4. Система показників оцінки ефективності організаційної структури підприємства
Оцінку ефективності організаційної структури підприємства можна здійснити за допомогою показників, які представлені в таблиці 9.1.
Таблиця 9.1. – Система показників оцінки ефективності організаційної структури підприємства
Показник |
Технологія розрахунку |
Призначення |
1 |
2 |
3 |
Середня автономність одного структурного підрозділу організаційної структури |
Відношення трудомісткості робіт, які виконуються підрозділом, до повної трудомісткості всіх робіт, що виконуються підприємством |
Характеризує рівень автономності роботи структурного підрозділу
|
Коефіцієнт контролю
|
Відношення середньої кількості працівників, що працюють в організаційній структурі чи її підрозділі, до кількості керівників певного рівня |
Показує кількість підлеглих на одного керівника, що дає змогу робити висновки щодо раціональності розподілу повноважень та функцій контролю |
Продовження табл. 9.1.
Показник |
Технологія розрахунку |
Призначення |
1 |
2 |
3 |
Показник кваліфікації управлінця
|
Сума тривалості загальнотеоретичної підготовки, спеціального навчання за даною спеціальністю (фахом) та тривалості практичного досвіду роботи за даною спеціальністю |
Відображає реальну тривалість підготовки одного працівника для виконання певних функцій |
Гнучкість організаційної структури
|
Відношення чисельності працівників, що можуть виконувати не лише безпосередні функції, а й суміжні, до загальної чисельності працівників певного підрозділу організаційної структури |
Відображає здатність працівників організаційної системи замінювати в разі необхідності один одного. Коефіцієнт не перевищує одиниці |
Рівень фондоозброєності управлінського персоналу
|
Відношення балансової вартості оргтехніки до чисельності управлінців за певний період
|
Показує рівень технічного оснащення управлінської праці |
Коефіцієнт децентралізації структури |
Відношення чисельності управлінців первинних ланок до чисельності управлінців вищої ланки управління
|
Відображає рівень децентралізації структури управління. Оптимальне значення коефіцієнта |
Коефіцієнт еластичності структури
|
Співвідношення кількості реорганізацій до кількості впроваджених нових стратегій
|
Відтворює зв'язок між організаційною структурою управління та стратегічним розвитком підприємства. Значення коефіцієнта не повинно бути більшим за одиницю |
Коефіцієнт раціональності структури
|
Відношення фактичної чисельності управлінців до нормативної
|
Відображає рівень забезпеченості підприємства управлінським персоналом
|
Алгоритм визначення кращої організаційної структури управління диверсифікованою фірмою.
Найбільш типовою ситуацією бізнесу в цей час є диверсифікована компанія (компанія з декількома або багатьма стратегічними зонами господарювання, СЗГ). У зв'язку з тим, що кожна СЗГ може перебувати в унікальних умовах мінливості зовнішнього середовища (тобто бізнес у СЗГ визначається різними індексами нестабільності), виникає проблема визначення кращої структури управління такою диверсифікованою компанією. Для її визначення використовується середньозважена величина індексу нестабільності для бізнесу фірми. Важливим є добуток питомої ваги СЗГ у загальному обсязі прибутки фірми на показник інтенсивності конкуренції в СЗГ (наприклад, у балах від 0 до 10:0 відповідає відсутності конкуренції, а 10 - її максимуму). Для розрахунків середньозваженого значення індексу нестабільності фірми складається допоміжна таблиця (9.2)
Таблиця 9.2 – Дані для розрахунку середньозваженого індексу нестабільності
Діапазон індексів нестабільностей |
СЗГ |
Частка прибутку |
Інтенсивність конкуренції в балах |
Ваговий коефіцієнт |
1—2 2—3 3—4 4—5 |
|
|
|
|
У другому стовпчику таблиці виписуються СЗГ, згруповані по діапазонах індексів нестабільності. У третьому і четвертому стовпчику зазначається частка прибутку й показник інтенсивності конкуренції для кожної СЗГ. У п'ятому стовпчику отримуємо добуток даних двох попередніх стовпчиків. Розрахунки середньозваженого значення індексу нестабільності проводиться за відомою формулою
(9.1)
де i – поточний номер СЗГ; n – загальне число СЗГ; i – вага i СЗГ; Ii – показники нестабільності в i СЗГ.
Середньозважений індекс нестабільності визначає й кращу структуру управління (див. табл. 9.3).
Таблиця 9.3 – Залежність між середньозваженим індексом нестабільності та організаційною структурою управління
Середньозважений рівень нестабільності |
Краща організаційна структура управління |
1—2 |
Лінійно-функціональна |
3 |
Дивізіональна |
3,5—4 |
Матрична |
4,5—5 |
Множинна |