- •Тема 1. Управління ефективністю фірми: суть, принципи і методи.
- •1. Необхідність забезпечення ефективності роботи фірми в ринкових умовах.
- •2. Суть системи управління ефективністю фірми
- •3. Принципи і методи управління ефективністю фірми
- •4. Напрями управління ефективністю фірми.
- •Тема 2. Підходи до визначення ефективності виробництва.
- •2. Суть ресурсного, витратного і ресурсно-витратного підходів до визначення ефективності, переваги і недоліки.
- •3. Види ефектів і їх характеристика.
- •Тема 3. Господарсько-управлінські рішення і їх вплив на ефективність.
- •Управління виробництвом і його основні функції.
- •Функції системи управління
- •2) Функція планування
- •3) Функція нормування
- •4) Функція координації
- •5) Функція регулювання
- •6) Функція контролю
- •Класифікація управлінських рішень.
- •4. Управлінські рішення по виявленню резервів зростання ефективності виробництва.
- •5. Організаційно-економічний механізм дії чинників зростання ефективності виробництва:
- •Тема 4. СистемА оцінювання ефективНоСТі Роботи фірми.
- •2. Критерій і принципи формування системи показників ефективності виробництва.
- •3. Система показників ефективності виробництва.
- •4. Характеристика узагальнюючих показників.
- •Тема 5. Управління ефективністю використання нової техніки і впровадження оргтехзаходів.
- •Суть, види і визначення ефективності використання нової техніки.
- •Управління ефективністю використання нової техніки і впровадження оргтехзаходів.
- •Суть, види і визначення ефективності використання нової техніки.
- •Управління ефективністю використання нової техніки і впровадження оргтехзаходів.
- •Тема 6. Управління ефективністю використання матеріальних ресурсів
- •2. Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів за системою показників. Потреба в ресурсах.
- •3. Підвищення ефективності управління товарно-матеріальними запасами.
- •4. Системи управління ефективністю матеріальних запасів. Матеріальні баланси.
- •Тема 7. Управління ефективністю використання основного виробничого потенціалу.
- •2. Управління ефективністю використання основного виробничого потенціалу.
- •3. Характеристика узагальнюючих і часткових показників ефективності використання основного виробничого потенціалу.
- •Тема 8. Вимірювання економічної ефективності трудового потенціалу.
- •2. Методи формування трудового потенціалу та необхідність ефективного управління ним.
- •3. Економічна ефективність стимулювання трудового потенціалу шляхом оплати праці.
- •Тема 9. Ефективність використання фінансових ресурсів.
- •2. Прибуток і рентабельність як результативні показники оцінки ефективності.
- •3. Управління ефективністю використання фінансових ресурсів.
- •Тема 10. Соціальна ефективність та її особливості.
- •Підходи до оцінки соціальної ефективності
- •Критерії і показники соціальної ефективності.
3. Підвищення ефективності управління товарно-матеріальними запасами.
Обов'язковою умовою процесу відтворення є наявність необхідної кількості матеріальних запасів. Створення їх зумовлене дією об'єктивних економічних законів.
Норма виробничого запасу – це планова мінімальна кількість засобів виробництва, яка повинна знаходитись на складах підприємства і в коморах цехів для ритмічного і неперервного забезпечення виробництва. Норма визначається в абсолютній і відносній величинах. Абсолютні запаси виражають їх фізичну величину і показують, скільки і якого виду матеріалів є на складах і в коморах цехів підприємства. Відносні запаси визначаються в днях забезпеченості виробничої програми в даному виді матеріальних ресурсів.
Варто відмітити, що підготовча частина виробничого запасу створюється на підприємствах для розвантаження матеріалу, кількісного і якісного приймання, підготовки до споживання (комплектування, розкрій, сушіння). Розмір цієї частини запасу визначається умовами виробництва і споживання матеріалу, організацією складського господарства й іншим факторами.
Страхова частина виробничого запасу призначена для забезпечення виробництва матеріалами при відхиленні фактичних умов їх поставок і споживання від запланованих.
Характерною особливістю норми матеріальних запасів є те, що їх поточна частина весь час змінюється. Тому розрізняють максимальні, мінімальні й середні запаси. Максимальними норми запасів будуть, якщо поточна частина досягає найбільшого значення (це відбувається в момент поставки).
Мінімальні норми запасу матимуть місце в момент повного використання поточного запасу (напередодні поставки).
Середні норми запасів або перехідні запаси, які використовують у планах матеріально-технічного забезпечення, визначають сумуванням половини максимального поточного запасу, підготовчого і страхового в повному обсязі.
Максимальну величину поточного запасу визначають множенням середньодобового споживання матеріалу на інтервал поставок
Зп. Мах =Qд * І
Середньоденну витрату знаходять діленням загальної потреби в матеріалі на кількість календарних днів у плановому періоді.
де:
Qр, Qкв, Qм - потреба в матеріалі відповідно річна, квартальна і місячна.
Середньозважений інтервал поставки визначається за формулою:
де:
Іф – фактичні інтервали поставки, днів;
В – розміри партій, що надходять згідно з інтервалами поставки, в натуральних одиницях.
4. Системи управління ефективністю матеріальних запасів. Матеріальні баланси.
Як підкреслювалось вище, план матеріально-технічного забезпечення складається з двох частин: розрахунку потреби в матеріалах і балансу матеріально-технічного забезпечення. За допомогою останнього визначають розмір заявленої потреби або закупівлі матеріалів.
Основними джерелами покриття планової потреби є очікувані залишки матеріалів на початок планового періоду, внутрішні ресурси і надходження матеріалів зі сторони.
Величина очікуваного залишку ресурсів:
Зоч = Зф + Воч – Роч, де:
Зф – фактичний залишок на перше число місяця, в якому розробляється план постачання;
Воч, Роч - відповідно сумарне надходження і сумарне витрачання матеріалу від дати, на яку утворюється максимальний сезонний запас, до тієї дати, на яку потрібно визначити розмір сезонного запасу.
Інформація про фактичні залишки матеріальних ресурсів на окладах. і в цехах підприємства міститься в матеріальних картках, зворотних відомостях й інших аналогічних документах. Ці дані беруть за станом на перше число місяця.
У плані мобілізації внутрішніх ресурсів встановлено, яка частина потреби в матеріалах може бути покрита за рахунок використання внутрішніх ресурсів підприємства. При його складанні необхідно в першу чергу передбачити максимальне використання відходів виробництва. Важливо використати наднормативні і зайві запаси матеріалів, а також вторинні ресурси. В плані слід передбачити впровадження у виробництво менш дефіцитних матеріалів, замінників і максимальне використання місцевих матеріалів.
На останньому етапі підготовки плану управління матеріально-технічним забезпеченням складають матеріальний баланс:
Рвп + Рнзв + Ррем + Рк + Зп = Зоч + Знзв + М + В, де:
Звідси розмір завозу матеріалів зі сторони визначиться:
В = (Роч + Рнзв + Ррем + Рк + Зп) * (Зоч + Знзв + М).
Новою продукцією вважається та, що освоєна в країні вперше, а також модернізовані вироби, що отримали нові якісні параметри і за своїми техніко-економічними показниками відповідають вимогам розвитку сучасної техніки.
