2. Трагічні картини важкого минулого українського народу.

Методи: пояснення, цитування, демонстрація, робота з

текстом, аналітична бесіда, метод

символічного бачення, пошуку художньої

істини, установлення історичного контексту.

Слово викладача.

Поетеса з великою відповідальністю поставилась і до історичного матеріалу. У романі ожила ціла історична епоха 17ст. Саме про національно - визвольну війну під проводом Б. Хмельницького 1648-1654рр. і згадує Ліна Костенко в романі.

Основні моменти життя Марусі Чурай були використані в сюжеті твору. Вони немовби ожили, набули реальності, психологічної змістов­ності. Художній світ роману «Маруся Чурай» відображає найсуттєвіші моменти соціально-політичного та духовного життя України середини XVII ст. Читаючи твір, ми проймаємось атмосферою того часу, перебу­ваємо в Україні періоду Хмельниччини.

Літературно-історичні паралелі.

Навесні 1637 року в Україні спалахують пов­стання козаків і селян проти польської шляхти під проводом Остряниці, Гуні та Скидана. А з січня 1648 року ці розрізнені вибухи народного гніву пе­ретворюються на визвольну війну, яку очолив об­раний гетьманом Богдан Хмельницький. Під його керівництвом українське військо здобуло визначні перемоги під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. У серпні 1649 року між Хмельницьким і польським королем Яном II Казимиром було укладено Зборівський мирний договір. Та через деякий час поляки порушили його і війна спалах­нула з новою силою. Одним із наслідків тих страшних часів стала пожежа в Полтаві, у вогні якої згоріли, зокрема, й документи, пов'язані з життям Марусі Чурай.

Залучаємо студентів до повідомлення про історичні події, постаті (презентація міні-досліджень).

Відомо, що одному з розділів Ліна Костенко відвела найбільшу частину в романі для передачі найтрагічніших подій. Вам треба скласти пазл, підібравши відповідність між початками речень та їх логічним закінченням так, щоб у нас вийшла його назва.

• Складання пазлу.

	Першооснова роману «Маруся Чурай» -		Трагічне кохання Марусі і Гриця Бобренка, смерть та суд над Марусею
	Роман насичений літературними героями -		Маруся, Гриць Бобренко, матері Чураїха та Бобренчиха, Семен Горбань, Параска Демиха, Галя Вишняківна, Таця Кисломедка, Капчанчик Семен, отаман Гук, мандрівний дяк, козак Лесько, дід з Дідової Балки
	Одними з найважливішими історичними персонажами роману є		Іван Іскра, Гордій Чурай, Павлюк, Б.Хмельницький, полковник Мартин Пушкар, Д.Наливайко, Я.Вишневецький, Д.Вишнивецький
	Щоразу в романі випливають події історичного періоду -		Національно-визвольна війна під приводом Богдана Хмельницького 1648-1654рр.
	А художники бачили героїв національно-визвольної війни так:		Портрети Івана Іскри, Гордія Чурая, Павлюка, Б.Хмельницького, полковника Мартина Пушкаря, Д.Наливайка, Я.Вишневецького, Д.Вишнивецького

На основі спостереження, детального аналізу основної глави «Проща» роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» можна впевнено констатувати, що цей твір, створений на національному ґрунті, продовжує фольклорні й літературні традиції, у ньому письменниці пощастило скласти неповторну, глибоку, психологічну, героїчну й романтично наснажену пісню про історію легендарної поетеси й піснярки Марусі Чурай, реально відтворити події в Україні середини XVII століття, змалювати низку яскравих образів лицарів-звитяжників, які боролися за її національне визволення.

У романі діють істори­чні особи: Богдан Хмельницький, Дмитро Вишневецький - заснов­ник Січі, якого прозвали Байдою, син гетьмана Остряниці Іван Іскра, Лесько Хромий. Згадуються імена «першого гетьмана після Павлюка» Якова Остряниці, ката українського народу, онука Байди Яреми Вишневецького. Мудрим і гуманним зображує авторка полтав­ського полковника Мартина Пушкаря. Образи реальних осіб нада­ють твору історичної достовірності.

• Дайте історичну характеристику діяльності Яреми Вишневецького? Навіщо цього героя використовує Л.Костенко? Що знаєте ви про походження Яреми, його родину?

Підсумок.

Отож, саме такі відважні, волелюбні особистості допомогли зберегти історичну правду, духовність, самобутність українського народу, творити його майбутнє. Їхнім характером, вчинками захоплювалися багато істориків, літературознавців, письменників.