- •1. Поняття держави та її ознаки.
- •2. Закономірності та основні теорії походження держави і права.
- •Характеристика функцій держави.
- •Форма держави та її елементи.
- •Поняття і основні ознаки (принципи) громадянського суспільства та правової держави
- •1. Конституційне право, його особливості та місце в системі законодавства.
- •Загальні засади конституційного ладу України.
- •Народовладдя в Україні та форми його здійснення.
- •Громадянство України як один з інститутів конституційного права.
- •Адміністративне право та його особливості.
- •Адміністративні правопорушення та адміністративна відповідальність.
- •Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання
- •Бюджет і бюджетна система
- •Податкова політика в Україні: загальна характеристика
- •Система оподаткування та її значення
- •2. Джерела цивільного права. Загальна характеристика цивільного законодавства України. Цивільний кодекс України.
- •Суб’єкти та об’єкти цивільно-правових відносин.
- •Поняття трудового права, його джерела. Місце кодексу законів про працю в системі трудового права України.
- •Колективний і трудовий договір.
- •Робочий час і час відпочинку.
- •Підстави та порядок звільнення з роботи.
- •Трудова дисципліна. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність.
- •Особливості праці молоді.
- •7 . Розв’язання індивідуальних та колективних трудових спорів.
- •1. Види формованих пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»
- •2. Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу і органів внутрішніх справ»
- •3. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
- •Загальна характеристика Кримінального кодексу України.
- •Поняття і ознаки злочину. Склад злочину.
- •3. Співучасть у вчиненні злочину.
- •Кримінальна відповідальність та види показань за кримінальним законодавством.
- •1. Здійснення правосуддя в Україні: поняття, основні завдання та ознаки
- •2. Принципи здійснення правосуддя
- •3. Конституційний Суд України, його завдання та функції
3. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Чорнобильська катастрофа вплинула на долю двох мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та екологічні умови. Створення системи надійного захисту людей рід наслідків чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних і наукових ресурсів.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19 грудня 1991 р. спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та вирішення проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
Територія, що зазнала радіоактивного забруднення унаслідок катастрофи, поділяється на зони. Такими зонами є: зона відчуження; зона безумовного відселення; зона гарантованого добровільного відселення; зона посиленого радіологічного контролю.
Критерії, за якими провадиться розмежування категорій зон, встановлюються Національною комісією з радіаційного захисту населення України.
Підставою для відселення громадян із територій, які зазнали радіоактивного забруднення, є положення Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення. Етапи відселення визначаються Концепцією (ст. 4).
Виробництво, переробка й розміщення радіозабрудненої продукції, включно з уведенням її як додаток до чистої сировини, за винятком продукції науково-дослідницького характеру, забороняється (ст. 7).
Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:
учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
потерпілі від чорнобильської катастрофи – громадяни, в тому числі діти, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок чорнобильської катастрофи (ст. 9).
Держава зобов’язана відшкодувати шкоду, завдану громадянам за: пошкодження здоров’я або втрату працездатності; втрату годувальника, якщо його смерть пов’язана з Чорнобильською катастрофою; матеріальні втрати.
На державу накладаються зобов’язання щодо своєчасного медичного обстеження і визначення доз опромінення учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (ст.13).
Для забезпечення систематичного обстеження осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Міністерством охорони здоров’я України організується єдиний облік таких осіб і ведеться Державний реєстр (ст. 16).
У цьому реєстрі передбачено надання пільг залежно від категорій, до яких віднесено громадян. Таких категорій чотири. До загального переліку пільг можна віднести:
безкоштовне придбання ліків за рецептами лікарів;
безкоштовне позачергове зубопротезування;
щорічне медичне обслуговування;
переважне право залишення на роботі в разі вивільнення працівників;
позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
оплата займаної жилої площі в розмірі 50%;
позачергове безоплатне забезпечення автомобілем (за наявності відповідних медичних показань або інвалідності І та II груп, а також за відсутності в особистому користуванні автомобіля);
першочергове придбання товарів підвищеного попиту;
вступ поза конкурсом до вищих навчальних закладів, професійних навчально-виховних закладів (ст. 19-24).
Потерпілим дітям та їхнім батькам надаються такі компенсації:
повне державне забезпечення дітей до досягнення ними шкільного віку (7 років);
видача та оплата лікарняних листків із догляду за хворою дитиною віком до 14 років в розмірі 100%;
безоплатний проїзд на всіх видах транспорту (крім таксі) дітям та особі, яка супроводжує хвору дитину з правом позачергового придбання квитків;
щорічна виплата трьох мінімальних заробітних плат на кожну дитину-інваліда;
надання додаткової жилої площі у вигляді кімнати для дитини, яка стала інвалідом внаслідок катастрофи та потребує особливого нагляду (ст. 30).
Законом також передбачаються заходи, спрямовані на відновлення порушеного права громадян, компенсацію втрат, яких вони зазнали внаслідок катастрофи.
Компенсація громадянам України за втрачене через евакуацію, відселення або самостійне переселення майно включає: вартість будівель; вартість сільськогосподарських тварин; вартість плодово-ягідних насаджень; вартість хатнього майна тощо.
З урахуванням рівня радіоактивного забруднення, складності робіт і умов праці законом передбачається підвищення тарифних ставок від 20 до 100% (ст. 39).
Військовослужбовцям, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення оплати праці проводиться перерахуванням на оклади грошового утримання надбавок, передбачених ст. 39 цього закону (ст. 40).
Працівникам, відрядженим на будівництво об’єктів, пов’язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, замість добових виплачується 75% середньої заробітної плати за місцем основної роботи (ст. 41). Оплата праці працівників, зайнятих спеціальною переробкою, утилізацією, дослідженням сировини й матеріалів із підвищеною радіоактивністю, проводиться за підвищеними на 25% тарифними ставками і посадовими окладами за умови розташування підприємства поза зонами радіоактивного забруднення і постійного рівня дози зовнішнього опромінювання на робочому місці понад 50 мілірентген на годину.
Крім того. Законом передбачається, що тим, хто працює на радіоактивне забруднених територіях, збільшується тривалість щорічної відпустки.
Статті цього розділу передбачають виплату одноразових компенсацій інвалідам і сім’ям, які втратили годувальника внаслідок катастрофи.
Щорічна допомога на оздоровлення надається працівникові за місцем роботи з наданням відпустки, непрацюючим громадянам – органами, які виплачують пенсії, дітям - за місцем основної роботи одного з батьків.
Пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії на випадок втрати годувальника (державні пенсії) можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержуваного за роботу в зоні відчуження у 1986-1987 рр.
Згідно з Законом об’єднання громадян, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, звільняються від усіх видів оподаткування та відрахувань до бюджету, а їхні підприємства та організації – від податку з прибутку на суму, що направляється в ці громадські об’єднання для здійснення їхньої статутної діяльності.
Фінансування витрат, пов’язаних із введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що спрямовуються на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи.
Змістовний модуль 8. Кримінальні правовідносини
Мета заняття. Ознайомити студентів із особливостями кримінального права, кримінальними правопорушеннями та кримінальною відповідальністю. Дати загальну характеристику Кримінального кодексу України. Охарактеризувати поняття та ознаки «злочину», співучасть у ньому, види покарань за кримінальним законодавством. Удосконалювати вміння логічно мислити, навички усних виступів, підготовки рефератів та повідомлень, аргументованого діалогу, уміння сприймати чужу думку, безболісно відмовлятися від свого хибного погляду. Формувати моральні пріоритети, які визнають людину найвищою цінністю, особистісні вольові риси. Сприяти вихованню доброзичливості, людяності, тактовності. Виховувати інтерес до знань, почуття гідності, відповідальності та обов’язку, громадянськості, поваги до прав інших людей, спрямувати пізнавальну активність студентів на самовдосконалення.
План лекції
Загальна характеристика Кримінального кодексу України.
Поняття і ознаки злочину. Склад злочину.
Співучасть у вчиненні злочину.
Кримінальна відповідальність та види покарань за кримінальним законодавством.
Реферати:
Особливості співучасті у злочині.
Особливості серійних злочинів проти особи.
Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
Питання для самостійного опрацювання:
Проаналізувати стан кримінальних правовідносин у сучасних умовах в Україні.
Надати характеристику Кримінального кодексу України як центрального джерела кримінального права.
Визначити види кримінальних покарань.
Рекомендовані джерела та література:
Кримінальний кодекс України, від 5 квітня 2001 року (http://zakon1.rada.gov.ua)
Кримінально-процесуальний кодекс України, від 28 грудня 1960 року (http://zakon1.rada.gov.ua)
Кримінально-виконавчий кодекс України, від 11 липня 2003 року (http://zakon1.rada.gov.ua)
Матишевський П. С. Кримінальне право України. Заг. частина. Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 4-20.
Мочульський “Кримінальне право” К. 2005 р., с. 38-57
Правознавство: Навч. посібник /За ред. В. Т. Гончаренко. – к.: Український інформаційно-правовий центр. – с. 458-512, с 534-554.
Правознавство: Навч. посібник /Т. В. Варфоломієва, В. П. Пастукв, В. Ф. Пеньківський, О. М. Пацан. – К.: Знання – Прес, 2001. – с. 308-321.
Правознавство: Підручник, За ред. В. В. Копейчикова. 7-е вид. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – с. 622-649, с. 565-597.
Правознавство. Тести для перевірки знань./ С.І. Куксенко. – Черкаси, 2005. – с. 77-95.
