- •3.1.2. Закономірності географічного розповсюдження ґрунтів
- •3.1.3. Грунтово–географічне районування України
- •3.1.4. Земельні ресурси світу
- •Контрольні питання
- •3.2 Грунти українського полісся
- •3.2.1. Умови ґрунтоутворення
- •3.2.2. Генезис ґрунтів Полісся
- •3.2.3. Основні типи ґрунтів Полісся. Дерново-підзолисті грунти
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості дерново-підзолистих ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості дерново-підзолистих ґрунтів
- •3.2.4. Дернові ґрунти (Phaozems)
- •Класифікація дернових ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості дернових ґрунтів
- •3.2.5. Алювіальні ґрунти (Fluvisols)
- •3.2.6. Болотні ґрунти (Histosols)
- •Походження та екологічна роль боліт
- •Генезис болотних ґрунтів
- •Класифікація болотних ґрунтів
- •Властивості і використання болотних ґрунтів
- •Контрольні питання
- •3.3. Ґрунти лісостепу
- •3.3.1. Умови ґрунтоутворення
- •3.3.2. Генезис ґрунтів Лісостепу
- •3.3.3. Сірі лісові ґрунти та їх класифікація
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і особливості сірих лісових ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості сірих лісових ґрунтів
- •3.3.4. Опідзолені ґрунти (Alfisols Haplic)
- •Класифікація опідзолених ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і хімічні властивості опідзолених ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості опідзолених ґрунтів
- •3.3.5. Склад і властивості реградованих ґрунтів
- •3.3.6. Чорноземи Лісостепу та їх класифікація (Chernozems Haplic)
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості чорноземів
- •Лучно-чорноземні ґрунти
- •Класифікація лучно-черноземних ґрунтів
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості лучно-чорноземних ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості чорноземів Лісостепу
- •Контрольні питання
- •3.4. Ґрунти степу
- •Умови ґрунтотворення
- •Генезис ґрунтів Степу
- •Основні типи ґрунтів Степу, їх діагностика і агровиробнича характеристика
- •3.4.1. Чорноземи Степу та їх класифікація
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості чорноземів Степу
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості чорноземів Степу
- •Контрольні питання
- •3.5. Ґрунти сухого степу
- •Умови ґрунтоутворення
- •Генезис ґрунтів зони Сухого Степу
- •Основні типи ґрунтів зони Сухого Степу, їх діагностика і агровиробнича характеристика
- •3.5.1. Каштанові ґрунти та їх класифікація (Castanozems Haplic)
- •Будова профілю і морфологічні ознаки
- •Склад і властивості каштанових ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання і заходи підвищення родючості каштанових ґрунтів
- •Контрольні питання
- •3.6. Засолені ґрунти
- •3.6.1. Визначення і основні поняття
- •3.6.2. Райони поширення засолених ґрунтів в Україні
- •3.6.3. Рослинність засолених ґрунтів
- •3.6.4. Оцінка меліоративного стану ґрунтів за розподілом солей
- •3.6.5. Галогенез у системі породи – підґрунтові води – ґрунти
- •3.6.6. Джерела, походження і шляхи засолення ґрунтів
- •3.6.7. Шляхи утворення соди в ґрунті
- •3.6.8. Склад і властивості солей
- •Міграційна здатність солей
- •3.6.9. Солончаки
- •Класифікація солончаків
- •3.6.10. Вторинне засолення ґрунтів
- •3.6.11. Способи видалення солей з профілю засолених ґрунтів
- •3.6.12. Сучасна концепція меліорації солонцевих ґрунтів*
- •3.6.13. Визначення ступеня солонцюватості ґрунтів і доз гіпсу
- •3.6.14. Методи меліорації солонців і солонцюватих ґрунтів
- •3.6.15. Взаємодія хімічних меліорантів з ґрунтом
- •3.6.16. Солоді
- •Контрольні питання
- •3.7. Ґрунти карпатської гірської області (провінції)
- •3.7.1. Фактори та умови ґрунтоутворення
- •3.7.2. Генезис ґрунтів
- •3.7.3. Буроземно-лучні ґрунти
- •3.7.4. Бурі лісові ґрунти
- •3.7.5. Буроземно-глейово-підзолисті ґрунти
- •Контрольні питання
- •3.8. Ґрунти кримської гірської області
- •3.8.1. Фактори та умови ґрунтоутворення
- •3.8.2. Дерново-карбонатні гірсько-лісостепові ґрунти
- •3.8.3. Сірі гірсько-лісостепові ґрунти
- •3.8.4 Гірсько-лучні чорноземоподібні ґрунти
- •3.8.5. Буроземи (бурі лісові ґрунти)
- •3.8.6 Коричневі ґрунти
- •Контрольні питання
Контрольні питання
Умови ґрунтоутворення в зоні сухого Степу.
Охарактеризуйте основні типи ґрунтів зони сухого Степу.
Охарактеризуйте каштанові ґрунти, їх класифікація та властивості.
Сільськогосподарське використання та заходи підвищення родючості каштанових ґрунтів.
3.6. Засолені ґрунти
Засолені ґрунти – це велика група ґрунтів різного генезису і властивостей, об’єднаних наявністю легкорозчинних солей, які погіршують властивості цих ґрунтів і негативно впливають на ріст і розвиток більшості рослин, за винятком високо адаптованих галофітів. Основною діагностичною ознакою засолених ґрунтів є наявність у ґрунтовому профілі легкорозчинних солей, вміст яких перевищує поріг токсичності для слабо - і середньо - солестійких рослин за рахунок високої концентрації ґрунтових розчинів або високої лужності у тій чи іншій частині профілю.
До засолених ґрунтів належать солончаки, солонці і солоді солонцюваті, їх формування на Україні визначається не тільки кліматичними факторами пов'язаними з ними рослинними формаціями, а переважно участю в ґрунтоутворенні легкорозчинних солей, які постійно або на будь-якій його стадії присутні в ґрунтовому розчині.
3.6.1. Визначення і основні поняття
Солончаки – це засолені ґрунти, які в шарі 0-30 см містять понад 0,6% соди, або понад 1% хлоридів чи понад 2% сульфатів. Така градація обумовлена різною токсичністю солей. Найбільш токсичною для рослин є сода (Na2CО3). Якщо вміст її становить 0,1%, пригнічується ріст рослин, а при 0,6% ґрунт стає безплідним. Солончаки, не маючи властивих їм генетичних горизонтів, характеризуються наявністю реліктових, які збереглися від зональних ґрунтів, але зазнали впливу процесу засолення.
Ґрунти, які містять водорозчинні солі в такій же кількості як солончаки, алe у глибших шарах, називаються солончаковими, а при меншій кількості солей (незалежно в якій частині ґрунтового профілю) – солончакуватими.
Солонцями називаються ґрунти, що містять у ввібраному стані (тобто у ГВК) велику кількість обмінного натрію (інколи магнію) в ілювіальному горизонті. Маючи різку елювіально-ілювіальну диференціацію профілю солонці характеризуються несприятливими агрономічними властивостями. Вони, як і солончаки, відносяться до засолених ґрунтів, однак на відміну від солончаків містять водорозчинні солі не у верхньому горизонті, а на деякій глибині.
Солоді – гідроморфні або напівгідроморфні ґрунти з різкою елювіально-ілювіальною диференціацією профілю. Мають яскраво виражений елювіальний (осолоділий) освітлений горизонт, сформований внаслідок заміни обмінного натрію на катіони водню. Для цих ґрунтів також є характерним дещо темніше забарвлення ілювіальних ущільнених горизонтів, які містять обмінний натрій. Глибше за профілем зустрічаються карбонати і легкорозчинні солі та по всьому профілю ознаки перезволоження (оглеєння).
Ґрунти галогенного ряду приурочені до акумулятивних ландшафтів (долини річок, блюдця, западини, поди, тощо) і зосереджені на елементах рельєфу в яких інтенсивного розвитку набуває процес соленакопичення. Всі вони генетично пов’язані між собою.
Між солончаками, солонцями і солодями існують перехідні форми: солончакові, солончакуваті, поверхнево- і глибиннозасолені, різні за ступенем солонцюватості і осолодіння. Останні утворилися з солонців при їх розсолонцюванні, але зберегли в глибших горизонтах ознаки солонцюватості і засолення.