Будова профілю і морфологічні ознаки

Чорноземи вилуговані зустрічаються невеликими масивами по всій лісостепо ій зоні, але основні їх ареали зосереджені на правобережжі, в західному Лісостепу і на лесових островах Полісся. В лівобережному Лісостепу, особливо в приполіській частині зони, вони зустрічаються на високих лесових тересах серед чорноземів типових.

Зони вклинюються або обрамляють масиви чорноземів опідзолених і типових. Чорноземи вилуговані сформувалися під рідкостійними парниковими лісами на периферії лісових масивів або під лучними різнотравно-злаковими степами у виключно автоморфних умовах з добрим внутріґрунтовим дренажем.

За ознаками і властивостями вони займають проміжне положення між чорноземами опідзоленими і типовими, особливо глибокоскипаючими їх видами. На відміну від чорноземів опідзолених, в них відсутня елювіально-ілювиальна диференціація профілю при глибокій вимитості карбонатів з ґрунтового профілю. Відсутня борошниста присипка SiО₂.

В чорноземах вилугованих лінія «скипання» карбонатів залягає глибше нижньої межі гумусованості. В них утворюється вилугований горизонт глибиною 20-40 см.

Профіль чорноземів вилугованих має таку будову:

Н - гумусовий горизонт глибиною 35-40 см, темно-сірий, орний шар порошисто-грудкуватий, підорний – грудкувато-зернистий, ущільнений, перехід ясний;

Нр(і) - верхній перехідний горизонт глибиною 30-45 см, значно менш гумусований, слабо оглинений, слабо помітні натіки півтораоксидів, темнувато-сірувато-бурий, горіхувато-грудкуватий, ущільнений, з кротовинами; перехід ясний, хвилястий;

Ph - нижній перехідний горизонт глибиною 20-30 до 60 см, слабо і нерівномірно гумусований, бруднувато-бурий, плямистий, призмовидно-грудкуватий, ущільнений або щільний, інколи слабкі натіки півтораоксидів і глини в порожнинах, кротовини, перехід різкий, хвилястий;

Рк - ґрунтотворна порода – буровато-палевий лес або лесовидний суглинок з вицвітами карбонатів по порожнинах і густими прожилками.

Схема будови профілю чорнозема вилугованого представлена на рис. 3.13).

Чорноземи вилуговані вологі невеликими масивами зустрічаються в західному Лісостепу. Вони вклинюються або обрамляють масиви чорноземів опіздолених вологих і типових вологих.

Сформувались дані ґрунти в умовах вологого клімату на лесових породах важкого механічного складу, які на глибині 8-10 м підстилаються вапняками або мергелями. Характеризуються більш глибоким, ніж в модальних, ґрунтовим профілем з ознаками сезонного оглеєння у вигляді іржаво-бурих або сизуватих плям; зрідка у формі дрібних бобовин чи пунктуацій в нижньому перехідному горизонті і породі.

Будову профілю можна описати таким поєднанням генетичних горизонтів: Н_{40-50 см}+Нр(і)_{50-60 см}+Рh(gl)_30-40см +Pkgl.

Чорноземи типові найбільш поширений підтип чорноземів Лісостепової зони. Їх основні масиви залягають в центральній і східній частинах Лісостепу на рівних межирічних плато та їх схилах, а також на високих лесових тересах при глибокому заляганні підґрунтових вод. Сформувались під остепнілими луками і лучними степами на лесових породах.

Чорноземи типові максимально ввібрали ознаки і риси чорноземного ґрунтотворного процесу: накопичення гумусу і біофільних елементів в верхній півметровій товщі, неглибоке залягання карбонатів, відсутність перерозподілу мінеральних речовин і колоїдів за профілем.

Профіль чорноземів типових має таку будову:

Н/к - гумусовий горизонт глибиною 45-55 см, темно-сірий, орний шар порошисто-грудкуватий, пухкий, підорний – зернистий, пухкий або слабо ущільнений, в нижній частині карбонатний, з поодинокими кротовинами, червориїнами, перехід поступовий;

Нрк - гумусовий перехідний горизонт глибиною 35-45 см, менше але рівномірно гумусований, карбонатний, темно-сірий з буруватим відтінком, неміцногрудкуватий, слабо ущільнений, багато червориїн і кротовин; перехід поступовий;

Рhк - перехідний горизонт глибиною 30-40 см, менше гумусовані інтенсивно перероблений землериями, сірий з буруватим відтінком, неміцногрудкуватий, слабо ущільнений, карбонати у формі псевдоміцелію, перех поступовий;

Р(h)к - кротовинний лес глибиною 30-80 см, з гумусованими кротовинами, плямистий сірувато-бурувато-пальовий, карбонати у формі псевдоміцелію, неміцногрудкуватий, пухкий, перехід поступовий;

Рк - ґрунтотворна порода – лес, бурувато-пальовий або пальовий, карбонати у вигляді прожилок і псевдоміцелію.

Чорноземи типові вологі поширені в західному Лісостепу і приурочені до вододільних дренованих територій, вкритих лесовими породами, на глиби 8-10м підстелені вапняками і мергелями, які є водоупором і на них формуються підґрунтові води.

Сформувались дані ґрунти в умовах вологого клімату під остепнілими луками при сезонному перезволоженні, яке добре проявляється в ґрунтотворній породі у вигляді іржаво-бурих або сизуватих плям чи розводів, рідко в формі дрібних бобовин або пунктуацій. Карбонати у вигляді журавчиків, прожилок і псевдоміцелію виражені менш чітко, ніж у чорноземів типових модальних.

Вміст гумусу в освоєних ґрунтах 3-5, на цілині – 5-9%. Тип гумусу фульватно-гуматний (Сгк:Сфк = 1,1-1,3).

Профіль чорноземів типових має таку будову:

Н/к - гумусовий горизонт глибиною 40-50 см, темно-сірий, орний шар порошисто-грудкуватий, підорний – зернисто-дрібногрудкуватий, ущільнений, в нижній частині карбонатний, перехід поступовий;

Нрк - гумусовий перехідний горизонт глибиною 20-40 см, добре гумусований, темно-сірий з буруватим відтінком, неміцно-зернисто-грудкуватий, пухкий, багато червориїн, заповнених копролітами, карбонати у вигляді плісняви, особливо по червориїнах і кореневинах, перехід поступовий;

Рhк - верхній перехідний горизонт глибиною 20-30 см, слабо і нерівномірно гумусований, переритий землериями, грудкуватий, сірувато-бурий, плямистий, неміцно-зернисто-грудкуватий, ущільнений, карбонати у вигляді плісняви, перехід поступовий;

Phkgl - нижній перехідний горизонт глибиною 25-35 см, слабо і нерівномірно гумусований, ознаки сезонного оглеєння виражені чітко у вигляді іржаво-бурих плям, сірувато-брудно-бурий, грудкуватий, багато плісняви, в нижній частині поодинокі журавчики, кротовини, перехід поступовий;

Pkgl - ґрунтотворна порода – лес з явними ознаками сезонного оглеєння, брудно-пальовий з оливковим відтінком або сизувато-бурувато-пальовий, з великою кількістю вохристо-іржавих плям і вицвітів, дрібних прожилок карбонатів, а також конкрецій і журавчиків.