- •Інженерні споруди конспект лекцій
- •1. Резервуари
- •1.1. Основні відомості
- •Резервуарів для води
- •1.2. Циліндричні залізобетонні резервуари
- •1.3. Основні положення розрахунку циліндричних залізобетонних резервуарів
- •1.4. Прямокутні залізобетонні резервуари
- •1.5. Основні положення розрахунку прямокутних залізобетонних резервуарів
- •1.7. Металеві резервуари для води
- •1.6. Основні поняття про металеві листові конструкції
- •1.8. Металеві резервуари для нафтопродуктів
- •1.8.1. Вертикальні циліндричні металеві резервуари низького тиску
- •1.8.2. Металеві резервуари підвищеного тиску
- •1.9. Газгольдери
- •2. Водонапірні башти
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Резервуари водонапірних башт
- •2.3. Опори водонапірних башт
- •2.4. Фундаменти водонапірних башт
- •2.5. Розрахунок водонапірних башт
- •4. Підземні канали і тунелі
- •5. Радіотелевізійні та радіорелейні вежі
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Стовбури веж
- •5.3. Розрахунок стовбурів веж
- •5.4. Опорна база і фундаменти радіотелевізійних веж
- •5.5. Приклади конструктивних рішень залізобетонних радіотелевізійних веж
- •6. Димові труби
- •6.1. Конструкції димових труб
- •6.2. Монолітні труби
- •6.3. Збірні труби
- •6.4. Конструювання і розрахунок стовбура труби
- •6.5. Конструювання і розрахунок фундаменту
- •7. Опори ліній електропередач
- •7.1. Конструкції опор
- •7.2. Особливості опор різних типів і області їхнього застосування
- •7.3. Розрахунок і конструкція опор
- •8. Дорожньо-транспортні споруди
- •1. Розташування мостів і основні вимоги до конструкцій
- •1.1. Конструктивні і габаритні розміри
- •1.2. Мостове полотно автодорожніх і міських мостів
- •1.4. Експлуатаційні облаштованості
- •1.4. Сполучення мостів з підходами
- •2. Залізобетонні і кам’яні мости
- •2.1. Основні типи пролітних будов залізобетонних мостів
- •2.2. Плитні мости
- •2.3. Розрізні балкові пролітні будови
- •2.3.1. Ребристі пролітні будови
- •2.3.2. Бездіафрагмові пролітні будови
- •2.4. Нерозрізні балкові пролітні будови
- •2.4.1. Ребристі пролітні будови
- •2.4.2. Коробчаті пролітні будови
- •2.5. Опори балкових пролітних будов
- •2.6. Пролітні будови аркових мостів
- •2.7. Вантові пролітні будови
- •2.8. Кам’яні і бетонні мости
- •2.9. Основні положення розрахунку залізобетонних мостів
- •2.9.1. Навантаження і впливи
- •2.9.2. Визначення зусиль в елементах пролітних будов
- •2.9.3. Визначення зусиль в опорах мостів
- •2.10. Розрахунок і конструювання залізобетонних мостів
- •2.10.1. Матеріали для бетонних та залізобетонних конструкцій
- •2.10.2. Розрахунок перерізів залізобетонних елементів мосту, що працюють на згинання, за граничними станами першої групи
- •2.10.2.1. Основні розрахункові вимоги
- •2.10.2.2. Розрахунок на міцність нормальних перерізів на дію згинального моменту
- •2.10.2.3. Розрахунок на міцність похилих перерізів на дію поперечної сили
- •2.10.2.4. Розрахунок на міцність похилих перерізів на дію згинального моменту
- •2.10.3. Розрахунок на міцність стиснутих і позацентрово стиснутих залізобетонних елементів
- •2.10.4. Конструктивні вимоги
- •3. Відомості про металеві і дерев’яні мости
- •3.1. Види сучасних металевих мостів
- •3.2. Частини пролітних будов і види мостового полотна
- •3.3. Опори металевих мостів
- •3.4. Конструкції пролітних будов
- •3.5. Особливості дерев’яних мостів
- •3.6. Матеріал дерев’яних мостів
- •3.7. Основні системи дерев’яних мостів
- •3.8. Дерев’яні мости малих прольотів
- •3.8.1. Найпростіші балкові мости
- •Література
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
5.4. Опорна база і фундаменти радіотелевізійних веж
В окремих випадках, як уже було сказано, стовбур може спиратися на базу, виконану у вигляді усіченої конічної або гіперболічної оболонки. Призначення бази забезпечити поступовий перехід від стовбура до розвитого в плані фундаменту. Товщина стінок бази стовбура приймається рівною 300...500 мм залежно від висоти стовбура і товщини його стінки в місці контакту з базою. Стінки армуються подвійною меридіональною і кільцевою арматурою. Виконуються оболонки з бетону класу В30..В40. Оболонка опорної бази стовбура розраховується на дію тих же навантажень, що і стовбур.
У баштових опорах зі стовбурами циліндричної або конічної форми фундаменти виконують переважно у вигляді суцільних, круглих у плані (рис. 5.6, а) або кільцевих плит (рис. 5.6, б, а, г) і в окремих випадках у вигляді суцільних прямокутних або квадратних у плані плит. Фундаменти баштових опор призматичної або пірамідальної форми роблять у вигляді суцільних плит прямокутного обрису в плані. Фундаменти можуть улаштовуватися без підвищеної частини (при відносно неглибокому закладенні фундаменту) або мати підвищену частину. У фундаментах без підвищеної частини фундаментна плита безпосередньо сполучується зі стовбуром вежі (див. рис. 5.6, а), з опорною базою стовбура (див. рис. 5.6, в) або зі спеціальними опорними ногами (див. рис. 5.6, г), що підтримують стовбур. До складу фундаменту з підвищеною частиною крім фундаментної плити входить перехідної ділянка від плити до стовбура, велика частина якого розташована нижче поверхні землі. Підвищена частина фундаменту виконується звичайно у вигляді конічної оболонки (див. рис. 5.6, б).
Конструктивні рішення фундаментів радіотелевізійних і радіорелейних веж багато в чому збігаються з конструктивними рішеннями фундаментів водонапірних башт і димарів. Вибір конструктивного рішення фундаменту баштової опори залежить від її висоти, розміщення на вежі зовнішніх надбудовувань, місця будівництва споруди, тобто від факторів, що визначають величину вітрового згинального моменту.
Рис. 5.6. Типи фундаментів радіотелевізійних та радіорелейних веж: а в Мюнхені; б в Гамбурзі; в в Берліні; г в Останкіно; 1 стовбур; 2 суцільна кругла плита; 3 кільцева плита; 4 діафрагма жорсткості; 5 конічна оболонка підвищеної частини фундамента; 6 опорна база стовбура; 7 опорна нога
Конструкція фундаменту залежить також від глибини його закладання. Для високих радіотелевізійних веж (Н1 = 120 ... 150 м) більш доцільними виявляються фундаменти у вигляді кільцевої плити, тому що розподіл напружень під підошвою кільцевого фундаменту загалом є більш прийнятним, чим під підошвою суцільної круглої в плані фундаментної плити (рис 5.7). Це пояснюється тим, що відношення моменту опору кільця до його площі більше, ніж те ж відношення в кола.
Проектувати фундаментні плити, особливо кільцеві великого діаметра, необхідно з урахуванням обпирання на них розпірних конструкцій (конічних і гіперболічних оболонок, похилих ніг тощо), що можуть викликати значне розтягання в плиті. Для того щоб запобігти утворенню силових тріщин у бетоні або зменшити ширину їхнього розкриття, фундаментні плити високих баштових опор виконують попередньо напруженими з натягом арматури на бетон.
Рис. 5.7. До розрахунку фундамента
Рис. 5.8. Схеми розташування напружуваної арматури в фундаментних плитах: 1 кільцева фундаментна плита; 2 суцільна фундаментна плита; 3 напружувана арматура; 4 місця анкерування кільцевої напружуваної арматури
Як напружувану арматуру застосовують пучки, пасма, канати з високоміцного дроту. Напружувану арматуру розміщують звичайно в кільцевому напрямку ззовні фундаментної плити (рис. 5.8, а). У деяких рішеннях фундаментів арматуру укладали в меридіональному напрямку (рис. 5.8, б) або як показано на рис. 5.8, в. Натяг арматури, хоча б частково рекомендується виконувати до зведення конструкцій, що спираються на фундаментну плиту. Після натягу і анкерування напружуваної арматури її надійно захищають шаром бетону або розчину.
Фундаменти радіотелевізійних веж виконуються з бетону класу В30...В40. Як ненапружувану у фундаментних конструкціях використовується арматура класу А-ІІІ,
