1. Історична та фольклорна осно­ва твору.

Методи: пояснення, цитування, презентація,

захист творчих проектів, демонстрація.

Слово викладача.

Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» є перлиною української літератури XX століття.1979 рік - щасливий рік для України: до читача прийшла «Маруся Чурай» Ліни Костенко. Життя твору починалося непросто. В.Брюховецький писав: «Звинувачення внутрішніх рецензентів, причому закиди навіть політичного характеру, затримали вихід роману не менше, як літ на шість... Лише після спеціальної ухвали Спілки письменників України твір був випущений у 1979 році «Радянським письменником».

• Що лягло в основу свого роману Л. Костенко?

(В основу роману поетеса поклала страдницьку долю легендарної піснярки з Полтавщини М. Чурай та показала трагедію всієї української нації, яка оплачувала право на життя смертю найдорожчих її синів, горем дітей).

• Звучить запис пісні «Засвіт встали козаченьки».

Вважають, що автором цієї пісні була співачка-поетеса з Полтави Маруся Чурай. Що відомо про цю напівлегендарну дівчину?

Заздалегідь студенти були зорієнтовані на самостійні дослідження фольклорної основи постаті Марусі Чурай та образу дівчини-піснетворки в інших худож­ніх творах: М. Старицького, В. Самійленка, С. Руданського, О.Кобилянської.

• Заслуховуємо студентські дослідження.

Кажуть, що жила колись в Полтаві 350 років тому дівчина на ім’я Маруся Чурай, донька славного козака, урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая, людини хороброї, чесної, палкого патріота. Легенда наділила Чураївну неабиякою вродою, поетичним і музичним хистом, чарівним голосом і романтичною любов’ю: її обранець, козак Григорій Бобренко, піддавшись материним умовлянням кидає Марусю і одружується з багачкою Галею Вишняківною. У розпачі дівчина хоче втопитись, але її рятує Іван Іскра, що палко кохає дівчину. Маруся мстить за зраду, отруює Гриця настоєм із зілля. Її засуджують до страти, та Іскра встигає привезти від гетьмана помилування. Змучена докорами сумління Маруся вмирає від сухот. Доля відмірила їй 28 років.

• Які фактичні докази свідчать про те, що Маруся Чурай історична постать, а не вигадана?

Записи переказів про Марусю Чурай до нас не дійшли й, певно, загубилися в архівах, але художні, довідкові й наукові праці свідчать про існування такого фольклору, а, відповідно, й про існування Марусі Чурай. Ще одним підтвердженням цього є такий цікавий факт, поданий у «Післямові» Л.Кауфмана:

«Український поет Іван Хоменко, збираючи матеріали для своєї драматичної поеми «Марина Чурай», знайшов у матеріалах козацького законодавства XV - XVII століть текст вироку полтавській піснетворці. Цей цікавий і, поки що, єдиний документ, що доводить історичність особи Марусі Чурай. Зміст вироку, стиль і мовні особливості дають підставу вважати його справжнім історичним документом», в якій, проте, дійсні факти щедро пересипані авторськими домислами.

У науковій бібліотеці міста Львова зберігається рукописний пісенник Василя Талапковича, який той у середині ХІХ сторіччя передав Якову Головацькому для збірки «Народные песни Галицкой и Угорской Руси». Є в тому пісеннику згадка, що на Закарпатті співають пісню «Віють вітри, віють буйні...» Як ця пісня з Полтавщини прилинула ген за Карпати? Мабуть, із допомогою вистав «Наталки Полтавки» Івана Котляревського. Її співає в п’єсі Наталка Полтавка.

Підсумок. Ця легенда стала сюжетною схемою роману, але,використовуючи її, поетеса по - новому осмислює відомий сюжет. Це стосується і самого трактування постаті головної героїні та зображення духовного життя нації конкретної епохи. Для Л. Костенко Маруся Чурай – не просто вродлива дівчина з її природним бажанням кохати , бути щасливою у сімейнім житті. Вона – натура творча, а тому особлива: з ніжною, вразливою душею, яка вбирає в себе радощі і болі простих людей як свої.