Лабораторна робота № 2 тема: Проведення обліку мікробіологічного контролю води та повітря.

Мета:Набути практични навички та вміння при проведенні обліку мікробіологічного контролю води і повітря.

Після проведення лабораторної роботи студент повинен:

• знати: методику прведення обліку мікробіологічного контролю води та повітря.

• вміти: правильно робити підрахунок загальної кількості мікроорганізмів на посівах та визначати колі-титр.

Контрольні питання

1.Як проводять мікробіологічний контроль повітря?

2.Які середовища використовують для виявлення вмісту бактерій групи кишкової палички?

3.Які середовища використовують для виявлення вмісту ЗКБ?

4.Які середовища використовують для виявлення вмістуДП?

5.Які види контролю за водою існують?

6.Наведіть методику підрахунку колоній на чашках Петрі при визначенні ЗКБ у воді та повітрі.

7.Наведіть методику визначення колі- титру кишкової палички.

Місце проведення: лабораторія мікробіології

Хід роботи

1.Інструктаж з техніки безпеки

2. Інструктаж по виконанню роботи (роботу виконує кожний студент)

1.1.Згідно варіанту вибрати свої посіви;

1.2.Здійснити облік мікрофлори повітря та води згідно наведеної методики та зробити висновки порівнюючи отримані результати з нормативними.(дивись додатки 5, 6 і 7).

3. Оформлення звітів

4. Прибирання робочих місць

5. Захист звітів

Забезпечення роботи:

1.Обладнання і матеріали: чашки Петрі з посівами, пляшки та пробірки з посівами.

2. Література та нормативна документація:

• Прокофьев В.П. Производственнаясанитария на предприятияхпищевойпромышленности. – М.: Высшая школа, 1967;

• Азаров В.Н. Основымикробиологии и санитарии. – М.: Экономика. 1986;

• Державні санітарні правила для підприємств харчової промисловості. М.1997.

 Теоретичні основи

Вода, що використовується для технологічних, господарсько-побутових та питних потреб харчових підприємств, повинна відповідати вимогам ГОСТу 2874-82 «Вода питна. Методи санітарно-бактеріологічного аналізу».

Вода, відповідно до держстандарту, повинна відповідати наступним вимогам: бути безпечною в епідемічному відношенні, нешкідливою по хімічному складу й мати сприятливі органолептичні властивості.

Епідемічну безпечность води характеризують мікробіологічні показники, що включають у себе загальне число мікроорганізмів і число бактерій групи кишкової палички. Ці показники не повинні перевищувати норми.

Число мікроорганізмів в 1 мол води, відповідно до Держстандарту, не повинне перевищувати 100. Ця норма вперше була запропонована в 1892 м. Робертом Кохом і зберегла свою силу дотепер. Це відкриття полягало в наступному. Кох вивчав епідемію холери в Гамбурзі й звернув увагу на те, що в розташованому поруч місті Альтоне епідемії холери не було. Виявилося, очищення питної води в цьому місті таке, що після нього в 1 мол води загальна кількість мікроорганізмів не перевищувала 100. Спостереження показали, що чим менше загальне число мікроорганізмів у воді, тим менша ймовірність наявності в ній і збудників захворювань.

Другий показник, що нормує кількість кишкових паличок у воді – колі-індекс або колш-тітр. Так, в 1 л кишковіх паличок не повинне бути більш 3. Нормування якості води по кишковій паличці вважається більш досконалим, оскільки кишкова паличка може потрапити у воду з виділеннями людини, а отже, разом з нею можуть потрапити й інші збудники кишкових інфекцій, тобто вона може сигналізувати про присутність у воді інших хвороботворних мікроорганізмів кишкової групи. Кишкова паличка є найбільш стійким збудником, а отже, якщо її у воді не виявляють, то в такій воді не буде й інших мікроорганізмів - збудників захворювань.

Завданням санітарно-мікробіологічного дослідження повітря є гігієнічна та епідеміологічна оцінка повітряного середовища, і, як наслідок, розробка комплексу заходів, спрямованих на профілактику аерогенної передачі збудників інфекційних хвороб.

 Методичні вказівки

І.Облік мікробіологічного контролю води.

1.1.Облік бакдослідження води. (загальної кількості бактерій.)

Здійснюють підрахунок загальної кількості мікроорганізмів.

Методика виконання:

Беруть чашки Петрі з посівами, перегортають їх догори дном та проводять підрахунок кількості колоній, далі отримані результати множать на відповідну ступінь розведення та виводять середнє число мікроорганізмів в1см³ води. Якщо кількість колоній неможливо порахувати, то визначають суцільний ріст.

Приклад:

на чашці Петрі з ІІ розведенням – 20 колоній  100 = 2000

на чашці Петрі з ІІІ розведенням – 4 колоній  1000= 4000

Всього: 6000

Визначення середньої кількості мікроорганізмів (V_сер.) в 1 мл здійснюється згідно формули:

V : 2 = V_сер,

де: V- загальна кількість мікроорганізмів,шт.;

2 - кількість чашок Петрі, шт.

Приклад:6000: 2 = 3000 м/о.

Зробити висновок, порівнюючи отримані результати з нормативами (дивись додаток 6).

1.2.Визначення колі-титру води

Методика виконання:

Беруть 3 пляшки з посівами (10 мл концентрованого глюкозо-пентонного середовища та 100 мл води, що досліджується), 3 пробірки по 1 мл концентрованого глюкозо-пептонного середовища та 10 мл води ;3 пробірки з 10 мл. глюкозо-пептонного середовища нормальної концентрації та 1 мл. води (дивись лабораторну роботу № 1). Записують отримані результати – якщо поплавок піднявся- записують 1, якщо ні-записують 0.

Приклад:

П роводимо оцінювання пляшок:

• 1

  “2”

  -ша пляшка – “1”

• 2-га пляшка - “0”

• 3-тя пляшка - “1”

Проводимо оцінювання пробірок “К” :

• 1 -ша пробірка – “0”

• 2-га пробірка – “0” “0”

• 3-тя пробірка – “0”

П

“1”

роводимо оцінювання пробірок “Р” :

• 1 -ша пробірка – “0”

• 2-га пробірка - “0”“1”

• 3-тя пробірка - “1”

Зробити висновок, порівнюючи отримані результати з нормативами (дивись додаток 7).

Висновок: якщо один з дослідів отримав оцінку «незадовільно», то вважають, що вода не відповідає нормативним вимогам ГОСТу 2874-82 «Вода питна» за мікробіологічними показниками(дивись додаток 7).