- •Методична розробка
- •1. Наочні посібники:
- •2. Роздатковий матеріал:
- •3. Технічні засоби навчання:
- •Комп’ютерна презентація до заняття «Роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» - подорож у минуле України»;
- •5. Література:
- •Хід заняття
- •Тема: Роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» - подорож у минуле України.
- •1. Історична та фольклорна основа твору.
- •2. Трагічні картини важкого минулого українського народу.
- •3. Майстерність автора у змалюванні характерів.
- •План-характеристика образу Марусі Чурай
- •Портрет героїні роману як засіб розкриття її характеру.
- •Батьки Марусі.
- •Стосунки: Маруся - Грицько, Маруся - Іван.
- •Спільне і відмінне між Марусею Чурай та Мавкою з «Лісової пісні» Лесі Українки.
- •Моє ставлення до образу Марусі Чурай.
- •Відповідь на «Заплутаний вірш». У творі Ліни Костенко «Маруся Чурай» описано таку картину природи України:
- •V. Підведення підсумків заняття.
- •IV. Домашнє завдання
- •Портфоліо твору
- •Загальна характеристика роману л.Костенко «Маруся Чурай»
- •Хто вона насправді, Маруся Чурай?
- •Образ України у романі Ліни Костенко «Маруся Чурай» Природа
- •Образ України у романі Ліни Костенко «Маруся Чурай» Люди
- •Іван Іскра - козацький старшина
- •Богдан Хмельницький
- •Розділ «Проща»
- •Образ Марусі Чурай
- •Спадкове у характері у «Марусі Чурай»
- •Маруся – Грицько
- •Маруся – Іван Іскра
- •Історія життя Марусі Чурай у її піснях
- •2. Війна 1648 року і розлука.
- •3. Повернення Гриця. Віддане кохання Марусі Чурай.
- •4. Зрада Гриця.
- •5. Злочин Марусі Чурай.
- •Ліна Костенко «Маруся Чурай». Проблематика
- •Ліна Костенко «Маруся Чурай» Питання для роздумів:
- •Літературна композиція «Дівчина з легенди»
- •Тести « л.Костенко роман у віршах «Маруся Чурай»»»
- •Тестові завдання «Пісенна творчість Марусі Чурай»
- •Літературний диктант «Пісні Марусі Чурай»
- •Вислови видатних людей про українські пісні
- •Вшанування пам’яті Марусі Чурай
- •Рецензент Войцехівська і.С.
Ліна Костенко «Маруся Чурай» Питання для роздумів:
Що стало причиною смерті Гриця Бобренка? Чи була на це причина?
«Вона його із ревнощів убила, Підсипавши отруту у вино» |
«А хто ж би ще труїв Бобренка Гриця, Кому він так ще знівечив життя?» |
Як ви вважаєте, чи була велика і щира любов Гриця до Марусі?
«…Гриць ходив ногами по землі. У нього ж серце навпіл розривалось. А він Бобренко. Він же не Чурай» |
«Моя любов чолом сягала неба… Моя любов, прогіркла й перестояна, Вже скоро душу випалить мені. Я – навіжена. Я – дитя любові. Мені без неї білий світ глевкий» |
Ваше ставлення до зради?
«Я зрадив, так. Але це біль чи злочин? Скажу всю правду, ми тепер одні. Кому з нас гірше? Я одводжу очі, А ти у вічі дивишся мені. І що найтяжче: мука моя марна, Бо зрада – діло темне і брудне… Нелегко, кажуть, жити на дві хати, А ще нелегше – жить на дві душі» |
«Я найдорожчі сплакала літа. Чого вернувся до моєї хати? Ми ж розлучились… Матінко свята! Чи ж я тебе примушую кохати?! Іди до неї. Будеш між панами. А я за тебе, Грицю, не піду. Це ж цілий вік стоятиме між нами. А з чого ж , Грицю, пісню я складу?!» |
4. У чому полягає роздвоєність людської особистості Гриця і Марусі?
«Я мучуся. Я сам собі шуліка. Є щось в мені так наче не моє. Немов живе в мені два чоловіка, І хтось когось в мені не пізнає… Відступник я. Нікчемний я і ниций. Але ти любиш і тому прости. Життя – така велика ковзаниця. Кому вдалось, не падавши, пройти?» |
«Любились ми, не крилися. У мене Душа, було, піснями аж бринить. У цій любові щось було священне, Таке, чого не можна осквернить. …І річ не в тім – женився, не женився, Прийшов, пішов, забув чи не забув. А в тому річ, коли він так змінився? Чи, може, він такий і зроду був?» |
5. Чи завжди людина є господарем своєї долі, чи доля подарована їй зірками?
«Грицько ж, він міряв не тією міркою. В житті шукав дорогу не пряму. Він народився під тією зіркою, Що щось в житті двоїлося йому. Від того кидавсь берега до того. Любив достаток і любив пісні. Це, як скажімо, вірувати в Бога І душу продавати сатані» |
«Маруся так його чекала, Такі літа одна перебула. Нікому ні руки не шлюбувала, Ані на кого й оком не вела. …О Боже мій, на кого Збагнітувала молодість свою?» |
Чи погоджуєтеся ви із смертним вироком Марусі?
А що, як інший вибрати закон, -
Не з боку вбивства, а із боку зради?!
Що ж це виходить? Зрадити в житті
Державу – злочин, а людину можна?!
«Закони судочинства Вагатися не дозволяють нам. Запобігавши, щоб такі злочинства Не множились промежду христян, Ми мусим вбивцю засудить до страти, Як нам велить і право, і статут. І тільки спосіб – як її карати – Предметом спору може бути тут!»
|
«Ця дівчина – не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. Коли в похід виходила батава, - Її піснями плакала Полтава. Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні. Звитяги наші, муки і руїни Безсмертні будуть у її словах. Вона ж була як голос України, Що клекотів у наших корогвах! А ви тепер шукаєте їй кару. Вона ж стоїть німа од самоти. Людей такого рідкісного дару Хоч трохи, люди, треба берегти! …Вона піснями виспівала душу. Вона пісні ці залишає нам. Її пісні – як перло многоцінне, Як дивен скарб серед земних щедрот. …Таку співачку покарать на горло – Та це ж не що, а пісню задушить» |
Ваше ставлення до смертного вироку Марусі?
Мабуть, ми правди не зурочим,
Що світ вже так замішаний на злі,
Що як платити злочином за злочин,
То як же й жити, люди, на землі?
«Ведіть, карайте, вішайте злочинну! (То я хоч там, хоч там уже спочину)» |
«Такого ще не чувано ніде, Її впустили, а вона не йде… …Найтяжча кара звалася життям» |
Додаток № 16
