106. Коефіцієнт вибуття (Кв) розраховують, як:

– різниця кількості вибулих працівників протягом року та кількості працівників на підприємстві на початок року;

– різниця кількості працівників на підприємстві на початок року та кількості вибулих працівників протягом року;

– відношення кількості вибулих працівників протягом року до кількості працівників підприємства на початок року;

– правильна відповідь відсутня.

106. Всі об'єкти інтелектуальної власності за особливостями набуття (юридичного закріплення) прав власності об'єднують у такі чотири основні групи:

– авторське право і суміжні права, промислова власність, комерційна таємниця (у т.ч. ноу-хау), захист від недобросовісної конкуренції;

– об’єкти патентної групи, раціоналізаторські пропозиції, комерційні (фірмові) найменування, знаки для товарів і послуг (торгові марки);

– об’єкти авторського права, об’єкти суміжних прав, комп’ютерні програми, фонограми;

– об’єкти патентного права, позначення, комерційні таємниці (у т.ч. ноу-хау), захист від недобросовісної конкуренції.

106. До об'єктів суміжних прав належать:

– закони, укази, постанови, судові рішення, інструкції тощо;

– фонограми – звуковий запис будь-якого виконання чи інших звуків;

– державні символи та знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки);

– твори народної творчості.

106. Амортизація нематеріальних активів нараховується протягом строку їх корисного використання:

– але не більше 30 років;

– але не більше 20 років;

– але не більше 10 років;

– але не більше 5 років.

106. До об'єктів інтелектуальної власності, що охороняються авторським правом не належать:

– офіційні документи;

– твори у галузі науки;

– ілюстрації;

– оприлюднені виступи, лекції.

106. Новостворені або вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва та соціальної сфери, – це:

– інвестиції;

– інтенції;

– інновації;

– засоби праці.

106. Інновації, які передбачають упровадження заходів щодо поліпшення життя населення, – це:

– ринкові інновації;

– продуктові інновації;

– соціальні інновації;

– технологічні інновації.

106. За сферою застосування інновації поділяються на:

– рівномірні, слабкі, масові;

– управлінські, організаційні, соціальні, промислові;

– швидкі, уповільнені, наростаючі, рівномірні, циклічні;

– економічні, соціальні, екологічні, інтегровані.

106. За темпами впровадження інновації поділяють на:

– управлінські, організаційні, соціальні, промислові;

– економічні, соціальні, екологічні, інтегровані;

– рівномірні, слабкі, масові;

– швидкі, уповільнені, наростаючі, рівномірні, циклічні.

106. Загальний ефект використання нововведень визначається шляхом порівняння:

– вартості нововведень та вартості валової продукції підприємства за певний проміжок часу;

– середньорічної вартості основних виробничих фондів та всіх витрат на розробку, виробництво і споживання нововведень;

– результатів від застосування технічних нововведень і всіх витрат на їх розробку, виробництво і споживання;

– витрат на розробку, виробництво і споживання нововведень та економії фонду заробітної плати.

106. Постійний процес створення нових і удосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки – це:

– науково-технічна революція;

– науково-технічний прогрес;

– інвестиційна діяльність;

– інновація.

106. До служб матеріально-технічного забезпечення виробництва не належить:

– матеріально-технічне постачання;

– переробка і зберігання;

– транспортне господарство;

– ремонтно-механічні цехи і служби.

106. Кількість матеріалів певного різновиду, яка потрібна підприємству в розрахунковому періоді в натуральному вимірі, визначається:

– множенням обсягу продукції на норму витрат матеріалу;

– діленням обсягу продукції на норму витрат матеріалу;

– множенням обсягу продукції на фактичні витрати матеріалу;

– діленням фактичних витрат матеріалу на їх норму.

106. Вид запасу матеріалів, який потрібен підприємству на випадок можливої затримки надходження їх чергової партії:

– підготовчий;

– страховий;

– додатковий;

– поточний.

106. Сукупність товарно-матеріальних цінностей, які розглядаються у часовому інтервалі в процесі застосування до них різних логістичних операцій, – це:

– логістичний ланцюг;

– логістична система;

– матеріальний потік;

– системний потік.

106. Система регулювання запасів, згідно з якою вони поповнюються до рівня, не нижчого за їх мінімальну величину, а після надходження чергової партії не бувають більшими за встановлену максимальну кількість, – це:

– «максимум-мінімум»;

– «стандартних партій»;

– «канбан»;

– «стандартних інтервалів».

106. Під інфраструктурою підприємства розуміють:

– сукупність підрозділів, які прямо не беруть участі у створенні основної продукції, але своєю діяльністю створюють необхідні умови для успішного функціонування основних виробничих цехів;

– сукупність певних підрозділів підприємства, які забезпечують соціальні потреби працівників;

– комплекс цехів, господарств і служб, які забезпечують нормальне функціонування основного виробництва й усіх інших сфер операційної діяльності підприємства;

– усі відповіді правильні.