Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekonomika2_ pidpriemstva2014 400пит.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
454 Кб
Скачать
☆
  1. Види ліквідації підприємства за юридичними підставами:

– розподільча та почергова;

– добровільна та примусова;

– термінована і термінова;

– реальна та умовна.

  1. У разі продажу майна банкрута договір купівлі-продажу укладається між:

– покупцем та банком-кредитором;

– покупцем та ліквідаційною комісією;

– ліквідаційною комісією та кредитором;

– підприємством-банкрутом та покупцем.

  1. Економічна безпека підприємства (фірми) – це:

– стан економіки, який забезпечує достатній рівень соціального, політичного та оборонного існування і прогресивного розвитку суспільства;

– заходи із захисту кадрового потенціалу підприємства від прямих або непрямих економічних загроз;

– стан захищеності життєво важливих інтересів підприємства від внутрішніх і зовнішніх загроз, який формується адміністрацією і колективом підприємства шляхом реалізації системи заходів правового, економічного, організаційного, інженерно-технічного і соціально-психологічного характеру;

– стан захищеності життєво важливих інтересів підприємства від зовнішніх загроз.

  1. Під економічною загрозою розуміють:

– потенційну подію, настання якої може призвести до зниження або повної втрати прибутку;

– рівень витрат, який виражається можливістю не досягти поставленої мети;

– процес виявлення потенційних економічних загроз і розробка адекватної системи заходів протидії;

– потенційна подія, настання якої може призвести до руйнування підприємства.

  1. Форма річної фінансової звітності, на основі якої розраховується середньорічна вартість необоротних активів:

– Ф. 2 «Звіт про фінансові результати»;

– Ф. 50-с.г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств»;

– Ф. 1. «Баланс»;

– Ф. 3. «Звіт про власний капітал».

  1. Форма річної фінансової звітності, в якій представлено розмір чистого прибутку (збитку) загалом по підприємству:

– Ф. 1. «Баланс»;

–Ф. 2 «Звіт про фінансові результати»;

– Ф. 3. «Звіт про власний капітал»;

– Ф. 4. «Звіт про рух грошових коштів».

  1. Форма річної фінансової звітності, на основі якої розраховують рівень рентабельності діяльності підприємства:

– Ф. 2 «Звіт про фінансові результати»;

– Ф. 50-с.г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств»;

– Ф. 1. «Баланс»;

– Ф. 3. «Звіт про власний капітал».

  1. Форми річної фінансової звітності, на основі якої розраховують норму прибутку:

– Ф. 1. «Баланс» та Ф. 2. «Звіт про фінансові результати»;

– Ф. 1. «Баланс» та Ф. 4. «Звіт про рух грошових коштів»;

– Ф. 2. «Звіт про фінансові результати» та Ф. 4. «Звіт про рух грошових коштів»;

– Ф. 1. «Баланс» та Ф. 3. «Звіт про власний капітал».

  1. Форма річної фінансової звітності, на основі якої розраховують показник вибуття основних засобів:

– Ф. 2 «Звіт про фінансові результати»;

– Ф. 5. «Примітки до річної фінансової звітності»;

– Ф. 4. «Звіт про рух грошових коштів»;

– Ф. 3. «Звіт про власний капітал».

  1. Умови макросередовища щодо підприємстває:

– контрольованими факторами;

– регульованими факторами;

– неконтрольованими факторами;

– прогнозованими факторами.

  1. Форми річної фінансової звітності, на основі яких розраховують коефіцієнт оборотності оборотних активів:

– Ф. 1. «Баланс» та Ф. 2. «Звіт про фінансові результати»;

– Ф. 1. «Баланс» та Ф. 4. «Звіт про рух грошових коштів»;

– Ф. 2. «Звіт про фінансові результати» та Ф. 4. «Звіт про рух грошових коштів»;

– Ф. 1. «Баланс» та Ф. 3. «Звіт про власний капітал».

  1. Форма річної фінансової звітності, в якій представлено розмір матеріальних витрат загалом по підприємству:

– Ф. 1. «Баланс»;

– Ф. 2 «Звіт про фінансові результати»;

– Ф. 3. «Звіт про власний капітал»;

– Ф. 4. «Звіт про рух грошових коштів».

  1. Форми річної фінансової звітності, на основі яких розраховується рентабельність оборотних активів:

– Ф. 1. «Баланс» та Ф. 3. «Звіт про власний капітал»;

– Ф. 1. «Баланс» та Ф. 4. «Звіт про рух грошових коштів»;

– Ф. 1. «Баланс» та Ф. 5. «Примітки до річної фінансової звітності»;

– Ф. 1. «Баланс» та Ф. 2. «Звіт про фінансові результати».

  1. Форма річної фінансової звітності, в якій представлено розмір операційних витрат загалом по підприємству:

– Ф. 1. «Баланс»;

– Ф. 2 «Звіт про фінансові результати»;

– Ф. 3. «Звіт про власний капітал»;

– Ф. 4. «Звіт про рух грошових коштів».

  1. Рентабельність операційної діяльності визначається, як співвідношення:

– доходу (виторгу) від реалізації продукції та розміру матеріальних витрат;

– чистого прибутку та розміру матеріальних витрат;

– прибутку від операційної діяльності та розміру операційних витрат;

– доходу (виторгу) від реалізації продукції та розміру операційних витрат.

  1. Форма суспільного поділу праці, що виражається в переважному виробництві окремих видів продукції, або виконанні окремої стадії виробництва готового продукту, – це:

– концентрація;

– інтернаціоналізація;

– спеціалізація;

– інтеграція.

  1. До основних ресурсів виробничої діяльності підприємства відносять:

– матеріальні та фінансові;

– трудові та земельні;

– інтелектуальні;

– усі відповіді правильні.

  1. До особливостей землі не відносять:

– територіально обмежена;

– неоднорідна за якістю;

– під час використання амортизується;

– є важливим засобом виробництва.

  1. Структура трудових ресурсів – це:

– кількість працівників за категоріями персоналу;

– відсоткове співвідношення різних категорій працівників в їхній загальній кількості;

– відсоткове співвідношення трудових ресурсів у загальній кількості ресурсів підприємства;

– відсоткове відношення кількості керівників до загальної кількості персоналу.

  1. Ефективність використання трудових ресурсів перш за все характеризується:

– оплатою праці;

– продуктивністю праці;

– тривалістю праці;

– інтенсивністю праці.

  1. Затрати праці поділяють на:

– прямі та непрямі;

– прямі та опосередковані;

– постійні та сезонні;

– постійні та змінні.

  1. Сукупність умов і факторів, які впливають на розвиток підприємства, зумовлюють необхідність своєчасного прийняття рішень, спрямованих на пристосування до них, – це:

– середовище функціонування підприємства;;

– економічний механізм;

– найближчі конкуренти;

– інноваційно-інвестиційне середовище.

  1. Система стимулів, які спонукають людину використовувати свої здібності для досягнення найвищих результатів праці,– це:

– стимулювання;

– маневрування;

– спонукання;

– мотивація.

  1. До основних засобів не відносять:

– споруди;

– виробничій інвентар;

– запасні частини;

– транспортні засоби.

  1. Основні засоби, які за ступенем впливу на виробничий процес безпосередньо активно задіяні у виробничому процесі:

– пасивні;

– активні;

– нормативні;

– оборотні.

  1. Сума фактичних витрат на придбання або створення, а також доведення об’єкта до стану готовності до експлуатації – це:

– відновлена вартість основних засобів;

– первісна вартість основних засобів;

– залишкова вартість основних засобів;

– ринкова вартість основних засобів.

  1. Фондозабезпеченість – це:

– відношення середньорічної вартості основних засобів до земельної (виробничої) площі;

– відношення середньорічної вартості основних засобів до середньорічної кількості робітників;

– добуток середньорічної вартості основних засобів та виробничої площі;

– різниця між середньорічної вартості основних засобів та середньорічної кількості робітників.

  1. Відношення середньорічної вартості основних засобів до середньорічної кількості працівників – це:

– фондозабезпеченість;

– фондовіддача;

– фондоозброєність;

– фондомісткість.

  1. Активи виробництва, що використовуються протягом одного виробничого циклу, переносять свою вартість на знову створений продукт – це:

– оборотні активи;

– основні засоби;

– зношені основні засоби;

– трудові ресурси.

  1. До фондів обігу не відносять:

– кошти на рахунках у банках;

– незавершене виробництво;

– готову продукцію;

– відвантажені товари.

  1. Показник, який не характеризує ефективність використання оборотних активів:

– термін обертання оборотних активів;

– коефіцієнт оборотності оборотних активів;

– коефіцієнт сезонності оборотних активів;

– матеріаловіддача.

  1. Валова продукція – це:

– продукція, призначена для реалізації;

– продукція, яку вироблено, включаючи незавершене виробництво;

– продукція, яку буде вироблено в наступному році;

–показник, що характеризує обсяг виробленої підприємством продукції за певний проміжок часу у вартісній формі.

  1. Відсоткове відношення кількості реалізованої продукції до кількості виробленої продукції – це:

– рівень товарності;

– рівень рентабельності;

– рівень окупності;

– рівень реалізованості.

  1. Розрізняють такі види інтеграції:

– горизонтальну та вертикальну;

– короткострокову та довгострокову;

– двосторонню та багатосторонню;

– прямолінійну та паралельну.

  1. Функція, яку виконує собівартість як економічна категорія:

– забезпечує облік та контроль усіх витрат на виробництво та реалізацію продукції;

– є основою для формування рівня цін на продукцію;

– використовується для економічного обґрунтування доцільності інвестицій;

– всі відповіді є правильними.

  1. Вид собівартості, яка не існує:

– технологічна;

– виробнича;

– стратегічна;

– повна.

  1. Фактор, який не може прямо впливати на зниження або збільшення собівартості:

– рівень цін на матеріали;

– обсяг прибутку конкурентів;

– застосування нової техніки;

– підвищення організації виробництва та праці.

  1. Прикладом реальних інвестицій є:

– вкладення коштів у акції;

– вкладення коштів у матеріальні активи;

– вкладення коштів в опціони;

– вкладення коштів у депозитні сертифікати.

  1. Під час розподілу чистого прибутку підприємства фонд нагромадження використовується для:

– виплати акціонерам дивідендів;

– виплати премій працівникам;

– модернізації обладнання;

– виплати заробітної плати управлінському персоналу.

  1. Господарське товариство, в якому установчим документом є засновницький договір:

– акціонерне;

– товариство з обмеженою відповідальністю;

– товариство з додатковою відповідальністю;

– командитне товариство.

  1. Господарське товариство, в якому всі його учасники займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язання товариства усім своїм майном:

– командитне товариство;

– товариство з обмеженою відповідальністю;

– товариство з додатковою відповідальністю;

– повне товариство.

  1. Показником економічної ефективності використання землі є:

– урожайність сільськогосподарських культур;

– фондоозброєність;

– фондозабезпеченість;

– матеріаломісткість.

  1. Сукупність робітників різних професійно-кваліфікаційних груп, які зайняті на підприємстві і входять до його спискового склад, – це:

– керівники та спеціалісти;

– персонал підприємства;

– кадри підприємства;

– трудовий потенціал.

  1. До категорії «службовець» відносять працівників, які:

– займаються інженерно-технічними, економічними й іншими роботами;

– обіймають посади керівників структурних підрозділів;

– зайняті безпосередньо в процесі виробництва та надання матеріальних благ;

– здійснюють підготовку й оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування.

  1. Співвідношення кількості звільнених протягом року працівників і середньооблікової їх кількості характеризує коефіцієнт:

– плинності;

– прийому;

– сезонності;

– сталості.

  1. Показники, які використовують для характеристики стану основних фондів на підприємстві:

– відновлення, вибуття, зносу, придатності;

– фондозабезпеченості, фондоозброєності;

– фондовіддачі, фондомісткості;

– реального обороту, номінального обороту.

  1. Особливістю перенесення вартості основних засобів на вартість новоствореного продукту є:

– одноразове перенесення вартості;

– поступове (частинами) перенесення вартості в міру зносу;

– перенесення вартості основних засобів пропорційно виконаній роботі;

– перенесення вартості протягом року основних засобів.

  1. До оборотних активів підприємства не відносять:

– виробничі запаси;

– незавершене виробництво;

– витрати майбутніх періодів;

– машини та пересувне обладнання.

  1. Частина оборотних активів, яка вже спожита, знаходиться на стадії виробництва, але від якої готової продукції ще не одержано, – це:

– фонди обігу;

– незавершене виробництво;

– виробничі запаси;

– витрати майбутніх періодів.

  1. Тривалість одного обороту оборотних активів – це:

– відношення середньорічної вартості оборотного капіталу до валової продукції

–відношення валової продукції до середньорічної вартості оборотного капіталу;

– відношення тривалості року до коефіцієнта обороту оборотних активів;

– відношення сервіс-періоду до оборотних активів тваринництва.

  1. Професія – це:

– різновид економічної діяльності у межах спеціальності;

– різновид активної діяльності у межах кваліфікації;

– різновид трудової діяльності у межах конкретного підприємства;

– вид трудової діяльності, здійснення якої потребує певних теоретичних знань та практичних навичок.

  1. Робітники, які виконують особливо складні та відповідальні роботи, вважаються:

– некваліфікованими;

– кваліфікованими;

– малокваліфікованими;

– висококваліфікованими.

  1. Робітники, які виконують нескладні роботи, вважаються:

– некваліфікованими;

– кваліфікованими;

– малокваліфікованими;

– висококваліфікованими.

  1. Витрати, які поділяють за способом перенесення вартості на кінцеву продукцію:

– прямі, непрямі;

– постійні, змінні;

– поточні, довгострокові, одноразові;

– продуктивні, непродуктивні.

  1. Витрати, які поділяють за ступенем впливу обсягу виробництва на їх розмір (обсяг):

– прямі, непрямі;

– постійні, змінні;

– поточні, довгострокові, одноразові;

– продуктивні, непродуктивні.

  1. За доцільністю витрачання витрати поділяють на:

– прямі, непрямі;

– постійні, змінні;

– поточні, довгострокові, одноразові;

– продуктивні, непродуктивні.

  1. Правильне визначення операційної діяльності – це:

– операції, пов'язані тільки з виробництвом продукції (товарів, робіт, послуг), які є визначальною метою створення суб'єкта господарювання;

– основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю;

– діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного і позикового капіталу підприємства;

– придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

  1. Складовими мікросередовища, в якому функціонують підприємства, є:

– споживачі, міжнародне середовище, конкуренти;

– постачальники необхідних ресурсів, споживачі, фінансово-кредитні установи;

– фінансово-кредитні установи, природно-екологічне середовище, юридичні контори;

– посередники, постачальники, фінансово-кредитні установи, інформаційне середовище.

  1. Ціни, що використовуються для оцінки динаміки виробництва валової продукції, – це:

– кошторисні;

– комісійні;

– постійні;

– заставні.

  1. Ціни, що встановлюються державними органами на обмежене коло товарів – це:

– регульовані;

– фіксовані;

– трансфертні;

– контрактні.

  1. Коефіцієнт оборотності оборотних активів розраховується, як:

– відношення доходу (виторги) від реалізації продукції до середнього залишку оборотних активів;

– відношення середньорічної вартості оборотних активів до доходу (виторги від реалізації продукції;

– відношення валової продукції до середньорічної вартості оборотних активів;

– відношення чистого прибутку (збитку) до середньорічної вартості оборотних активів.

  1. Принципи відбору раціонального варіанта нової техніки:

– за максимальним прибутком;

– за мінімальними капіталовкладеннями;

– за максимальним коефіцієнтом ефективності;

– за максимальними наведеними витратами.

  1. Форма річної фінансової звітності, в якій можна знайти розмір дебіторської та кредиторської заборгованостей:

– Ф. 2 «Звіт про фінансові результати»;

– Ф.5 «Примітки до річної фінансової звітності»;

– Ф. 1. «Баланс»;

– Ф. 3. «Звіт про власний капітал».

  1. Головною метою діяльності комерційних підприємств є:

– задоволення суспільних потреб;

– отримання прибутку;

– виробництво продукції;

– отримання доходу від реалізації продукції.

  1. В Україні передбачені такі види господарських товариств:

– тільки акціонерні товариства;

– акціонерні товариства; товариства з додатковою відповідальністю; повні товариства;

– акціонерні товариства; товариства з обмеженою відповідальністю; товариства з додатковою відповідальністю; повні товариства; командитні товариства;

– товариства з обмеженою відповідальністю та повні товариства.

  1. Оберіть працівника, який належить до спеціалістів:

– начальник цеху;

– кур’єр;

– провідний економіст;

– прибиральниця.

  1. До категорії працівників «робітник» відносять:

– працівників, які організовують виробництво і здійснюють управління діяльністю підприємства та його структурних підрозділів;

– працівників, які безпосередньо зайняті створенням продукту;

– працівників, які здійснюють економічну, організаційну підготовку виробництва, облік та аналіз його результатів;

– працівників, які здійснюють підготовку та оформлення документації, канцелярські, деякі адміністративно-господарські роботи.

  1. Працівники, які мають базову або повну вищу спеціальну освіту і значний досвід практичної роботи, – це:

– некваліфіковані працівники;

– спеціалісти вищої кваліфікації;

– відносно кваліфікованими працівниками;

– спеціалісти-практики.

  1. Робітники, які отримали необхідну підготовку (не менше ніж 1 – 2 роки) і мають значний досвід роботи – це:

– висококваліфіковані робітники;

– спеціалісти вищої кваліфікації;

– кваліфіковані робітники;

– некваліфіковані робітники.

  1. Внутрішній нормативний документ підприємства, в якому зазначається перелік посад, кількість працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів, – це:

– статут;

– положення про підрозділ;

– штатний розпис;

– колективний договір.

  1. Показник, що характеризує кількість робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції – це:

– виробіток;

– продуктивність праці по підприємству;

– трудомісткість;

– річний фонд робочого часу.

  1. Засоби праці, які мають вартість, функціонують у виробничому процесі тривалий час, не змінюючи за цього своїх форм і розмірів, а свою вартість переносять на вартість готової продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань, – це:

– оборотні активи;

– основні засоби;

– засоби та предмети праці;

– предмети праці.

  1. До основних засобів виробництва не відносять:

– земельні ділянки;

– капітальні витрати на поліпшення земель;

– інструменти, прилади, інвентар (меблі);

– готову продукцію.

  1. Джерелами формування майна підприємств можуть бути:

– грошові та матеріальні внески засновників;

– доходи від цінних паперів;

– інші джерела, не заборонені законодавством;

– усі відповіді правильні.

  1. Витрати, які не входять до первісної вартості обладнання:

– транспортні витрати на доставку обладнання;

– витрати на проведення поточного ремонту;

– ціна придбання обладнання;

– витрати на встановлення і монтаж обладнання.

  1. Сума, за якою може бути здійснений обмін об'єкта основних засобів як результат операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними особами, – це:

– справедлива вартість основних засобів;

– первісна вартість основних засобів;

– балансова вартість основних засобів;

– відновна вартість основних засобів.

  1. Вартість, яка характеризує реальну вартість основних засобів і визначається як різниця між первісною вартістю та сумою зносу:

– ліквідаційна вартість;

– первісна вартість;

– залишкова вартість;

– правильна відповідь відсутня.

  1. Оберіть методи амортизації основних засобів, які передбачені законодавством в Україні:

– прямолінійний та кумулятивний;

– виробничий та прискореного зменшення залишкової вартості;

– зменшення залишкової вартості;

– всі відповіді правильні.

  1. Елементи, які не мають відношення до виробничих запасів:

– сировина, матеріали, напівфабрикати основного виробництва;

– запасні частини для ремонту;

– готова продукція на складі;

– малоцінні та швидкозношувані предмети.

  1. Показники, необхідні для визначення коефіцієнта оборотності оборотних активів:

– повна собівартість реалізованої продукції та прибуток;

– середній залишок оборотних активів та земельна площа;

– дохід (виторг) від реалізації продукції та середній залишок оборотних активів;

– валова продукція та середньорічна вартість необоротних активів.

  1. Об’єкт, який належить до нематеріальних активів:

– інвентарна тара;

– бібліотечні фонди;

– права користування майном;

– довгострокові біологічні активи.

  1. Витрати, які збільшують вартість необоротних активів підприємства:

– витрати на рекламу;

– витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

– витрати на проведення капітального ремонту основних засобів;

– витрати на придбання сировини та матеріалів.

  1. Кредити, які надаються комерційними банками підприємствам, залежно від термінів кредитування поділяються на:

– короткотермінові;

– середньотермінові;

– довготермінові;

– всі відповіді правильні.

  1. Середньорічна ціна реалізації огірків, якщо 5 кг реалізували за ціною по 10 грн, 15 кг за ціною по 6 грн, дорівнюватиме:

– 7,00 грн за 1 кг;

– 8,00 грн за 1 кг;

– 16 грн за 1 кг;

– 20 грн за 1 кг.

  1. Прибуток від реалізації борошна підприємством, якщо ціна реалізації 5,00 грн за 1 кг, повна собівартість 4,50 грн, обсяг реалізованої продукції 200 тонн, дорівнюватиме:

– 50 тис.грн;

– 0,5 млн.грн;

– 100 тис.грн;

– 300 грн.

  1. Середньорічна вартість основних засобів, якщо вартість основних засобів на початок року 12 млн грн, вартість на кінець року 16 млн грн, сума зносу 3 млн грн, дорівнюватиме:

– 27 млн грн;

– 24 млн грн;

– 11 млн грн;

– 14 млн грн.

  1. Тривалість одного обороту оборотних активів, якщо коефіцієнт оборотності оборотних активів становить 6,0, тривалість розрахункового періоду 360 днів, дорівнюватиме:

– 60 днів;

– 300 днів;

– 360 днів;

– 354 дні.

  1. Головним джерелом преміювання працівників підприємства є:

– доходи від реалізації готової продукції;

– доходи від реалізації основних засобів;

– чистий прибуток;

– доходи отримані у вигляді відсотків за депозитами.

  1. До роздрібної ціни реалізації продукції входить:

– сума повної собівартості та податку на доходи фізичних осіб;

– дохід та собівартість;

– повна собівартість, прибуток та податок на додану вартість;

– маржинальний дохід та прибуток на додану вартість.

  1. Питома вага витрат на оплату праці, якщо загальна сума поточних витрат становить 240 тис. грн, витрати на оплату праці 48 тис. грн ,дорівнюватиме:

– 20 %;

– 0,2 %;

– 2 %;

– 5 %.

  1. Залишкова вартість основних засобів, якщо первісна вартість 245 тис.грн, сума зносу 135 тис.грн, ліквідаційна вартість 15 тис.грн. дорівнюватиме:

– 110 тис.грн;

– 95 тис.грн;

– 230 тис.грн;

– 150 тис.грн.

  1. Відповідно до законодавства в Україні залежно від способу утворення та формування статутного капіталу розрізняють такі види підприємств:

– державні та приватні;

– приватні та колективні;

– товариство з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства;

– унітарні та корпоративні.

  1. Документи, які належать до установчого господарського товариства:

– установчий договір та статут;

– тільки статут;

– тільки установчий договір;

– колективний договір.

  1. До власності господарського товариства належить:

– майно, передане йому у власність засновниками та учасниками як внесок;

– вироблена товариством продукція;

– одержані доходи від господарської діяльності;

– усі відповіді правильні.

  1. Ефективність виробництва – це така його характеристика, яка відображає:

– співвідношення результатів та затрат;

– забезпеченість ресурсами виробництва;

– обсяги виробничої діяльності;

– співвідношення економічного і соціального ефектів.

  1. Собівартість – це:

– різниця між доходами та витратами підприємства;

– витрати, пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції, виражені у грошовій формі;

– грошова маса, отримана від реалізації продукції;

– сума доходів підприємства.

  1. Самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності, – це:

– ринок;

– підприємство;

– підприємництво;

– біржа.

  1. Постачальники необхідних підприємствам ресурсів – це представники:

– макросередовища функціонування підприємства;

– господарської діяльності підприємства;

– мікросередовища функціонування підприємства;

– державних органів.

  1. Політико-правове середовище належить до:

– мікросередовища функціонування підприємства;

– макросередовища функціонування підприємства;

– господарської діяльності підприємства;

– підприємницької діяльності підприємства.

  1. Комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для нормального функціонування основного виробництва і всіх сфер діяльності підприємства, – це:

– інфраструктура підприємства;

– структура підприємства;

– соціальна інфраструктура підприємства;

– організація виробництва.

  1. Вид управлінського контролю, спрямований на вимірювання фактичних результатів діяльності й оперативне реагування на відхилення, що виникають, – це:

– поточний;

– випереджальний;

– завершальний;

– комплексний.

  1. Вартість капіталу підприємства – це:

– вартість активів підприємства;

– рівень дохідності, який підприємство має забезпечити всім інвесторам, чий капітал воно використовує;

– вартість продажу підприємства;

– величина власного капіталу підприємства.

  1. Комплекс заходів, які націлюють виробничо-комерційну діяльність підприємства на підвищення конкурентоспроможності продукції та формування раціонального товарного портфеля для задоволення потреб споживачів і отримання прибутку, – це:

– асортиментна політика;

– товарна політика;

– брендинг;

– товарна стратегія.

  1. Головна мета прогнозування розвитку підприємства полягає у:

– екстрополяції, моделюванні і експертному оцінюванні;

– виявленні закономірностей розвитку зовнішнього середовища господарювання – і на цій основі створення уявлення про найімовірніший майбутній його стан;

– поширенні закономірностей розвитку підприємства в минулому на майбутнє;

розробленні майбутніх планів боротьби з конкурентами.

  1. Виробнича програма підприємства – це:

– сукупність підрозділів, які безпосередньо не беруть участі у створенні основної продукції;

– конкретна сукупність завдань щодо обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту, а також належної якості на певний календарний період;

– комплекс поетапних технологічних та організаційних заходів, що регламентують технологічну підготовку виробництва та систему поставки матеріалів у виробництво;

– сукупність заходів щодо визначення всіх видів постійних і змінних витрат, а також доходів у розрахунку на одиницю площі для оцінювання прибутковості.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]