Список рекомендованих джерел

Комунікативна складова

Наявність логічної структури у повідомленні навчальної інформації.

Форма комунікативного процесу (монолог, діалог).

Способи зосередження уваги учнів на навчальній інформації :

1) мовний (словесне звернення до учнів);

2) пауза (з активним внутрішнім зверненням–вимогою уваги);

3) поведінково-знаковий (записи на дошці, розвішування наочних посібників тощо);

4) змішаний, який включає елементи трьох попередніх.

Особливості сформованості комунікативних здібностей вчителя (правильний відбір мовних засобів, логічність побудови та викладу висловлювань, уміння орієнтувати мовлення на співрозмовника).

Особливості культури мовлення вчителя (правильна дикція, наголоси, та інтонація, достатньо голосна вимова, доцільний темп мовлення, образність, виразність мови вчителя).

Доцільність використання систем невербальних засобів спілкування:

• оптико-кінетична система — жести, міміка, пантоміма, рухи тіла;

• екстралінгвістична система — темп, пауза, плач, сміх, кашель;

• проксеміка — система організації простору і часу спілкування (відстані між співрозмовниками, тривалість комунікації);

• просодика – темп, сила, висота голосу;

• тактико-кінестетична система – дотики, рукостискання, тощо;

• контакт очей — візуальне спілкування.

Інтерактивна

складова

Особливості педагогічних впливів з боку вчителя під час спілкування на уроці:

• характер постановки запитань учням.

• реакції на помилки учнів.

• репліки під час оцінювання учнів, аргументація оцінок.

• характер і тон дисциплінарних зауважень.

• загальна емоційна та інтелектуальна атмосфера на уроці.

• дотримання норм педагогічної етики.

• стиль і темп роботи вчителя, їх вплив на діяльність учнів

(енергійність, рішучість, млявість, байдужість та ін.).

• стимулювання успіхів учнів, арсенал стимулів.

• мовна взаємодія на уроці (культура мови, логічність, емоційність).

• демонстрування власного ставлення (усмішка, інтонація, експресивність рухів, психологічна дистанція);

Домінуючі стилі педагогічного спілкування (авторитарний, демократичний, ліберальний)

Позиція учня в спілкуванні на уроці (позиція на рівних або позиція підкорення).

Соціально-

перцептивна

складова

Наявність стереотипів у міжособистісному пізнанні педагога:

• Антропологічні – оцінка внутрішніх, психологічних якостей учня в залежності від особливостей його зовнішнього вигляду.

• Етнонаціональні – психологічна оцінка особистості учня опосередкована його належністю до певної раси, нації, етнічної групи.

• Соціально-статусні – оцінка особистісних якостей учня залежно від його соціального статусу.

• Соціально-рольові – оцінка особистісних якостей учня залежно від виконуваної соціальної ролі, рольових функцій.

• Емоційно-естетичні – оцінка особистості учня залежно від зовнішньої привабливості (наприклад, “ефект краси”).

• Вербально-поведінкові – оцінка особистості учня залежно від особливостей мови, міміки, пантоміміки, експресивних особливостей.

Розуміння вчителем мотивів навчання учнів.

Наявність індивідуального підходу до роботи з кожним школярем. Установлення особистісного контакту (реалізується мовними засобами, називанням імені учня, повторенням вдало висловленого міркування);

Вияв розуміння внутрішнього стану учнів (прояв емпатії, здатність сприймати настрій співрозмовника);