- •Економічна діагностика
- •Економічна діагностика
- •Тема 1. Діагностика конкурентного середовища підприємства
- •2. Сутність та види конкуренції
- •3. Діагностика макросередовища функціонування підприємства
- •4. Діагностика мікросередовища підприємства
- •1. Застосування swот-аналізу в діагностиці протистояння підприємств-конкурентів на досліджуваному ринку.
- •2. Особливості рімs-аналізу для визначення конкурентної стратегії підприємства на ринку.
- •1. Застосування swот-аналізу в діагностиці протистояння підприємств-конкурентів на досліджуваному ринку
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 2. Оцінювання стратегічного протистояння підприємств-конкурентів
- •2. Особливості рімs-аналізу для визначення конкурентної стратегії підприємства на ринку
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 3. Діагностика конкурентоспроможності підприємства
- •2. Фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства
- •3. Методи аналізу конкурентоспроможності підприємства
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 4. Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства
- •1. Поняття конкурентоспроможності продукції підприємства. Її рівень.
- •2. Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності продукції.
- •1. Поняття конкурентоспроможності продукції підприємства. Її рівень.
- •2. Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності продукції
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 5. Діагностика ринкової вартості майна
- •2. Методи оцінки ринкової вартості майна.
- •3. Дохідний, витратний та ринковий методи оцінки ринкової вартості майна
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тем 6. Фінансова діагностика
- •2. Мета, завдання і методологічна основа фінансової діагностики
- •3. Сутність горизонтального, вертикального та аналізу за допомогою коефіцієнтів
- •4. Показники фінансово-економічного стану підприємства та методика їхнього розрахунку
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 7. Діагностика економічної безпеки підприємства1
- •2. Внутрішньовиробничі складові економічної безпеки
- •3. Позавиробничі складові економічної безпеки
- •Визначення інтегральної оцінки рівня економічної безпеки підприємства
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 8. Діагностика виробничого потенціалу підприємства
- •1. Класифікація видових проявів потенціалу підприємства, його характерні риси
- •2. Діагностика виробничої програми підприємства
- •3. Ресурсне обґрунтування виробничо-господарської діяльності підприємства
- •4. Оцінка ефективності виробничого потенціалу підприємства
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 9. Управлінська діагностика
- •2. Моделі управління підприємством
- •3. Діагностика структури управління і якості управлінських рішень
- •4. Система показників оцінки ефективності організаційної структури підприємства
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема10. Діагностика економічної культури підприємства2
- •3. Аналіз факторів впливу на формування корпоративної культури
- •4. Оцінка корпоративної культури підприємства
- •5. Значення відмінностей національних культур в управлінні підприємством
- •Висновки
- •Запитання для самоперевірки
- •Список літератури
- •Економічна діагностика
Висновки
Управління підприємством – це цілеспрямована діяльність, яка являється собою сукупність методів, засобів і форм ефективної координації роботи людей (трудових колективів) для досягнення поставлених завдань або визначеної мети (підвищення результативності виробництва, зростання прибутку, тощо). Планування є першою важливою функцією менеджменту, сутність якої полягає у визначенні перспективи і майбутнього стану організації, шляхів і способів його досягнення. Розрізняють стратегічне, оперативне, тактичне та бізнес-планування. Другою і не менш важливою функцією менеджменту є організація – вид управлінської діяльності, який відображає процес формування структури управління організацією. Контроль – це одна з найважливіших функцій менеджменту, необхідна для забезпечення стабільності, передбаченого рівня розвитку економічного суб'єкта, уникнення криз. Для кожного підприємства важливим є прийняття рішення про організаційну структуру управління. Основними є лінійна; функціональна; лінійно-функціональна; дивізіональна; матрична. Оцінка ефективності системи управлінських рішень передбачає аналіз і розрахунки її внутрішньої й зовнішньої ефективності. Показники внутрішньої ефективності дозволяють оцінити системи управлінських рішень як інструмент управління, системи діяльності персоналу управління. Показники зовнішньої ефективності системи управлінських рішень відбивають її вплив на організацію кінцевого результату, мету управління. Оцінку ефективності організаційної структури підприємства можна здійснити за допомогою таких показників: середня автономність одного структурного підрозділу організаційної структури, коефіцієнт контролю, показник кваліфікації управлінця, гнучкість організаційної структури, рівень фондоозброєності управлінського персоналу, коефіцієнт децентралізації структури, коефіцієнт еластичності структури, коефіцієнт раціональності структури.
Запитання для самоперевірки
Що являє собою процес управління підприємством?
Якими є основні функції управління?
Які організаційні форми управління підприємством існують?
Які показники характеризують ступінь ефективності впровадження управлінських рішень?
Які методичні підходи існують для оцінки ефективності ухвалення рішення й управління?
Які фактори впливають на якість і ефективність управлінського рішення?
Які компоненти належать до складових людського фактора?
За допомогою яких показників можна здійснити оцінку ефективності організаційної структури підприємства?
З якою метою використовується середньозважена величина індексу нестабільності для бізнесу фірми?
Які існують залежності між середньозваженим індексом нестабільності та організаційною структурою управління?
Тема10. Діагностика економічної культури підприємства2
1. Основні характеристики економічної культури на підприємстві.
2. Передумови становлення корпоративної культури на підприємстві.
3. Аналіз факторів впливу на формування корпоративної культури.
4. Оцінка корпоративної культури підприємства.
5. Значення відмінностей національних культур в управлінні підприємством.
Ключові терміни: економічна культура, інтенсивність корпоративної культури, інтегрованість корпоративної культури, резидент-культура, субкультура, стереотип.
1. Основні характеристики економічної культури на підприємстві Економічна культура визначається як сукупність неформальних процедур, що превалюють в організації, чи як переважна філософія щодо того, що найкраще дозволить досягти організаційних цілей. Культура формується на основі домінуючих постулатів віри й етичних стандартів. Поняття культури управління також тісно пов'язане з економічною культурою.
Важливе значення в аналізі корпоративної культури мають відповіді на такі запитання:
Чи існують цінності, які поділяють усі співробітники компанії і який їхній зміст?
Чи є розбіжності між реальними і продекларованими керівництвом цінностями?
Які норми поведінки співробітників?
Які етичні стандарти, що розмежовують «припустиме» і «недозволене»?
Який управлінський стиль домінує у фірмі?
Які процедури вирішення конфліктів?
Виділяють дві ключові характеристики корпоративної культури. Перша - інтенсивність корпоративної культури - являє собою «ступінь згоди співробітників підрозділу фірми у відношенні норм, цінностей, етичних стандартів. Як правило, нові фірми чи фірми, що знаходяться в процесі трансформації, мають менш інтенсивну культуру. Друга характеристика - інтегрованість корпоративної культури - визначає «ступінь відповідності норм, цінностей і етичних стандартів між різними підрозділами фірми». Так, досить часто високодиверсифіковані компанії демонструють поєднання високої інтенсивності культури окремих підрозділів з відносно низьким рівнем інтегрованості загальної корпоративної культури.
Проблема організації із сильною корпоративною культурою полягає в тому, що зміни в місії, цілях і стратегіях навряд чи будуть успішними, якщо вони суперечать існуючій культурі. Як відзначає Е. Бурек, «корпоративна культура має чітко виражену тенденцію перешкоджати змінам, тому що причина самого факту її наявності базується на підтримці стабільних взаємовідносин і норм поведінки».
Оптимальною культурою можна назвати таку культуру, що найкраще підтримує місію, цілі й стратегії фірми. Таким чином, як і у випадку з організаційною структурою, корпоративна культура повинна випливати із стратегії. У випадку виходу за рамки повної відповідності з культурою будь-яка серйозна зміна у стратегії повинна вести до модифікації корпоративної культури.
На етапі реалізації нової або зміненої стратегії найважливішими завданнями менеджменту є:
- визначення того, що дана конкретна зміна у стратегії буде означати для корпоративної культури;
- визначення необхідних змін у корпоративній культурі;
- рішення щодо того, чи виправдують очікувані результати змін культури пов'язані з цим витрати. Важливо також оцінити сумісність стратегії і культури фірми.
Визначивши необхідні зміни корпоративної культури для реалізації стратегії, потрібно дотримуватися таких умов трансформації корпоративної культури: головний керуючий повинен мати чітке стратегічне бачення майбутнього стану компанії; на підставі цього бачення потрібно визначити ключові умови, необхідні для успіху.
Головний керуючий й інші представники вищого керівництва повинні приділяли величезну увагу забезпеченню інформованості співробітників усіх рівнів компанії стосовно: поточного стану компанії порівняно з конкурентами; бачення того, якою компанія повинна стати і як це може бути досягнуто, прогресу компанії на шляху до цільових орієнтирів.
2. Передумови становлення корпоративної культури на підприємстві. Індивідуальність підприємства, його відмінність від інших підприємств визначаються корпоративною культурою. У словосполученні «корпоративна культура» первинним є слово «культура». В її основі лежить філософія підприємства, яка обирається ним самостійно при його створенні. Вона визначає ідеї, погляди, основні цінності, які мають підтримуватися його співробітниками. Цінності можуть бути абсолютно різними залежно від того, що лежить в основі діяльності підприємства: його власні інтереси чи інтереси його окремих працівників. Корпоративна культура формує внутрішню політику підприємства, яка є основою зовнішньої прозорості бізнесу. Розвиток корпоративної культури необхідний для позиціонування підприємства на ринку і для розвитку його бренду.
У ринкових умовах господарювання корпоративна культура наявна як природний, непомітний і всеосяжний фактор. Невиразність культури не означає її незначності. Основна функція корпоративної культури в такому розумінні полягає в регулюванні відносин між людьми за допомогою принципів поведінки, правил і норм. Культура дає підприємству відчуття стабільності, а його співробітникам відчуття емоційного залучення до діяльності підприємства. Вона також сприяє реалізації основної потреби людини - потреби в самоповазі, яка мотивує позитивну оцінку будь-якого працівника. Якщо у співробітників конкретного підприємства виникає питання щодо їх відмітних особливостей від працівників інших підприємств, предметом гордості може бути успішність функціонування підприємства на ринку, прогресивне керівництво, нові бізнес-технології, престижність обійнятої посади тощо. Якщо підприємство не має зазначених характеристик, то предметом гордості можуть стати сприятливий мікроклімат у трудовому колективі, доброзичливі відносини з колегами. Для рядового співробітника ці характеристики можуть бути не менш значущими: працівник може погодитися на невисоку заробітну плату, відсутність перспектив тощо заради збереження цих відносин (хоча у сьогоднішніх умовах господарювання вітчизняних підприємств це майже нереальна ситуація).
Значущість корпоративної культури зростає в умовах жорсткої конкуренції, легкої і швидкої ротації товарів, сильної ринкової позиції постачальників і клієнтів. У таких умовах збут продукції стає більш проблематичним, ніж її виробництво. Основними причинами, що змушують сучасні підприємства змінювати корпоративну культуру, є зростання конкуренції на товарних ринках та розширення (розгалуження) діяльності підприємств (поява нових підрозділів, філій, представництв тощо).
Отже, корпоративна культура посідає далеко не останнє місце в управлінні підприємством. Головним завданням її формування стає підтримка змін, що відбуваються у межах підприємства.
