою тих чи інших засобів – у кожному акті та результаті людської діяльності обов’язково присутній культурний аспект, особлива сфера нашої життєдіяльності.

За визначенням англійського вченого – етнографа Е.Б. Тайлора

культура - це сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством протягом його існування.

В розвитку людства можна виділити 3 етапи:

1) Дикість

2) Варварство

3) Цивілізація

Розвиток культури співпадає з переходом від життя дикого через варварське до цивілізованого. З ідеальної точки зору культуру можна розглядати як загальне удосконалення людства шляхом вищої організації окремої людини і цілого суспільства.

Цивілізація – це етап розвитку людського суспільства і характера самого суспільства. Чим вище розвинуте суспільство, тим більша питома вага в ньому загальнолюдських цінностей.

Процес становлення загальнолюдських цінностей – головне що ми простежуємо в історії культури.

- Короткий диспут з учнями: цивілізація може служити культурі, а може відриватись від неї (учні роблять спробу навести приклади позитивного і негативного впливу цивілізації на розвиток культури)

Як висновок диспуту:

Суть культури не в рівні технічного процесу, а в якості духовно – морального суспільства. В сучасному світі існує багато глобальних проблем – одна з них культурна катастрофа, адже ніякі економічні успіхи та політичні свободи не можна вважати тривкими якщо існує небезпека зниження культурного рівня людей, занепаду духовних та моральних цінностей.

Суб’єкти процесу розвитку культури:

• суспільство

• різні соціальні групи

• окремі особи

їх взаємодія часто викликає суперечливість у розвитку культури

Культурна діяльність – це діяльність людська, вона характеризується доцільністю – ставлячи ціль людина враховує не лише особисті потреби, а й соціальні ( учні наводять приклади: роботи художників, музикантів, акторів і їх значення для суспільства)

Суперечливість у розвитку культури – річ закономірна, оскільки суб’єктами можуть виступати і суспільство в цілому, і певні соціальні групи і окремі особи (учні наводять приклади суперечливостей, коли суспільство чи окремі групи не сприймають творчої діяльності окремих письменників, художників, співаків і т.п.

Історичні типи культур

Світова культура – визначається власною системою загальнолюдських цінностей і об’єднує різні типи культур:

1. Культурні епохи

2. Національні культури - синтез культур різних класів, соціальних шарів і груп певної нації.

3. Культури етнічні – створені окремим етносом (це найстародавніший шар національних культур, він охоплює сферу побуту, мораль, мову, релігію, фольклор, міфологію, звичаї)

4. Регіональні культури – конгломерат різних культур, створених різними народами, що живуть в певному географічному ареалі. Схожість природних умов життя, економічні, культурні зв’язки між народами забезпечують спорідненість культур ареалу.

5. Класові культури – властиві певному класу суспільства.

6. Професійні культури

7. Особливості культури різних психологічних типів окремих людей

8. Народні культури

Виділяють також такі види культур характерні для суспільства:

- Локальна – культура конкретного, історично визначеного суспільства. Кожна із локальних культур має свої специфічні риси і особливості що залежать від географічних та соціально – історичних умов;

- масова - різновид культури, що орієнтує духовні і матеріальні цінності, які вона поширює на „усереднений” рівень розвитку масових споживачів.

- домінуюча – сукупність цінностей, вірувань, традицій, звичаїв, якими керується більшість членів суспільства

- елітарна – культура привілейованих груп суспільства, що характеризується принциповою відмінністю, духовним аристократизмом і ціннісно – змістовною-змістовною самодостатністю.

- політична – сфера культури, що вироблює уявлення про цивілізаційні форми політичного прогресу, оцінки рівня його розвитку; включає в себе політичну думку, зв’язок культури і політичної філософії; оцінку політичних структур з точки зору культури, політичної самосвідомості і політичної поведінки суспільства.

Підсумок уроку

На будь-якому рівні свого існування культура не просто перебуває поряд з іншими сферами життя, а проникає у всі його сфери, виявляючи себе і в політичній діяльності, і у відношенні до праці; в мистецтві – створенні його творів та розумінні їх.

Культура – це ланцюг від життєвого сенсу до втілення його в дію.

Розвиток культурних цінностей, їхній вплив на життя суспільства та особи необхідно розглядати у всіх сферах життєдіяльності людини, а це можливо лише за умови володіння відповідними конкретними знаннями. Але навіть отримати знання фактів з історії мистецтв мало, треба вчитись осмислювати їх з філософської точки зору.

Час, в який ми живемо непростий і ми з сумом і жалем спостерігаємо деградацію духовного життя суспільства і окремих людей. Не допускати цього, сприяти відродженню та розвитку культури як умови повноцінного життя суспільства та особистості завдання кожного з нас.

3. Підсумок уроку.

Запитання

1.Назвіть три етапи розвитку людства

1) …………………………..2) …………………..3) …………………………

2. На якому етапі починається розвиток культури

………………………………………………………………………………….

3. Заповніть таблицю:

Продукти матеріальної та духовної культури, вироблені людством в цивілізованому суспільстві, їх значення для людства
„+”	„-„

4. В чому полягає суть культури, як духовного явища?

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..._

5. Хто є суб’єктами процесу розвитку культури?.........................................

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

6.Чому у розвитку культури завжди існує суперечливість?

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

7.Назвіть історичні типи культур, які об’єднує в собі світова культура.

1) 5)

2) 6)

3) 7)

4) 8)

8.Назвіть основні види культур, характерні для суспільства:

1)

2)

3)

4)

5)