Собівартість 1 ц озимої пшениці

Показник	Значення показника	Витрати на 1 ц зерна
		грн.	%
Витрати на оплату праці, тис грн.	154,2	5,58	5
Відрахування на соціальні заходи, тис грн.	56,6	2,05	2
Насіння на садивний матеріал, тис грн	380,9	13,78	12
Паливо та мастильні матеріали, тис грн	680,6	24,61	21
Добрива, тис грн	601,2	21,74	19
Роботи і послуги , тис грн	165,3	5,98	5
Витрати на ремонт необоротних активів, тис грн	594,2	21,49	18
Амортизація,тис грн.	210,3	7,61	6
Інші витрати, тис грн.	15,36	0,56	0,5
Загальновиробничі витрати, тис грн.	384	13,89	12
Усього витрат, тис грн.	2565	117,29	100
Вихід продукції, ц
Зерно	24030
Зерновідходи	360,5
Солома	28836
Витрати на солому, тис грн.	205
Собівартість 1 ц соломи, грн.	7,11
Витрати на зерно, тис грн.	2357
Собівартість 1 ц зерна, грн.	96,64
Собівартість 1 ц зерновідходів, грн.	48,32

Проаналізувавши дану таблицю можна сказати, що усі витрати становлять 2565 тис грн. Вихід зерновідходів становить 360,5 тис. грн. це 3 % взято від виходу зерна, при тому що , у зерновідходах міститься 50 % зерна. Витрати на солому – це 8% від усіх витрат, відповідно становить 205 тис грн., витрати на зерно – різниця між всіма витратами і витратами на солому (2357 тис грн.). Собівартість 1ц соломи становить 7,11 грн., собівартість 1 ц зерна – 96,64 грн., собівартість 1 ц зерновідходів – 48,32 грн.

Розіл 3. Перспективи розвитку галузі рослинництва

Головне завдання перспективного планування — забезпечити виробництво максимальної кількості найбільш економічно вигідної продукції відповідно до попиту на неї. При цьому мають бути виконані договірні зобов'язання перед споживачами сільськогосподарської продукції, забезпечена найвища ефективність галузей і підприємства в цілому. Завданням перспективного планування є також забезпечення виробництва і продажу сільськогосподарськими підприємствами продукції високої якості.

У перспективному плані підприємства слід передбачити найбільш повне використання місцевих природноекономічних умов, вдосконалення спеціалізації виробництва, інтенсивний, прискорений його розвиток, зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності виробництва.

Під час складання перспективного плану уточнюють розміри виробництва і спеціалізацію господарства, визначають темпи і основні пропорції в розвитку галузей. Намічувані темпи зростання виробництва мають бути пов'язані з трудовими, матеріально-технічними і фінансовими ресурсами. Плани сільськогосподарських підприємств потрібно складати з урахуванням розвитку як громадського виробництва, так і особистих підсобних господарств громадян, які проживають на їхній території.

Таблиця 3.1