- •2. Філософія – одвічно-діяльна любов до мудрості. Різноманітність уявлень про мудрість.
- •3. Предмет філософії та його історична зміна.
- •4. Стародавня філософія як зародок і колиска всіх
- •5. Єдність і багатоманітність історико-філософського процесу.
- •6. Людина – змістовне ядро всіх проблем давньої філософії.
- •7. Загальна характеристика ортодоксальних шкіл філософії Староданьої Індії.
- •8. Основні школи Стародавнього Китаю: загальна характеристика.
- •9. Проблема людини в філософському вченні Сократа.
- •10. Філософська думка в Україні: традиції і шляхи розвитку.
- •11. Космоцентризм ранньої грецької філософії.
- •13.Аристотель
- •14. Основні проблеми метафізики Аристотеля.
- •15. Мудрість як безпосередє джерело щастя в тлумаченні античної філософії.
- •16. Елліністична філософія: епікуреїзм,стоїцизм,скептицизм.
- •17. Сутність і основні риси філософії Середньовіччя.
- •18. Філософія Середньовіччя: геоцентризм, патристика, схоластика,номіналізм і реалізм.
- •20. Раціоналізм р.Декарта
- •21. Гносеологічні і соціологічні концепції т.Гоббса.
- •22. Сенсуалізм Дж.Локка.
- •23. Основні ідеї філософії б.Спінози.
- •24. Вчення про монади г.Лейбниці.
- •25. Соціальний ідеал філософії Просвітництва.
- •26. Французький матеріалізм XVIII ст.
- •27. І.Кант – основоположник класичної німецької філософії.
- •28 . Етична концепція і.Канта.
- •31. Філософія марксизму та її основні ідеї.
- •32. Сутність матеріалістичного розуміння історії в марксиській філософії.
- •33. Проблема відчудження та шляхи її подолання.
- •34. Загальна характеристика сучасної західної філософії.
- •35. Позитивізм і його історичні форми.
- •36. Філософія життя ф.Ніцше.
- •37. Філософія екзистенціалізму.
- •38. Фрейдизм: свідоме і несвідоме
- •39. Концепція людини в філософії е.Фромма
- •40. Тема абсурду і бунту в філософії а.Камю.
- •41. Атеїстичний екзестенціалізм ж.П.Сартра.
- •42.Витоки філософської думки в Україні.
- •43. «Практична філософія» г.Сковороди
- •44. Сродна праця і філософія Сковороди.
- •45. Проблема людини в філософських роздумах г.Сковороди.
- •46. Історичний розвиток форм сім'ї (за працею ф.Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності та держави).
- •47. Спосіб матеріального виробництва, його структура і сутність
- •48. Суспільна свідомість, її структура і сутність.
- •49. Суспільство як система, що само розвивається.
- •50. Проблема сенсу, цінностей людського життя в духовному досвіді людства
- •51. Ідея цілісної людини як вираження сенсу людського життя.
- •52. Філософське розуміння суспільства
- •53. Загальна характеристика релігійного світогляду.
- •54. Філософія як форма суспільної свідомості, її предмет і функції.
- •55. Світоглядна функція філософії. Філософія і світогляд.
- •56. Гносеологічна функція філософії. Філософія і наука.
- •57. Методологічна функція філософії. Філософія і методологія.
- •58. Культурно-виховна функція філософії. Філософія і культура.
- •59. Гуманістична орієнтаія філософії.
- •61. Проблема методу в філософії. Діалектика і метафізика.
- •62. Свідомість як вища форма відображення.
- •63. Суспільна сутність сівдомості.
- •64. Основний зміст пізнавальної діяльності.
- •65 Філософський смисл проблеми буття
- •66. Практика як спосіб людського буття в природному і соціальномі світі
- •67 Філософське розуміння матерії.
- •68 Рух як спосіб існування об'єктивної та субєктивної реальності.
- •69 Простір і час: філософські та природничо-наукові концепції.
- •70 Філософське вчення про свідомість
- •71. Рух і розвиток. Прогрес і регрес
- •72. Чуттєве і логічне пізнання, їх співвідношення.
- •73. Філософське вчення про істину.
- •74. Методи наукового пізнання.
- •75. Історичні форми діалектики.
- •76 Основні закони діалектики.
- •77. Категорії діалектики та їх пізнавальна роль
49. Суспільство як система, що само розвивається.
Два головні компоненти соціальної структури суспільства
Структура - загальнонаукове поняття, що відображає той факт, що світ складається з окремих предметів з їх властивостями та взаємовідносинами. Світ не тільки розділений, але й один. Саме ці особливості світу і відображає поняття структури і близькі до нього поняття організації, системи, порядку.
Структура суспільства включає в себе не толко окремі об'єкти, окремих людей, їх об'єднання, а й їх властивості, зв'язку, взаємини. Товариство являє собою щось більше. Чим проста сума складових його індивідів, оскільки воно включає ті реальні відносини, які об'єднують людей у роди, племена, сім'ї, нації, держави, спільноти.
Якщо перший компонент - окремих людей побачити легко, то другі - зв'язки і відносини побачити набагато складніше, тому що вони носять прихований характер, нематеріальних.
Звичайно, ці два компоненти не виражають всього змісту структури суспільства, вони лише суть, її головні, несучі основи.
Насправді структура суспільства багатовимірна, складна.
2. Суспільство, як надскладна система
Структура суспільства являє собою сукупність безлічі різних частин та елементів. Реальне живе суспільство постає перед нами в яскравому різноманітті утворюють його елементів і частин. Ці частини скріплені, злиті один з одним завдяки безлічі зв'язків, які і перетворюють сукупність елементів соціальної структури в єдину суспільну систему.
Однак суспільство суттєво відрізняється від інших природних систем своєю особливою складністю.
Під елементом або частиною суспільства розуміється найдрібніша частка системи або їх сукупність; як елементів і частин можуть виступати ті чи інші соціальні суб'єкти, інститути, відносини.
Під відносинами розуміється певний зв'язок між суб'єктами, що складають суспільство. Відносини - свого роду цементуючий матері, який згуртовує людей в суспільство.
Соціальна система є узагальнюючим поняттям даної теми. Воно охоплює всю сукупність соціальних суб'єктів і об'єктів, їх властивостей і відносин, що утворюють цілісний соціальний організм.
У міру виявлення філософської думкою особливої складності і різноманіття суспільного життя стало підсилюватися і прагнення філософів відшукати яке - то загальну підставу, загальний знаменник, до якого могло б бути зведено все це різноманіття. Причому філософія в цьому відношенні лише слідувала за іншими науками, кожна з яких виявляла той чи інший « первокірпічік »у своїй області пізнання: фізика - в елементарних частинках, хімія - в атомах. Біологія - в живих клітинах, психологія - в явищах подразливості.
3. Система категорій, понять з якої складається соціальна філософія
При характеристиці соціального життя часто вживаються також і поняття «суб'єкт» і «об'єкт». Вони протилежні за глузду. Під суб'єктом розуміється явище, що виступає як носій активності, спрямованої на об'єкт, який виступає в даному випадку як більш пасивне явище. Під об'єктом, таким чином, розуміється явище, на яке спрямована активність суб'єкта - пізнавальна або предметно - практична.
І, нарешті, соціальна система є узагальнюючим поняттям даної теми. Воно охоплює всю сукупність соціальних об'єктів і суб'єктів, їх властивостей і відносин, що утворюють цілісний соціальний статус.
Діяльність визначається як специфічно людська форма активного ставлення до навколишнього світу, зміст якої складає доцільне осмислення, зміна та перетворення цього світу.
Виділяють чотири сфери суспільної діяльності:
+ матеріальна;
+ духовна;
+ регулятивна чи управлінська;
+ діяльність обслуговування, іноді іменована гуманітарної, соціальної або у вузькому сенсі слова.
. Суспільство, як самодостатня система.
Суспільство як цілісний організм характеризується наступними властивостями:
1) самодіяльністю;
2) самоорганізацією;
3) саморозвитком;
4) самодостатністю.
Перші три властивості притаманні не тільки суспільству в цілому, але і його складових сфер, то властивість самодостатності характерно тільки для суспільства в цілому.
Самодостатність - це здатність системи своєї власною діяльністю створювати і відтворювати всі необхідні умови власного існування, робити все, що потрібне для колективного життя.
7. Динаміка суспільства, його розвиток
Процес - це єдина серія змін в соціальних системах, тобто в групах, інститутів та ін Можливі процеси, які зближують людей або ж роз'єднують, що породжують суперництво, конфлікти.
Під процесом функціонування розуміються протікають в ньому процеси, зміни пов'язані з його повсякденною діяльністю.
Під зміною розуміється початковий етап внутрішнього переродження в суспільстві або його окремих частинах і їх властивості.
Розвиток - окремий випадок змін, що виникає, коли кількісні зміни призводять до глибоких незворотних зрушень.
Прогрес - один з різновидів розвитку. Він проявляється в мінливих умовах її існування і пов'язаний з процесом ускладнення системної організації. Протилежний йому - регрес.
Розгляд суспільства з точки зору його зміни і розвитку включає в себе наступні основні проблеми:
спрямованість що відбуваються в суспільстві змін
джерела або фактори розвитку
форми, в яких здійснюється будь-який розвиток.
Соціальні руху виражаються в колективних діях людно, що робляться в більш-менш організовано для досягнення визначених цілей, що змінюють соціальне становище учасників рухів. (реформаторські руху, революційні).
