3.6.3. Рослинність засолених ґрунтів

Наявність солей у ґрунті впливає на ріст і розвиток рослин. За їх надлишку ґрунтовий розчин набуває високого осмотичного тиску і у більшості рослин порушується нормальне водопостачання, уповільнюється синтез білків та ріст рослин, послаблюється діяльність мікроорганізмів ґрунту. Тому на засолених ґрунтах ростуть лише рослини, пристосовані до таких умов. Їх називають галофітами. Одні з них можуть рости лише при слабкому засоленні, інші – при сильному (на солончакуватих ґрунтах і солончаках).

Залежно від типу і ступеня засолення ґрунту, видовий склад рослинності суттєво змінюється. На ґрунтах, які містять 3% і більше солей ростуть сарзан, солонець, содник, петрисимонія, на менш засолених ґрунтах (1-2% солей) – камфоросма, курай, кермек, на ще менш засолених – полин, покісниця, віниччя, пирій, свинорій, окремі види конюшини (табл. 3.62).

Рослинність солончаків пристосована добувати воду в умовах високої концентрації солей. Солянки (сукуленти) мають м'ясисті стебла і редуковане листя, прилаштовані особливою водоносною тканиною, яка наповнюється водою навесні та восени при найменших концентраціях солей в ґрунті. Цю воду рослини і використовують в літній посушливий період. Другою особливістю солянок є високий осмотичний тиск клітинного соку завдяки чому вони можуть засвоювати воду з сильномінералізованих ґрунтових розчинів. До цієї групи рослин відносяться солонець європейський, содник солончаковий тощо.

Рослини другої групи позбуваються солей завдяки спеціальним залозам, крізь які краплі сольового розчину виділяються назовні, де вода випаровувається, кристали солей зносяться вітром. Типовими представниками групи є кермеки.

Таблиця 3.62 – Відношення рослин до засолення ґрунтів

Ґрунти	Вміст розчинних солей, %	Характерні рослини
Солончаки «злісні»	>3	Сарзан шишкуватий; солонці європейський і трав^янистий; содники високий, солончакуватий і простертий; курай содовий, туполистий і томариксовидний; петросимонія розлога та тичинкова
Солончаки (дуже сильно засолені)	1-2	Камфоросми монпелійська, однорічна і джунгарська; курай модринний; петрисимонія супротиволистна; кермекеєра, широколистий і перетинчастий. При значному зволоженні в западинах (подах) на солончаках розвивається прибережниця берегова, по краях западин - латуги сива, видовженолиста, списовидна і прибережна; на засолених заплавах і займищах - пирії солончаковий та азовський
Сильнозасолені	1-0,5	Полини солончаковий і понтичний, кураї чіплянковий і модринний, покісниця розставлена, сиваська і велетенська; кермек чуруцький і серпентський
Середньозасолені	0,5-0,25	Полин пісковий, кримський і сантонінський; виниччя сланке; пирій повзучий і азовський. При доброму зволоженні ґрунту кермек напівкущовий; бекманія звичайна
Слабозасолені	0,25-0,1	Житняк гребінчастий і керченський; полини білий і польовий; свинориї пальчастий; осока роздільна, вузьколиста, житня, блискуча, розсунута і світла; конюшини притуплена, кутаста, перевернута, суницевидна, дніпровська і розлога
Незасолені	<0,1	Ковили, типчак, тонконіг, степове різнотрав’я, полини

Примітка. Рослини, що ростуть на сильнозасолених ґрунтах, можуть рости і на слабозасолених. У зворотньому напрямку вони не ростуть, або дуже погано розвиваються.

Галофітна рослинність не утворює суцільного намету і характеризується бідним видовим складом. У рослинних угрупованнях на засолених ґрунтах яскраво виражена роль одного виду, якому декілька видів є супутніми.

На понижених ділянках приморської смуги з солончаками мокрими важкосуглинковими формуються рослинні угруповання з сукулентних видів. Переважно це зарості одного виду, які утворюють вузьку смугу.

Центральна частина такого пониження звичайно позбавлена рослинності і вкрита білою кіркою водорозчинних солей.

По її краях формуються зарослі солонця європейського, до якого, в міру підвищення, приєднується содник простертий, айстра солончокова, прибережниця берегова, галіміона бородавчаста, петрисимонія супротиволиста, тощо. Далі, в бік периферії пониження, солончаки мокрі змінюються пухкими, на яких формується другий пояс з сарзану шишкуватого, а за ним – третій пояс з кермеків Меєра, широколистого або перетинчастого.

На солончаках сухих найбільш поширеними є рослинні угруповання з петрисимоній супротиволистої, розлогої і тричинкової; менші площі займають угруповання з галіміона бородавчастого.

На солончаках черепашково-піщаних морських кіс та островів отримали розвиток рослинні угруповання, представлені содником солончаковим і простертим, басією шорсткою, галіміоном бородавчастим. У прибережній смузі, куди морські хвилі доходять тільки під час штормів, поселяються окремі екземпляри гірчиці морської та молочаю щебриковидного.

Рослинність засолених ґрунтів подів представлена засоленими луками з покісниці Фоміна, ситника Жерафа, прибережниці берегової. В їх травостої звичайно присутні метлюг приморський, кермеки напівкущовий, Меєра і каспійський, полин сантонінський та інші види.