Запитання для самоперевірки

1. Які методи використовуються у процесі аналізу стратегічного протистояння підприємств-конкурентів?

2. Що означає акронім SWOT?

3. Як відбувається процедура SWOT-аналізу?

4. Який метод використовується для оцінки можливостей?

5. Якими факторами представлені загрози та можливості?

6. Якими факторами представлені сильні та слабкі сторони діяльності підприємства?

7. У чому основний зміст полів у матриці загроз та можливостей?

8. Як можна охарактеризувати матрицю взаємозв’язків у SWOT-аналізі?

9. Якою є мета проведення PIMS-аналізу?

10. Яку залежність демонструють результати отримані за PIMS-аналізом?

Тема 3. Діагностика конкурентоспроможності підприємства

1. Поняття конкурентоспроможності підприємства.

2. Фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства.

3. Методи аналізу конкурентоспроможності підприємства.

Ключові терміни: конкурентоспроможність, конкурентоспроможність підприємства, рівень конкурентоспроможності підприємства, теорія ефективної конкуренції, конкурентна перевага, бенчмаркінг, метод GЕ/McKinsey.

1. Поняття конкурентоспроможності підприємства

Діагностика конкурентоспроможності підприємства є одним з основних етапів економічної діагностики. Взагалі конкурентоспроможність – це здатність витримувати конкуренцію, протистояти конкурентам. Конкурентоспроможність підприємства може бути визначена як комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка відображає ступінь переваги сукупності оціночних показників його діяльності, що визначають успіх підприємства на певному ринку за певний проміжок часу по відношенню до сукупності показників конкурентів (Довгань та ін., 2009, с. 171).

Рівень конкурентоспроможності підприємства – показник, який дає відносну характеристику його здатності протистояти конкурентам на конкретних ринках в аналізованому періоді. Його можна визначити зіставленням критеріїв ефективності виробничо-збутової діяльності підприємства і конкурентів. Критерієм ефективності цієї діяльності може бути прибуток або інші економічні показники (чиста поточної вартість та ін.).

Конкурентоспроможність підприємства визначається відповідним набором ключових факторів успіху.

Одним із основних завдань для більшості вітчизняних підприємств є діагностика їх конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність підприємства можна виявити лише серед стратегічної групи конкурентів, підприємств, які належать до єдиної зони господарювання.

2. Фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства

Конкурентоспроможність характеризує ступінь відповідності окремого класу об'єктів визначеним ринковим потребам пропозиції товару - попиту на нього, під­приємства - можливості забезпечити конкурентні переваги, країни - соціально-економічній моделі її розвитку.

До узагальнювальних факторів (детермінант) конкурентоспроможності підприєм­ства необхідно віднести такі:

• товар;

• положення підприємства на ринку (ємність ринку);

• можливості збуту товару;

• методи товароруху;

• виробничий потенціал підприємства.

Поняття конкурентоспроможності є непохитним атрибутом, який супроводжує сучасні трансформаційні перетворення на всіх ієрархічних ланках ринкового прос­тору як у внутрішньому, так і у зовнішньому середовищі. Адже кожний товар, під­приємство, галузь, регіон, країна прагнуть до визнання на міжнародному рівні і за­стосовують усі можливі маркетингові засоби для отримання сталого іміджу, що, у свою чергу, забезпечить їх гарантованими прибутками.

При підвищенні конкурентоспроможності продукції треба виходити з того, що вона оцінюється шляхом порівняння двох чи більше аналогів; при її оцінці врахо­вуються не всі властивості, а лише ті, які викликають інтерес у споживача, задово­льняючи його потреби. Слід брати до уваги і той факт, що на конкурентоспромож­ність товару впливають визначені фактори макро- та мікрорівнів, які підрозділя­ються на внутрішньопідприємницькі та зовнішньопідприємницькі.

До факторів, які не увійшли до визначеної класифікації, але теж мають суттє­вий вплив на рівень конкурентоспроможності продукції, слід віднести ряд нецінових чинників: унікальність товарів, ефективність бази для поширення інформації про них, динамізм збуту і можливість швидкого реагування на ринкові досягнення.

Хоча всі зазначені параметри формують систему забезпечення конкуренто­спроможності товарів, існує відповідна черга у вирішенні питань кожного з аспектів з урахуванням їх «вагомості», яка вишиковується в такий ланцюг: цінова політика підвищення конкурентоспроможності продукції – інвестиційна політика підтримки випуску конкурентоспроможної продукції – сприятливі податкова, кредитна полі­тика держави і банківських структур стосовно підприємств, які випускають кон­курентоспроможну продукцію – регулювання імпорту і підтримка вітчизняного ви­робника – антимонопольна політика.