2. Критерій і принципи формування системи показників ефективності виробництва.

Для побудови системи показників оцінювання ефективності виробництва об'єктивно необхідним є формулювання критерію ефективності виробництва. Враховуючи множинність визначень критерію в економічній літературі, суть його зводиться до характеристики власне принципу, мети і підходу до оцінювання ефективності.

На нашу думку, правильно обраний критерій підвищує вірогідність проведених розрахунків, аналіз та прийняття на цій основі конкретних управлінських рішень. Він є базою розрахунку показників за складеною, у відповідності з ним, системою вимірників і обирається в залежності від поставлених завдань аналізу та мети дослідження. У зв'язку з цим, критерій – це головна відрізнювальна ознака і визначальна міра вірогідності пізнання суті ефективності виробництва, у відповідності з якими здійснюють кількісну оцінку її рівня.

Ототожнення критерію з показником є не зовсім правильним, оскільки важливість вибору критерію для розрахунку показників оцінювання ефективності виробництва не дає змоги ставити його в один ряд з ними.

Під критерієм ефективності можна розуміти максимізацію кінцевих результатів виробництва при найкращому використанні витрат і ресурсів. У такому критерії не визначені точно показники для вираження кінцевих результатів, витрат і ресурсів, що дає можливість використовувати на різних рівнях управління різні показники, які найбільшою мірою відповідають змісту критерію.

На рівні підприємства критерієм ефективності виробництва може виступати максимізація прибутку за умови економічно обґрунтованої побудови систем цін на продукцію, що виробляється, та оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва. Такий вибір критерію, ми вважаємо, обумовлений тим, що основною метою функціонування підприємств є досягнення високого рівня рентабельності, прибутковості виробництва у довгостроковому періоді. Одним з показників, що відображає таку діяльність підприємства є прибуток, а його співвідношення із сукупними витратами дає змогу одержати критерій ефективності виробництва.

З іншого боку суть інтегрального критерію ефективності полягає в оптимізації співвідношення базового і поточного ефектів, витрат і результатів. Справді, зважаючи на те, що є метою діяльності підприємства на даний момент часу – забезпечення економічного росту або створення умов беззбитковості, вихід з кризи – може обиратися стратегія максимізації прибутку або мінімізації витрат.

Таким чином, підсумовуючи викладене, зміст критерію ефективності виробництва обумовлюється цілями підприємства, з чого випливає або необхідність максимізації співвідношення між одержаним ефектом і витратами ресурсів або мінімізація даних витрат для одержання заданого ефекту.

Для побудови системи показників, які різносторонньо характеризують ефективність виробництва С. Ф. Покропивний запропонував дотримуватися таких принципів.

• забезпечення взаємозв'язку критерію і системи конкретних показників ефективності виробництва;

• відображення ефективності використання усіх видів застосовуваних у виробництві ресурсів;

• можливість застосування показників ефективності в управлінні різними ланками виробництва на підприємстві;

• виконання найбільш важливими показниками стимулюючої функції у процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва, того чи іншого виду діяльності підприємства.

Система показників розраховуються з метою прийняття управлінських рішень, необхідних для нормальної, прибуткової діяльності фірми, що забезпечить їй виживання у жорстких конкурентних умовах. Це означає, що використовуючи результати оцінювання ефективності виробництва, спрощується механізм обґрунтування прийняття управлінських рішень, спрямованих на вирішення певного кола завдань. До таких завдань віднесемо:

• одержання загальної картини, яка визначає рівень ефективності виробництва;

• контроль за кінцевими показниками діяльності підприємства;

• усунення недоліків у процесі стратегічного і тактичного планування;

• визначення частки підприємства на ринку і рівня задоволення потреб споживачів;

• удосконалення механізму мотивації праці трудового колективу;

• виявлення резервів росту ефективності виробництва та окреслення напрямків їх реалізації;

• визначення пріоритетних напрямків господарської діяльності підприємства;

• виявлення та усунення чинників, що гальмують ріст ефективності виробництва суб'єкта господарювання;

• вибір оптимального варіанту діяльності.