- •Державна мова – мова професыйного спілкування
- •6. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.
- •2.Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Державна мова в Україні.
- •7. Комунікативні ознаки культури мовлення. Типологія мовних норм.
- •5.Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
- •8. Словники у професійному мовленні. Типи словників.
- •10. Мовний, мовленевий, спікувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації.
- •11. Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні.
- •13. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів
- •14. Текст як форма реалізації професійної діяльності
- •15.Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.
- •16. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.
- •17. Невербальні компоненти спілкування. Слухання і його роль у комунікації.
- •18. Тендерні аспекти спілкування. Стратегії мовленевого спілкування.
- •19. Поняття ділового спілкування. Стилі та моделі ділового спілкування.
- •22 . Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Види публічного мовлення
- •23. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.
- •25. Презентація як різновид публічного мовлення
- •26. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
- •3. З урахуванням каналів комунікації виділяють:
- •27. Етикет телефонної розмови
- •28. Мистецтво перемовин
- •29. Збори як форма прийняття колективного рішення. Нарада
- •30.Дискусія. «Мозковий штурм» як еврестична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час коллективного обговорення проблеми. Технології проведення «Мозкового штурму»
- •31. Класифікація документів
- •32. Національний стандарт України
- •33. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланкі документів.
- •34. Оформлювання сторінки. Вимоги до тексту документа
- •35. Документація з кадрово-контрактних питань
- •Наказ щодо особового складу
- •45. Оформлювання результатів наукової діяльності
- •36. Довідково-інформаційні документи
- •40. Історія і сучасні проблеми української термінології
- •37. Етикет ділового листування
- •4. Професійна мовнокомунікативна компетенція
- •41. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.
- •3.1.3. Способи творення термінів
- •44. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень.
- •46. План, тези, конспект як важливий засіб засіб організації розумової праці
- •43. Кодифікація і стандартизація термінів.
- •47.Анотування і реферування наукових текстів
- •48. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань.
- •49. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату
- •50.Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті
- •51.Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, відгук.
- •52. Науковий етикет
25. Презентація як різновид публічного мовлення
Уміння представляти проекти (презентації), звітувати, переконувати, якісно інформувати аудиторію є досить важливою складовою професіограми майбутнього фахівця. Презентація - спеціально організоване спілкування з аудиторією, мета якого переконати або спонукати її до певних дій. Презентацію здійснюють через три канали: вербальний - те, що я говорю; вокальний - те, як я говорю; невербальний - вираз очей, жести, рухи. Вплив на аудиторію суттєво посилюється завдяки володінню вокальним і невербальним засобами.
Презентація може бути успішною і неуспішною. Успішна - це презентація, під час якої досягнуто поставлену мету; неуспішна -аудиторію не вдалося переконати, підсумком стало розчарування як аудиторії, так і презентатора.
Важливим для успіху презентації є її планування.
План презентації
1. Мета і завдання презентації.
2. Тема і предмет презентації.
3. Аудиторія, на яку спрямована презентація.
4. Початок і тривалість виступу.
5. Місце проведення презентації.
Розрізняють такі види презентацій:
Презентація за сценарієм - це традиційна презентація зі слайдами, доповнена засобами показу кольорової графіки й анімації з виведенням відеоматеріалу на великий екран або монітор.
Інтерактивна презентація - це діалог користувача з комп'ютером. Користувач приймає рішення, який матеріал для нього важливий, і вибирає на екрані потрібний об'єкт за допомоги миші або натисненням на клавіші.
Автоматична презентація - це закінчений інформаційний продукт, перенесений на відеоплівку, дискету, компакт-диск і розісланий потенційним споживачам з метою виявлення їхньої зацікавленості.
Навчальна презентація призначена допомогти викладачеві забезпечити зручне і наочне викладання теоретичного і практичного матеріалу.
Способи завершення презентації: неочікуване завершення, резюме, жарт, оптимістичний або спонукальний заклик, заклик до дії, комплімент на прощання, висловлення вдячності.
Презентація не закінчується тоді, коли все викладено, а коли сказали про її завершення.
26. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
Усне фахове спілкування відбувається у межах конкретних форм, яким властива особлива організація мовних засобів. В основу виокремлення цих форм покладено різні критерії:
1. За способом взаємодії між комунікантами виділяють:
o монологічне (говорить один учасник спілкування);
o діалогічне (зазвичай розмовляє двоє осіб);
o полілогічне спілкування (розмовляють троє і більше учасників).
2. За кількістю учасників виокремлюють:
o індивідуальне (спілкуються двоє);
o колективне спілкування.
3. З урахуванням каналів комунікації виділяють:
o безпосереднє спілкування ("обличчя до обличчя");
o опосередковане (телефон, радіо, телебачення).
4. Залежно від змісту повідомлення розрізняють:
o побутове (обговорення щоденних проблем);
o наукове (обговорення наукових проблем);
o фахово-ділове (спілкування між людьми як представниками фахових установ);
o естетичне (передавання естетичної інформації).
Особливе значення для фахової підготовки мають такі форми мовного спілкування як діалог, монолог і полілог.
Діалог - це форма ситуаційно зумовленого спілкування двох осіб, комунікативні ролі яких упорядковано змінюються (мовець стає адресатом, а адресат перетворюється на мовця).
Монолог - форма мовлення адресанта, розрахована на пасивне й опосередковане сприйняття адресатом. Отже, реакція слухача не матеріалізується в знаковій формі мови.
Полілог - форма спілкування між кількома особами. Полілог характеризується такими ознаками:
o залежність від ситуації, в умовах якої відбувається спілкування;
o високий рівень непідготовленості;
o істотне значення правил ведення полілогу;
o більш-менш однакова участь у спілкуванні всіх учасників. У межах названих форм і відбувається усне фахове спілкування.
