2.4.7 Допомога у разі довготривалого догляду

В Україні цей вид допомоги призначається малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу. Вона направлена на компенсацію затрат за доглядом інваліда, який є хворим внаслідок психічного розладу, за умови:

- спільного проживання з ним;

- необхідності стороннього догляду за ним, що підтверджено висновком лікарської консультативної комісії;

- малозабезпеченості сім'ї.

Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розгляду, який за висновком лікарняної комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним надається у грошовій формі, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї є нижчим від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Призначення і виплати допомоги на догляд провадиться органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання.

Розмір допомоги становить 10,0 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, на кожного інваліда, за яким здійснюється догляд.

Допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з інвалідом і здійснює за ним догляд.

Необхідність постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу підтверджується висновком ЛКК медичного закладу за місцем проживання інваліда.

Спільне проживання з інвалідом та догляд за ним можуть підтверджуватися не лише фактом реєстрації місця проживання, але і актом обстеження сім'ї органами праці та соціального захисту населення або соціальним інспектором.

Допомога на догляд призначається на 6 місяців і виплачується щомісяця. Якщо особа, яка здійснює догляд за інвалідом, є непрацюючим пенсіонером, допомога призначається на 12 місяців.

Виплата допомоги припиняється, якщо: сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку зі смертю або зміною місця проживання інваліда І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу; закінчився строк установлення інвалідності і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд; інвалід перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.

2.5 Забезпечення мінімальних соціальних стандартів

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії» (від 5.10.2000р.) базовим державним соціальним стандартом в України є прожитковий мінімум. На його основі визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунально­го, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.

В Україні прожитковий мінімум визначається норматив­ним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо диференційовано для тих, хто належить до основних соціальних та демографічних груп:

а) для дітей віком до 6 років;

б) для дітей віком від 6 до 18 років;

в) для працездатних осіб;

г) для осіб, які втратили працездатність.

Такий поділ зумовлений особливостями людського орга­нізму та потребами його залежно від віку, стану, активності.

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення, щорічно затверджується за поданням Кабінету Міністрів України Верховною Радою України до початку розгляду Державного бюджету України. Вартісна величина прожиткового мінімуму на одну особу на місяць визначається Законом про Державний бюджет на відповідний рік. Прожитковий мінімум періодично переглядається залежно від зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України та публікується в офіційних виданнях.

Як державний соціальний стандарт прожитковий мінімум використовується для:

- загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та створення відповідних державних соціальних програм;

- встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям із дітьми, допомоги по без­робіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат;

- визначення права на отримання соціальної допомоги;

- визначення державних соціальних гарантій і стандар­тів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здо­ров'я, освіти, соціального обслуговування тощо;

- встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

- формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Для оцінки рівня життя у регіонах, створення та реалізації регіональних соціальних програм, визначення права на призначення соціальної допомоги, що фінансується за рахунок місцевих бюджетів, органами місцевого самоврядування можуть затверджуватися регіональні прожиткові мінімуми. Розмір такого прожиткового мінімуму не повинен перевищувати основного, встановленого у державі.

Попри всю свою значимість, прожитковий мінімум не є єдиним державним соціальним стандартом в Україні. Крім нього, широко використовується інший вагомий показник - рівень забезпечення прожиткового мінімуму. Він визна­чається як реальний державний соціальний стандарт, що служить критерієм для визначення особи нужденною. Що­річно цей мінімум закріплюється у законі про Державний бюджет та використовується для призначення державної соціальної допомоги. Так, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (від 28.12.2007 р. №107–VI) рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» встановлюється для працездатних осіб у сумі 133,00 гривень, непрацездатних осіб - 187,50 гривень, інвалідів - 200,00 гривень.

Крім прожиткового мінімуму базовими мінімальними соціальними гарантіями держави є розмір мінімальної заробітної плати та мінімальна пенсія за віком. Основні показники розмірів мінімальних соціальних стандартів за 2008 рік наведена табл. 2.5.1.

Таблиця 2.5.1. Показники розмірів мінімальних соціальних стандартів за 2008 рік.

Назва мінімального соціального стандарту	Дата	Розмір, грн.
Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць; у т.ч.: на дітей віком до 6 років дітей віком від 6 до 18 років працездатних осіб осіб, які втратили працездатність	з 1 січня 2008 року з 1 жовтня 2008 року з 1 січня 2008 року з 1 жовтня 2008 року з 1 січня 2008 року з 1 жовтня 2008 року з 1 січня 2008 року з 1 жовтня 2008 року з 1 січня 2008 року з 1 жовтня 2008 року	532 626 470 557 604 701 568 669 411 498
Мінімальна заробітна плата	з 1 січня 2008 року з 1 квітня 2008 року з 1 жовтня 2008 року з 1 грудня 2008 року	515 525 545 605
Мінімальна пенсія за віком	з 1 січня 2008 року з 1 квітня 2008 року з 1 липня 2008 року	470 481 544