2. Перша допомога при нещасних випадках в мікробіологічній лабораторії

Порушення правил техніки безпеки, недодержання інструкцій і правильних прийомів виконання лабораторної роботи можуть призвести до нещасних випадків. Кожен студент повиннен суворо дотримуватися вказаних правил та повинен уміти надати першу долікарську допомогу потерпілому.В тяжких випадках необхідно звернутися до лікаря.

Для першої допомоги в лабораторії на доступному місці повинна знаходитися аптечка першої медичної допомоги, до складу якої входять: спиртовий розчин таніну, водяні розчини перманганату калію, борної кислоти, гідрокарбонату натрію, йодний настій, вата, пластир, бинти, мазь від опіків.

Ознаками термічних опіків першого ступеня є почервоніння. До опеченого місця слід прикласти вату, змочену 96% етиловим спиртом, при опіках другого ступеня поступають так само або прикладають вату змочену 3-5% розчином марганцево-кислого калію. При опіках третього ступеня рану прикривають стерильною пов'язкою і негайно викликають лікаря.

При пораненні склом чи гострим предметом рану очищають від осколків і забруднення, змочують йодом і зав'язують бинтом при сильній кровотечі, вище рани накладають джгут, який можна тримати не більше 2-х годин, за цей час потрібно звернутися до лікаря.

З приведеними вище загальними правилами студент повинен ознайомитися перед початком роботи. На кожному робочому місці студент додатково знайомиться з відповідними інструкціями.

Лабораторна робота № 1 тема:Мікробіологічний контроль води та повітря.

Мета: Ознайомитись з методами контролю та набути практичні навички, вміння при проведенні мікробіологічного дослідження: води та повітря.

Після проведення лабораторної роботи студент повинен:

• знати: методи та методику контролю повітря , води; режими культивування посівів.

• вміти: робити посіви на різні поживні середовища і культивувати посіви.

Контрольні питання

1.Як проводять мікробіологічний контроль повітря ?

2.Які середовища використовують для виявлення вмісту бактерій групи кишкової палички?

3.Які середовища використовують для виявлення вмісту ЗКБ?

4.Які середовища використовують для виявлення вмістуДП?

5.Назвіть сутність седиментаційному методу Коха.

6.Наведіть методику приготування розведень при визначенні ЗКБ у води.

7.Наведіть методику відбирання проби води та приготування розведень при визначенні титру кишкової палички.

Місце проведення: лабораторія мікробіології

Хід роботи

1. Інструктаж з техніки безпеки

2. Інструктаж по виконанню роботи (роботу виконує кожний студент)

1.1.Згідно варіанту вибрати завдання до лабораторної роботи (дивись додаток 1);

1.2.Вибрати матеріальне забезпечення;

1.3.Підписати необхідний посуд (дивись додаток 2);

1.4. Виконати лабораторну роботу згідно методики виконання.

3.Оформлення звітів

4.Прибирання робочих місць

5.Захист звітів

Забезпечення роботи:

1.Обладнання і матеріали: чашки Петрі, концентроване глюкозо–пептонне середовище з ватним поплавком,середовище для ДП, термостат, стерильні колби на 0,5 л, горілки,пробірки,стерильний фізрозчин, піпетки на 1 см³,приготовлене середовище МПА, колби на 100 см³.

2.Література та нормативна документація:

• Прокофьев В.П. Производственная санитария на предприятиях пищевой промышленности. – М.: Высшая школа, 1967;

• Азаров В.Н. Основы микробиологии и санитарии. – М.: Экономика. 1986;

• Державні санітарні правила для підприємств харчової промисловості. М.1997.

 Теоретичні основи

Важливим профілактичним заходом є проведення суворого бактеріологічного контролю за умовами вироблення харчових продуктів.

Контроль за санітарно-гігієнічним станом виробництва передбачає:

- контроль санітарно-гігієнічного стану обладнання, трубопроводів, інвентарю, пакувальних матеріалів і т.д.;

- контроль санітарно-гігієнічного стану повітряного середовища виробничих приміщень;

- контроль гігієнічного стану питної води;

- контроль дотримання гігієни працівниками підприємства.

Швидке виявлення в об'єктах зовнішнього середовища патогенних мікроорганізмів здійснити важко. Тому застосовують непряму санітарну оцінку цих об'єктів шляхом кількісного та якісного обліку санітарно-показових мікроорганізмів - мікробів, які постійно знаходяться в організмі тварин і людини, але не мешкають у зовнішньому середовищі. Виявлення санітарно-показових мікроорганізмів в об'єктах зовнішнього середовища свідчить про забруднення ними людини або тварини.

Кількість санітарно-показових мікроорганізмов у зовнішньому середовищі показує величину зараження і побічно відображає ступінь епідеміологічної небезпеки: чим більше санітарно-показових мікробів, тим більш імовірна присутність збудників інфекційних захворювань.

Ступінь фекального забруднення об'єктів зовнішнього середовища характеризують два показники: титр кишкової палички (колі-титр) і індекс кишкової палички (колі-індекс).

Колі-тітр - найменша кількість досліджуваного матеріалу в мілілітрах або грамах, у якому знайдена одна кишкова паличка.

Коліі-індекс-кількість колоній кишкової палички, виявлене в одиниці об'єму рідини або одиниці маси щільної речовини.

Необхідність організації санітарно-мікробіологічного контролю виробництва продуктів харчування пов'язане з тим, що харчові продукти, що містять велику кількість поживних речовин, є сприятливим середовищем для розвитку та размноження мікроорганізмів. Крім того, попадання в харчові продукти патогенних мікроорганізмів може призвести до випадків харчових отруєнь та кишкових інфекційних захворювань серед населення.

Контроль повітря виробничих приміщень

Для санітарно-гігієнічної оцінки повітря закритих приміщень визначають два показника:

- загальна кількість сапрофитних мікроорганізмів в 1м³ повітря. Повітря виробничих цехів харчових виробництв вважається чистим, якщо у ньому міститься трохи більше 500 сапрофитних мікроорганізмів на один м³.

- кількість в 1м³ повітря санітарно-показових мікроорганізмів -гемолітичних стрептококів і стафілококів. Нормативів за цим показником нині немає.

Виявлення в повітрі виробничих приміщень свідчить про санітарне неблагополуччя даного об'єкту і можливість виникнення у персоналу інфекційних захворювань, що викликаються мікрофлорою дихальних шляхів, яка передається через повітря (ангіни, грипу, коклюшу, дифтерії, туберкульозу і ін.). Таке повітря може бути джерелом обсеменіння продуктів харчування, а отже, представляти потенційну небезпеку для здоров'я людей.

Для санітарно-гігієнічного контролю повітря застосовують седиментаційні і аспіраційні методи аналізу.

Санітарно-мікробіологічне дослідження повітря можна розділити на 4 етапи:

• відбір проб;

• обробка, транспортування, зберігання проб, отримання концентрату мікроорганізмів (якщо необхідно);

• бактеріологічний посів, культивування мікроорганізмів;

• ідентифікація виділеної культури.

Контроль воды

Для санітарно-гігієнічної оцінки води використовуються два мікробіологічних показника: загальна кількість бактерій у воді й коли- індекс, визначених відповідно до ГОСТ 2874-82 «Вода питна. Методи санітарно-бактеріологічного аналізу».

Загальна кількість бактерій - це кількість колоній аеробних і факультативно-анаеробних мезофільних сапрофітних бактерій, які виростають при сівбі 1 мл нерозбавленої води на м'ясопептонному агарі (МПА) за 24 год при 37°С.

Мікробіологічними показниками забруднення води патогенними бактеріями кишкової групи служить колі-індекс. Аналіз води проводиться при користуванні міським водогоном 1 раз у квартал, а за наявності власних джерел водопостачання - 1 раз у місяць.

Виявлення патогенних мікроорганізмів у питній воді (збудників черевного тифу, холери і дизентерії) здійснюється місцевими санітарно-епідеміологічними станціями лише з эпідеміологічним показником.

 Методичні вказівки

1.Мікробіологічний контроль повітря