106. Виділяють такі типи виробництва:

– одиничне й масове;

– одиничне й серійне;

– одиничне, масове й серійне;

–одиничне, масове, серійне й дослідне.

106. Конкуренція – це:

– досягнення суб’єктом господарювання бажаних параметрів свого розвитку;

– об’єднання суб’єктів господарювання в цілісну систему навколо єдиної мети та завдань для зниження собівартості виробництва продукції;

– задоволення певної потреби споживачів за рахунок певних властивостей продукції;

– суперництво між суб’єктами господарської діяльності з приводу якнайкращої реалізації своїх економічних інтересів.

106. Конкурентоспроможність продукції за якістю – це:

– концентрований прояв першості над конкурентами за рахунок реалізації суттєвих чинників ресурсної орієнтації;

– сукупність економічних, технологічних і якісних параметрів продукції, які відповідають вимогам ринку;

– сукупність її властивостей, що забезпечують задоволення потреб споживачів на вищому або однаковому рівнях з аналогічною продукцією конкурентів за прийнятною для споживачів ціною;

– усі відповіді правильні.

106. Розрізняють такі показники якості:

– біологічні, економічні, естетичні;

– технологічності, транспортабельності, надійності;

– екологічності, безпеки й патентно-правові;

– усі відповіді правильні.

106. Діяльність, спрямована на знаходження оптимальних рішень у процесі впорядкування, узаконення і запровадження показників і норм якості продукції, технологічних процесів, операцій і заходів у відповідній сфері виробництва, називається:

– ліцензування;

– управлянням якістю;

– стандартизацією;

– правильна відповідь відсутня.

106. Найпоширенішими методами визначення якості продукції є (оберіть найбільш повну відповідь):

– органолептичний, лабораторний;

– органолептичний, соціологічний та економіко-математичний;

– лабораторний, економіко-статистичний та експертний;

– органолептичний, лабораторний, соціологічний та економіко-статистичний.

106. Якщо виторг (дохід) від реалізації продукції дорівнює 160 тис.грн, непрямі податки 10 тис.грн, собівартість реалізованої продукції – 120 тис.грн, то валовий прибуток підприємства дорівнює:

– 30 тис. грн;

– 40 тис. грн;

– 150 тис. грн;

– 10 тис. грн.

106. Розмір грошових коштів, отриманих від виробничої, комерційної, посередницької чи іншої діяльності вирахуванням податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного податку тощо) – це:

– операційний дохід;

– чистий дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

– валовий прибуток;

– прибуток від реалізації продукції.

106. Визначте, як зміниться рівень рентабельності виробництва продукції, якщо собівартість продукції зменшиться на 12%, а прибуток зросте на 10%:

– зросте в 1,2 раза;

– зросте в 1,25 раза;

– зменшиться на 5%;

– зменшиться на 25 %.

106. Визначте, як зміниться прибуток від реалізації одиниці продукції, якщо її собівартість зменшиться на 80 грн, а ціна підвищиться на 20 грн:

– зросте на 100 грн;

– зменшиться на 60 грн;

– зросте на 20 грн;

– зменшиться на 50 грн.

106. Шляхом підвищення рівня рентабельності є:

– зниження собівартості продукції;

– підвищення собівартості продукції;

– збільшення запасів;

– підвищення періоду обігу обігових коштів.

106. Шляхом збільшення прибутку підприємства є:

– прискорення швидкості обігу оборотних засобів;

– зростання собівартості продукції;

– зростання вартості основних засобів підприємства;

– збільшення періоду реалізації продукції.

106. Якщо фінансово-економічний стан підприємства є стійким, ринкові позиції стабільними, а перспективи реальними, то таке підприємство відповідає такому типу зв’язків:

– «низька результативність – висока прибутковість»;

– «висока результативність – низька прибутковість»;

– «низька результативність – низька прибутковість»;

– «висока результативність – висока прибутковість».

106. Розміщення як економічна категорія:

– характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції, в якому розмірі й на яких площах виробляються на тій чи іншій території;

– відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважним на певній території;

– характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважним на певній території;

– відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції виробляються на тій чи іншій території.

106. Зосередження засобів виробництва, робочої сили і обсягу виробництва продукції на одних і тих підприємствах, що призводить до збільшення їх розмірів, – це:

– концентрація;

– інтенсифікація;

– спеціалізація;

– диверсифікація.

106. Міжгосподарська кооперація – це:

– об’єднання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів підприємств для спільного виробництва продукції;

– об’єднання господарств у певну виробничу структуру під єдиним керівництвом одного із його засновників;

– укрупнення господарств і поглиблення їх спеціалізації;

– тимчасове об’єднання господарств з делегуванням певних функцій одному із членів об’єднання.

106. Характер змін, які відбуваються на підприємстві, розкриває категорія:

– статика;

– розвиток;

– процес;

– механізм.

106. Залежно від якості змін розвиток підприємства поділяють на:

– циклічний та спіральний;

– соціальний та технологічний;

– прогресивний та регресивний;

– структурний та функціональний.

106. Припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом:

– санації або реєстрації;

– ліквідації, реорганізації або банкрутства;

– реорганізації або ліквідації;

– санації, банкрутства, реорганізації або ліквідації.

106. Спосіб припинення діяльності, за якого усі майнові права та обов'язки кожного з суб’єктів, що припиняють свою діяльність, переходять до суб’єкта, який створюється, називається:

– поділ;

– приєднання;

– злиття;

– перетворення.

106. Спосіб припинення діяльності, за якого усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, називається:

– поділ;

– перетворення;

– приєднання;

– злиття.

106. Спосіб припинення діяльності, за якого до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання, називається:

– приєднання;

– поділ;

– злиття;

– перетворення.

106. Здатність підприємства адаптуватися до зовнішніх і внутрішніх змін, а також здатність керівництва діяти поза жорсткими рамками правил і норм – це:

– гнучкість;

– контрольованість;

– стабільність;

– прогрес.

106. Ступінь регламентації діяльності підприємства її членів, а також жорсткості механізмів координації і контролю – це:

– гнучкість;

– контрольованість;

– стабільність;

– прогрес.

106. Залежно від якості змін розвиток підприємств поділяють на:

– циклічний та спіральний;

– соціальний та технологічний;

– прогресивний та регресивний;

– структурний та функціональний.

106. Шляхом підвищення фондовіддачі є:

– збільшення обсягу виробництва продукції;

– зменшення ціни продукції;

– зменшення валового прибутку підприємства;

– зменшення чистого прибутку підприємства.

106. Шляхом зменшення матеріалоємності продукції є:

– збільшення обсягів виробництва більше, ніж витрати матеріалів;

– зменшення фондовіддачі;

– підвищення собівартості продукції;

– використання прискореної амортизації.

106. Використання такого методу амортизації, як прискореного зменшення залишкової вартості призведе до:

– зростання собівартості продукції;

– зменшення собівартості продукції;

– зростання прибутку підприємства;

– зростання фондовіддачі.

106. За прямолінійного методу нарахування амортизації річна сума амортизації визначається:

– діленням вартості, яка амортизується, на термін корисного використання об’єкта основних засобів;

– як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року та річної норми амортизації;

– як сума витрат на капітальний ремонт основних засобів за рік;

– як добуток фактичного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

106. Сукупність зовнішніх відносно підприємства суб'єктів і сил, які безпосередньо впливають на його діяльність і які, в свою чергу, знаходяться під впливом цієї діяльності – це:

– виробничі потужності підприємства;

– спеціалізація підприємства;

– мікросередовище функціонування підприємства;

– макросередовище функціонування підприємства.

366. Фінансові ресурси підприємства – це:

грошові кошти в касі підприємства та на рахунках у банку;

– сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні підприємства і є джерелом його виробничого та соціального розвитку;

оборотні активи підприємства;

частка грошових коштів, які мають цільове спрямування.

367. До власних фінансових ресурсів підприємства не належать:

– довгострокові кредити банків;

– статутний фонд;

– нерозподілений прибуток;

– резервний фонд.

368. Прибуток як економічна категорія є:

– одним з джерел формування дохідної бази бюджетів різних рівнів;

– кошти, що надійшли від продажу товарів і надання послуг;

– грошовим вираженням вартості реалізованого чистого доходу,

яка дорівнює різниці між доходами та витратами;

– загальний дохід від реалізації продукції товарів, робіт, послуг.

369. Прибуток від реалізації продукції дорівнює:

– виторг від реалізації продукції;

– грошове вираження вартості товару;

– різниця між обсягом реалізованої продукції у вартісному вираженні (без ПДВ та акцизного збору) та повною її собівартістю;

– чистий прибуток підприємства.

370. Чистий дохід від реалізації продукції розраховується як:

– виторг – непрямі податки;

– виторг + непрямі податки;

– собівартість + прямі податки;

– прибуток + амортизація.

371. Витрати на службові відрядження управлінського апарату підприємства відносять до:

– адміністративних витрат;

– витрат на збут;

– фінансових витрат;

– надзвичайних витрат.

372. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування розраховується як:

– валовий прибуток від фінансової діяльності – прибуток від іншої звичайної діяльності;

– чистий дохід від реалізації, зменшений на собівартість;

– валовий прибуток, зменшений на собівартість;

– прибуток від операційної діяльності + прибуток від фінансової діяльності.

373. Дохід від реалізації продукції (товарів, послуг) включають до складу:

– доходу від операційної діяльності;

– доходу від інвестиційної діяльності;

– доходу від фінансової діяльності;

– доходу від надзвичайних подій.

374. Дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, слід віднести до:

– доходу від операційної діяльності;

– доходу від інвестиційної діяльності;

– доходу від фінансової діяльності;

– доходу від надзвичайних подій.

375. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, становить:

– суму ПДВ, отриману в ціні реалізованих товарів, послуг;

– суму податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за звітний період;

– різницю між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду, яке дорівнює сумі ПДВ, отриманого платником у складі ціни продукції (робіт, послуг), що була поставлена за оподатковуваними операціями, та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду;

– різницю між сумами ПДВ, отриманими від покупців за реалізовані товари і послуги, та сумами ПДВ, сплаченими постачальникам товарів та послуг, які не використовуються у господарській діяльності.

376. Податковий кредит з ПДВ розраховується, як:

– сума ПДВ, сплачена постачальникам товарів, робіт, послуг у складі їх ціни;

– сума сплаченого податку на прибуток за попередній рік;

– сума сплаченого податку на додану вартість за попередній рік;

– сума ПДВ, отримана у складі ціни продукції від покупців за реалізовані товари (роботи, послуги);

377. Податковий борг – це:

– узгоджене грошове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня нарахована на суму такого зобов’язання;

– узгоджене податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), але не сплачене у встановлений строк;

– сума штрафних санкцій та пені;

– сума штрафних санкцій.

378. Прибуток підприємства з метою оподаткування визначається, як:

– доходи + витрати – амортизація;

– доходи – собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг – інші витрати;

– сума доходів за звітний період, зменшена на суму ПДВ;

– доходи – собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг – інші витрати – сплачені всі інші податки.

379. Об’єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком (ФСП) є:

– вартість валової продукції;

– вартість товарної продукції;

– прибуток підприємства;

– площа сільськогосподарських угідь, що перебуває у власності товаровиробника або надана йому на умовах оренди.

380. Кредит, що видається під заставу нерухомого майна називається:

– комерційний кредит;

– лізинговий кредит;

– іпотечний кредит;

- бланковий кредит.

381. Показник, який визначає у вартісному вираженні кількість виробленої продукції на одну гривню основних засобів, – це:

– фондомісткість;

– фондовіддача;

– фондоозброєність;

– рентабельність.

382. Сукупність витрат на створення нових, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення діючих основних фондів називається:

– амортизаційні відрахування;

– капітальні вкладення;

– мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві;

– капітальний ремонт.

383. Амортизація не нараховується на такий об'єкт основних засобів:

– передавальні пристрої;

– будівлі, споруди обладнання;

– земельні ділянки;

– транспортні засоби.

384. Ефект фінансового левериджу полягає у:

– зменшенні собівартості продукції підприємства;

– збільшенні рентабельності власного капіталу за рахунок використання позикових коштів;

– підвищенні фондовіддачі;

– збільшенні рентабельності використання оборотних фондів.

385. Ліквідність активів – це:

– їх здатність швидко перетворюватися на гроші;

– їх здатність приносити прибуток;

– вартість активів;

– їх здатність довгий час брати участь у виробничому процесі.

386. До найбільш ліквідних активів підприємства відносять:

– грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення;

– виробничі запаси та дебіторська заборгованість;

– основі засоби та незавершене будівництво;

– паливо та будівельні матеріали.

387. Довгострокові зобов’язання підприємства – це такі зобов’язання, які погашаються не раніше, ніж через:

– 6 місяців;

– рік;

– три роки;

– п`ять років.

388. Коефіцієнт фінансового лівериджу дорівнює співвідношенню:

– позикового та власного капіталу;

– дебіторської та кредиторської заборгованості;

–поточних активів та поточних зобовязань;

– прибутку та кредиторської заборгованості.

389. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) дорівнює співвідношенню:

– власного та залученого капіталу;

– оборотних активів та поточних зобов’язань;

– поточних зобов’язань та сукупних зобов’язань;

– оборотних та необоротних активів.

390. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) дорівнює співвідношенню:

– власного капіталу до суми пасивів;

– грошових коштів та поточних зобов’язань;

– поточних зобов’язань та сукупних зобов’язань;

– дебіторської та кредиторської заборгованості.

390. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) дорівнює співвідношенню:

– власного та залученого капіталу;

– грошових коштів та поточних зобов’язань;

– поточних зобов’язань та сукупних зобов’язань;

– оборотних та необоротних активів.

392. Виробничі фонди підприємства розділяють на основні та оборотні залежно від:

– способу переносу вартості на вартість готової продукції;

– тривалості обороту;

– умов оновлення;

– всі відповіді є правильними.

393. Яку суму коштів необхідно буде віддати підприємству, щоб погасити банківський кредит у розмірі 100 тис. грн., який було надано на 2 роки на умові щорічного нарахування складного відсотка за ставкою 20%:

– 190 грн;

– 144 тис. грн;

–140 грн;

–120 грн.

394. Дохід, який включає чистий прибуток та амортизаційні відрахування, які надходять у складі виторгу від реалізації продукції, – це:

– сума інвестицій;

– грошовий потік;

– внутрішня норма рентабельності;

– індекс прибутковості.

395. Ризик зменшення запланованого обсягу реалізації продукції та чистого прибутку – це:

– комерційний;

– інституційний;

–відсотковий;

– криміногенний.

396. Чиста теперішня вартість інвестиційного проекту А становить 550 тис. грн, проекту Б – 400 тис. грн. Це свідчить, що:

– проект А більш ефективний, ніж проект Б;

– проект А неефективний;

– обидва проекти неефективні;

– проект Б більш ефективний, ніж проект А.

397. Інвестиційний проект ефективний, якщо:

– внутрішня норма рентабельності проекту більше ставки кредиту;

– індекс прибутковості проекту менше одиниці;

– чиста теперішня вартість проекту менше нуля;

– внутрішня норма рентабельності проекту менше ставки кредиту.

398. Укажіть подію, яка відбувається з моменту визнання боржника банкрутом:

– припиняється підприємницька діяльність банкрута;

– ухвалюється постанова про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи – боржника;

– приймається ухвала про санацію підприємства;

– припиняється нарахування пені та відсотків на всі види боргових зобов’язань підприємства.

399. Модель Альтамана використовується для прогнозування:

– обсягів виробництва підприємства;

– прибутку підприємства;

– витрат на заробітну плату працівникам підприємства;

– банкрутства підприємства.

400. У разі банкрутства підприємства передусім відшкодовуються:

– вимоги щодо платежів до бюджету;

– вимоги кредиторів, забезпечені заставою;

– витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство в арбітражному суді;

– зобов’язання перед працівниками підприємства-банкрута.

71