- •3.1.2. Закономірності географічного розповсюдження ґрунтів
- •3.1.3. Грунтово–географічне районування України
- •3.1.4. Земельні ресурси світу
- •Контрольні питання
- •3.2 Грунти українського полісся
- •3.2.1. Умови ґрунтоутворення
- •3.2.2. Генезис ґрунтів Полісся
- •3.2.3. Основні типи ґрунтів Полісся. Дерново-підзолисті грунти
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості дерново-підзолистих ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості дерново-підзолистих ґрунтів
- •3.2.4. Дернові ґрунти (Phaozems)
- •Класифікація дернових ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості дернових ґрунтів
- •3.2.5. Алювіальні ґрунти (Fluvisols)
- •3.2.6. Болотні ґрунти (Histosols)
- •Походження та екологічна роль боліт
- •Генезис болотних ґрунтів
- •Класифікація болотних ґрунтів
- •Властивості і використання болотних ґрунтів
- •Контрольні питання
- •3.3. Ґрунти лісостепу
- •3.3.1. Умови ґрунтоутворення
- •3.3.2. Генезис ґрунтів Лісостепу
- •3.3.3. Сірі лісові ґрунти та їх класифікація
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і особливості сірих лісових ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості сірих лісових ґрунтів
- •3.3.4. Опідзолені ґрунти (Alfisols Haplic)
- •Класифікація опідзолених ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і хімічні властивості опідзолених ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості опідзолених ґрунтів
- •3.3.5. Склад і властивості реградованих ґрунтів
- •3.3.6. Чорноземи Лісостепу та їх класифікація (Chernozems Haplic)
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості чорноземів
- •Лучно-чорноземні ґрунти
- •Класифікація лучно-черноземних ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості лучно-чорноземних ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості чорноземів Лісостепу
- •Контрольні питання
- •3.4. Ґрунти степу
- •Умови ґрунтотворення
- •Генезис ґрунтів Степу
- •Основні типи ґрунтів Степу, їх діагностика і агровиробнича характеристика
- •3.4.1. Чорноземи Степу та їх класифікація
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості чорноземів Степу
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості чорноземів Степу
- •Контрольні питання
- •3.5. Ґрунти сухого степу
- •Умови ґрунтоутворення
- •Генезис ґрунтів зони Сухого Степу
- •Основні типи ґрунтів зони Сухого Степу, їх діагностика і агровиробнича характеристика
- •3.5.1. Каштанові ґрунти та їх класифікація (Castanozems Haplic)
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості каштанових ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості каштанових ґрунтів
- •Контрольні питання
- •3.6. Засолені ґрунти
- •3.6.1. Визначення і основні поняття
- •3.6.2. Райони поширення засолених ґрунтів в Україні
- •3.6.3. Рослинність засолених ґрунтів
- •3.6.4. Оцінка меліоративного стану ґрунтів за розподілом солей
- •3.6.5. Галогенез у системі породи – підґрунтові води – ґрунти
- •3.6.6. Джерела, походження і шляхи засолення ґрунтів
- •3.6.7. Шляхи утворення соди в ґрунті
- •3.6.8. Склад і властивості солей
- •Міграційна здатність солей
- •3.6.9. Солончаки
- •Класифікація солончаків
- •3.6.10. Вторинне засолення ґрунтів
- •3.6.11. Способи видалення солей з профілю засолених ґрунтів
- •3.6.12. Сучасна концепція меліорації солонцевих ґрунтів*
- •3.6.13. Визначення ступеня солонцюватості ґрунтів і доз гіпсу
- •3.6.14. Методи меліорації солонців і солонцюватих ґрунтів
- •3.6.15. Взаємодія хімічних меліорантів з ґрунтом
- •3.6.16. Солоді
- •Контрольні питання
- •3.7. Ґрунти карпатської гірської області (провінції)
- •3.7.1. Фактори та умови ґрунтоутворення
- •3.7.2. Генезис ґрунтів
- •3.7.3. Буроземно-лучні ґрунти
- •3.7.4. Бурі лісові ґрунти
- •3.7.5. Буроземно-глейово-підзолисті ґрунти
- •Контрольні питання
- •3.8. Ґрунти кримської гірської області
- •3.8.1. Фактори та умови ґрунтоутворення
- •3.8.2. Дерново-карбонатні гірсько-лісостепові ґрунти
- •3.8.3. Сірі гірсько-лісостепові ґрунти
- •3.8.4 Гірсько-лучні чорноземоподібні ґрунти
- •3.8.5. Буроземи (бурі лісові ґрунти)
- •3.8.6 Коричневі ґрунти
- •Контрольні питання
Будова профілю і морфологічні ознаки
Чорноземи вилуговані зустрічаються невеликими масивами по всій лісостепо ій зоні, але основні їх ареали зосереджені на правобережжі, в західному Лісостепу і на лесових островах Полісся. В лівобережному Лісостепу, особливо в приполіській частині зони, вони зустрічаються на високих лесових тересах серед чорноземів типових.
Зони вклинюються або обрамляють масиви чорноземів опідзолених і типових. Чорноземи вилуговані сформувалися під рідкостійними парниковими лісами на периферії лісових масивів або під лучними різнотравно-злаковими степами у виключно автоморфних умовах з добрим внутріґрунтовим дренажем.
За ознаками і властивостями вони займають проміжне положення між чорноземами опідзоленими і типовими, особливо глибокоскипаючими їх видами. На відміну від чорноземів опідзолених, в них відсутня елювіально-ілювиальна диференціація профілю при глибокій вимитості карбонатів з ґрунтового профілю. Відсутня борошниста присипка SiО2.
В чорноземах вилугованих лінія «скипання» карбонатів залягає глибше нижньої межі гумусованості. В них утворюється вилугований горизонт глибиною 20-40 см.
Профіль чорноземів вилугованих має таку будову:
Н - гумусовий горизонт глибиною 35-40 см, темно-сірий, орний шар порошисто-грудкуватий, підорний – грудкувато-зернистий, ущільнений, перехід ясний;
Нр(і) - верхній перехідний горизонт глибиною 30-45 см, значно менш гумусований, слабо оглинений, слабо помітні натіки півтораоксидів, темнувато-сірувато-бурий, горіхувато-грудкуватий, ущільнений, з кротовинами; перехід ясний, хвилястий;
Ph - нижній перехідний горизонт глибиною 20-30 до 60 см, слабо і нерівномірно гумусований, бруднувато-бурий, плямистий, призмовидно-грудкуватий, ущільнений або щільний, інколи слабкі натіки півтораоксидів і глини в порожнинах, кротовини, перехід різкий, хвилястий;
Рк - ґрунтотворна порода – буровато-палевий лес або лесовидний суглинок з вицвітами карбонатів по порожнинах і густими прожилками.
Схема будови профілю чорнозема вилугованого представлена на рис. 3.13).
Чорноземи вилуговані вологі невеликими масивами зустрічаються в західному Лісостепу. Вони вклинюються або обрамляють масиви чорноземів опіздолених вологих і типових вологих.
Сформувались дані ґрунти в умовах вологого клімату на лесових породах важкого механічного складу, які на глибині 8-10 м підстилаються вапняками або мергелями. Характеризуються більш глибоким, ніж в модальних, ґрунтовим профілем з ознаками сезонного оглеєння у вигляді іржаво-бурих або сизуватих плям; зрідка у формі дрібних бобовин чи пунктуацій в нижньому перехідному горизонті і породі.
Будову профілю можна описати таким поєднанням генетичних горизонтів: Н40-50 см+Нр(і)50-60 см+Рh(gl)30-40см +Pkgl.
Чорноземи типові найбільш поширений підтип чорноземів Лісостепової зони. Їх основні масиви залягають в центральній і східній частинах Лісостепу на рівних межирічних плато та їх схилах, а також на високих лесових тересах при глибокому заляганні підґрунтових вод. Сформувались під остепнілими луками і лучними степами на лесових породах.
Чорноземи типові максимально ввібрали ознаки і риси чорноземного ґрунтотворного процесу: накопичення гумусу і біофільних елементів в верхній півметровій товщі, неглибоке залягання карбонатів, відсутність перерозподілу мінеральних речовин і колоїдів за профілем.
Профіль чорноземів типових має таку будову:
Н/к - гумусовий горизонт глибиною 45-55 см, темно-сірий, орний шар порошисто-грудкуватий, пухкий, підорний – зернистий, пухкий або слабо ущільнений, в нижній частині карбонатний, з поодинокими кротовинами, червориїнами, перехід поступовий;
Нрк - гумусовий перехідний горизонт глибиною 35-45 см, менше але рівномірно гумусований, карбонатний, темно-сірий з буруватим відтінком, неміцногрудкуватий, слабо ущільнений, багато червориїн і кротовин; перехід поступовий;
Рhк - перехідний горизонт глибиною 30-40 см, менше гумусовані інтенсивно перероблений землериями, сірий з буруватим відтінком, неміцногрудкуватий, слабо ущільнений, карбонати у формі псевдоміцелію, перех поступовий;
Р(h)к - кротовинний лес глибиною 30-80 см, з гумусованими кротовинами, плямистий сірувато-бурувато-пальовий, карбонати у формі псевдоміцелію, неміцногрудкуватий, пухкий, перехід поступовий;
Рк - ґрунтотворна порода – лес, бурувато-пальовий або пальовий, карбонати у вигляді прожилок і псевдоміцелію.
Чорноземи типові вологі поширені в західному Лісостепу і приурочені до вододільних дренованих територій, вкритих лесовими породами, на глиби 8-10м підстелені вапняками і мергелями, які є водоупором і на них формуються підґрунтові води.
Сформувались дані ґрунти в умовах вологого клімату під остепнілими луками при сезонному перезволоженні, яке добре проявляється в ґрунтотворній породі у вигляді іржаво-бурих або сизуватих плям чи розводів, рідко в формі дрібних бобовин або пунктуацій. Карбонати у вигляді журавчиків, прожилок і псевдоміцелію виражені менш чітко, ніж у чорноземів типових модальних.
Вміст гумусу в освоєних ґрунтах 3-5, на цілині – 5-9%. Тип гумусу фульватно-гуматний (Сгк:Сфк = 1,1-1,3).
Профіль чорноземів типових має таку будову:
Н/к - гумусовий горизонт глибиною 40-50 см, темно-сірий, орний шар порошисто-грудкуватий, підорний – зернисто-дрібногрудкуватий, ущільнений, в нижній частині карбонатний, перехід поступовий;
Нрк - гумусовий перехідний горизонт глибиною 20-40 см, добре гумусований, темно-сірий з буруватим відтінком, неміцно-зернисто-грудкуватий, пухкий, багато червориїн, заповнених копролітами, карбонати у вигляді плісняви, особливо по червориїнах і кореневинах, перехід поступовий;
Рhк - верхній перехідний горизонт глибиною 20-30 см, слабо і нерівномірно гумусований, переритий землериями, грудкуватий, сірувато-бурий, плямистий, неміцно-зернисто-грудкуватий, ущільнений, карбонати у вигляді плісняви, перехід поступовий;
Phkgl - нижній перехідний горизонт глибиною 25-35 см, слабо і нерівномірно гумусований, ознаки сезонного оглеєння виражені чітко у вигляді іржаво-бурих плям, сірувато-брудно-бурий, грудкуватий, багато плісняви, в нижній частині поодинокі журавчики, кротовини, перехід поступовий;
Pkgl - ґрунтотворна порода – лес з явними ознаками сезонного оглеєння, брудно-пальовий з оливковим відтінком або сизувато-бурувато-пальовий, з великою кількістю вохристо-іржавих плям і вицвітів, дрібних прожилок карбонатів, а також конкрецій і журавчиків.
