Економічна оцінка сільськогосподарських культур

Культури	Середня урожайність за 3 роки ц/га		Вихід з 1 га				Ціна 1 ц продук- ції(без ПДВ), грн		Затрати на 1 га			Затрати людино- годин на 1 ц			Собівартість 1 ц, грн			Вартість валової продукції з 1 га, грн		Прибуток (умовний чистий дохід) з 1 га, грн
	основ- ної продук- ції	побіч- ної продук-ції		к. од. з основ- ної і побіч- ної проду- кції	перет- равного протеїну з основ- ної і по- бічної проду- кції	кор.- мопро- теїно- вих оди- ниць			люд-год	грн		кор.-мових оди-ниць	кормо- про- теїно- вих. оди- ниць		кор.-мових оди-ниць	кормо- про- теїно- вих. оди- ниць
Пшениця озима	51,2	61,4		74,3	6,5	76		140		18	3200		0,24	0,24		40,1	42,1		7168		3968
Гречка	9,9	10,9		11,02	1	21,01		520		14	3450		0,34	0,67		84,1	164,2		5148		1698
Кукур. на зерно	90,8	136,2		172,1	2,3	102,8		130		30	5300		0,17	0,29		30,8	51,6		11804		6504

Отже, розглянувши дану таблицю, можна зробити наступні висновки, що вартість валової продукції з 1 га становить: озимої пшениці – 7168 грн, гречки – 5148 грн, кукурудзи на зерно – 11804 грн. Прибуток з 1 га відповідно становить 3968 грн, 1698 грн, 6504 грн.

Планування обсягів виробництва продукції рослинництва здійснюється на основі запланованої врожайності і посівних площ. При цьому валовий збір основної продукції зернових і технічних культур визначають у початково – оприбуткованій масі і масі після доробки або заліковій масі.

Розглянемо таблицю 2.8

Таблиця 2.8

Виробнича програма по рослинництву ск «Агробізнес»

Культура	Площа посіву, га	Збір основної продукції				Вартість валової продукції
		У початково- оприбуткованій масі		У масі після доробки		в порівняльних цінах, тис.грн
		з 1 га	всього			1 ц		всього
Озима пшениця	453	54,7	24779	24030	102,75		2841,86
Гречка	292	13,4	3913	3639	357,69		956,11
Кукурудза на зерно	804	94,3	75817	72026	107,27		6779,46
Ячмінь ярий	315	44	13860	13167	95,4		1332,55
соя	545	20,9	11391	11391	236,29		2220,89

У виробничій програмі по рослинництву ми плануємо одержати 54,7 ц озимої пшениці з 1 га, валовий збір із 453 га буде становити 24779 ц, у вазі після доробки дорівнює 24030 ц, вартість валової продукції становитиме 2841,86 тис. грн. В 2014 році виробництво валової продукції складе: кукурудзи – 6779,46 тис. грн., гречки – 956,11 тис. грн., ячменю – 1332,55 тис. грн., сої – 2220,89 тис. грн.

Потребу в насіннєвому матеріалі для вирощування сільськогосподарських культур, враховуючи і площу під кормовими культурами, яка забезпечується насінням за рахунок зернової групи, визначають на основі норм висіву на 1 га шляхом варіантного підходу методом наближених розрахунків. Оскільки площі посіву по відповідних культурах ще не визначені, розрахунки можна здійснювати двома методами. Попередньо визначають обсяг насіннєвого матеріалу за розміром посівних площ по культурах минулого року, а при кінцевих розрахунках здійснюють уточнення. Іншим методом визначають потребу в продукції рослинництва по всіх фондах (за винятком насіннєвого). Діленням загального її обсягу на заплановану урожайність (без норми висіву) визначають попередній розмір посівних площ і на підставі них - потребу в насіннєвому матеріалі. При цьому враховують і потребу в насіннєвому матеріалі для площ під кормовими культурами, оскільки їх скошують до одержання зерна (кукурудза на силос і зелений корм, однорічні трави). Виробництво насіння для них передбачають у зерновій групі. Площі кормових культур переносять з плану зеленого конвеєра, який складають раніше.

Визначений таким чином обсяг насіннєвого матеріалу додають до загального обсягу продукції по всіх інших фондах і діленням на заплановану урожайність розраховують посівні площі по культурах і підприємству. Потім необхідно уточнити посівні площі шляхом розміщення їх у полях сівозмін.

Розміри посівних площ культур, розрахованих двома способами, порівнюють між собою і коригують їх з метою відповідності результатів обчислень. Якщо частина площі певної культури, розрахованої за потребою в продукції, не вписується в сівозміну, то її замінюють іншою культурою, яка дає споріднену продукцію і не порушує сівозміну. Усунути невідповідності розмірів посівних площ, розрахованих двома способами, можна в такий спосіб:

- підвищення планової врожайності культур за рахунок проведення додаткових агротехнічних заходів;

- зменшення потреби в певних видах продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва спорідненої (взаємозамінюючої) продукції;

- збільшення площ посівів найбільш ефективних культур;

- розширення виробництва на орендованих землях тощо. Планування обсягів виробництва продукції рослинництва здійснюється на основі запланованої врожайності і посівних площ. При цьому валовий збір основної продукції зернових і технічних культур визначають у початково-оприбуткованій масі і масі після доробки або заліковій масі.

Таблиця 2.9