1.7 Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання

Країни Європи досить багато уваги приділяють запобіганню нещасних випадків на виробництві та профілактиці виникнення професійних захворювань серед найманих працівників. Активні кроки відповідного спрямування почали здійснюватися починаючи з 1962 року. Найбільш відомою у цій сфері є Директива ЄС від 12.06.1989 року (89/391) щодо захисту працівників від впливу шкідливих чинників виробництва (шкідливих хімічних речовин, шуму, пилу тощо). У ній особлива увага приділяється захисту (охороні) праці молодих працівників. В цілому за країнами ЄС спостерігалися суттєві відмінності стосовно законодавчого підґрунтя національних систем охорони праці, організації діяльності державних установ, які здійснюють відповідні упереджаючи та наглядові заходи. Але вони не виключають можливість злагодженої взаємодії. Результатом активної політики у сфері охорони праці в ЄС у 2004 році стало зменшення у порівнянні з попереднім роком на 15 % кількості нещасних випадків на виробництві, особливо з летальним кінцем ( на 31,0%). Не дивлячись на цей абсолютні показники спрямування є вкрай високими (5 млн. нещасних випадків на виробництві (за станом на кінець 2001 року за 15 країнами – членами ЄС), і 5 тисяч з яких - із летальним кінцем). Згідно з офіційною статистикою в ЄС майже 300 тисяч працівників щорічно йдуть на пенсію у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або внаслідок професійного захворювання. Цей вкрай високий показник для високотехнологічної економіки переконливо доводить той факт, як важливо для кожного працівника створити безпечні умови праці та захистити його від можливих ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У більшості європейських країн ці заходи забезпечуються шляхом законодавче встановлених систем страхування від нещасних випадків на виробництві. У Німеччині - це завдання незалежних спілок промислових та сільськогосподарських працівників; в Ірландії, Мальті, Кіпрі тощо, воно реалізується завдяки загальним відрахуванням на соціальне страхування, податкове "наповнення" фондів для здійснення цих виплат здійснюється у Великій Британії, а частково (покриття дефіциту) - у Ірландії та Кіпрі. У Данії та Португалії у цьому додатково беруть участь також приватні страхові компанії. Слід також відмітити, що в ЄС існує офіційний перелік професійних захворювань (Рекомендації Європейської комісії №90/326, останнє оновлення яких було у 2003 році). Розміри виплат, які отримує працівник внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (як правило, відсоток від брутто-заробітної плати), встановлюється згідно з чинним законодавством конкретної європейської країни.

1. 8 Виплати у зв'язку з досягненням пенсійного віку

Цей вид соціальних виплат є "найстарішим", адже у деяких європейських країнах (наприклад, Німеччина) його застосовували ще наприкінці 19-го століття (хоча передумови його виникнення були ще на початку цього сторіччя). Кожна європейська країна проходила свій особистий шлях становлення систем соціального забезпечення осіб старшого віку, що саме і визначило велику їх різноманітність. Але на сьогодні об'єднана Європа змушена шукати спільну стратегію їх подальшого розвитку, оскільки вона стикнулася із суворим глобальним викликом – випереджувальних старінням населення європейських країн, яке є складовою світової тенденції – постарінню населення Землі (табл. 1.8.1, діаграма 1.8.1).

Таблиця 1.8.1 Чисельність населення окремих європейських країн у віці, старше 60 років (динаміка 1990-2050 рр. (прогнозні значення), у % від загальної чисельності населення ¹⁰⁾ ).

Країни	Роки
	1990	2010	2030	2050
Західна Європа
1	2	3	4	5
Австрія	20,2	22,2	32,9	37,2
Бельгія	20,7	24,0	32,4	34,1
Данія	20,2	24,0	30,2	29,9
Фінляндія	18,4	24,6	31,6	31,6
Франція	18,9	22,9	29,5	31,4
Німеччина	20,3	25,3	34,4	35,3
Греція	20,2	26,3	34,2	40,9
Ірландія	15,2	17,4	23,3	28,9
Італія	20,6	27,4	37,7	41,2

Продовження Таблиці 1.8.1
1	2	3	4	5
Нідерланди	17,8	22,6	33,4	34,5
Норвегія	19,7	22,5	29,6	30,5
Португалія	18,0	22,9	30,3	37,3
Іспанія	18,5	24,2	34,9	43,2
Швеція	22,9	26,6	30,3	33,4
Швейцарія	19,3	22,3	34,0	36,5
Велика Британія	20,8	23,5	30,0	31,3
Центральна та Східна Європа
Албанія	8,1	10,8	18,8	24,9
Білорусь	17,6	18,9	26,0	33,5
Болгарія	19,7	23,6	29,2	38,4
Чехія	16,9	22,9	30,9	40,9
Естонія	17,2	21,2	28,7	37,9
Угорщина	19,3	22,1	27,5	35,4
Латвія	17,9	21,8	28,1	35,7
Литва	16,2	20,3	27,7	35,1
Польща	14,8	18,3	26,0	33,4
Румунія	15,6	20,0	28,1	40,0
Росія	16,5	20,9	25,8	33,4
Україна	18,7	21,2	27,2	35,1

¹⁰⁾ Джерела: United Nations Population Division/ 1999/ World population prospects: The 1998 Revision. New York; World Bank: Averting the old-age crisis: Policies to protect the old and promote growth, Washington, DC, Oxford University Press,1994

І група – 0-14,0 років		ІV група – 50,0-64,0 років
ІІ група – 15,0-24,0 років		V група – 65,0-79,0 років
ІІІ група – 25,0-49,0 років		VІ група – 80,0 років та старші

Діаграма 1.8.1 Розподіл населення країн Європи за віковими групами у 1975-2050 роках (прогнозні значення), у % від загальної чисельності населення ¹¹⁾

¹¹⁾ Джерело: Confronting demographic change: a new solidarity between the generations. Green paper. European Commission. Employment and social affairs, march. 2005, p. 24

Як свідчать оцінки демографів, у європейських країнах, при збереженні існуючих рівнів народжуваності та смертності, чисельність дітей у віці до 15 років скоротиться до 2050 року на 40,0% (до 87,0 млн. осіб), а чисельність осіб старшого віку збільшиться вдвічі (до 169,0 млн. осіб). За оцінками експертів, якщо країни ЄС мають намір зберегти співвідношення вікових груп населення в існуючих межах, то їм доведеться прийняти до 2050 року 169,0 млн. іммігрантів (переважно із країн Африки, Середнього Сходу, Китаю, Індії та СНД).

Ще більш наглядно характер змін вікової структури європейського суспільства демонструє рис. 1.8.1.

2050 рік

тривалість життя

80 років

Рисунок 1.8.1 Порівняння вікової структури населення європейських країн у 1900, 2000 та 2050 рр. (прогнозні дані) ¹²⁾

¹²⁾ Джерело: Бьюкенен П.Дж. Смерть Запада. пер. с англ. А.Баширова. М. М.: Изд-во АСТ, 2003, С.40.

Як видно з рисунка, основа вікової піраміди демонструє чисельність дітей, середина – осіб у працездатному віці, верхівка піраміди – чисельність осіб старшого віку (пенсіонерів за віком). Піраміда М характеризує молоде суспільство, в якому більшу частку населення складають діти; майже прямокутник З – це зріле суспільство, в якому більшість – особи у працездатному віці; перевернута зрізана піраміда С – старіюче суспільство, в якому переважає чисельність осіб старшого віку (Джерело: Альперович В.Д. Геронтология. Старость. Социокультурный портрет. Учебное пособие. М.: 1998, С. 31.)

Згідно з прогнозами ООН, у загальній чисельності населення Землі частка осіб у віці 60 років та старше підвищилася у порівнянні з 1950 роком з 8,2 до 15,0% у 2005 році (в економічно-розвинутих країнах до 30,0%).

Слід зазначити, що вже на сьогодні витрати країн на соціальні виплати, пов'язані з віком (виплат пенсій за віком) мають досить високі значення (табл. 1.8.2) і фактично випробовують на міцність економіки країн ЄС.

Таблиця 1.8.2. Витрати на виплату пенсій за віком в окремих країнах ЄС, % від ВВП (за офіційними даними європейського бюро статистики)¹³⁾

Країни	Витрати на виплату пенсій, % від ВВП		Витрати на виплату пенсій за віком в розрахунку частки ВВП на один відсотковий пункт громадян пенсійного віку у 2001 році
	1992 р.	2003 р.
Австрія	13,7	14,7	0,44
Бельгія	12,3	11,5	0,33
Велика Британія	11,9	11,0	0,32
Німеччина	11,9	13,4	0,44
Греція	9,8	12,9	0,48
Іспанія	9,8	9,2	0,33
Італія	14,5	15,1	0,41
Нідерланди	15,0	12,6	0,28
Португалія	8,7	11,9	0,33
Фінляндія	13,3	11,4	0,31
Франція	12,7	13,0	0,43
Швейцарія	9,8	13,2	0,48

¹³⁾ Джерело: Роик В.Д. Концептуальные подходы усовершенствования пенсионной системы и социальной поддержки пожилого населения России в условиях долгосрочной тенденции старения населения, НИИ труда и социального страхования Министерства здравоохранения и социального развития Российской Федерации, Москва, 2009 г., С.37.

Згідно з прогнозами експертів ОЄСР, витрати на виплати пенсій за віком в ЄС у наступні 10-15 років зростуть у 1,5-1,8 рази і до 2020 року у Німеччині та Франції сягнуть 21,6% ВВП; в Австрії – 23,7% ВВП, в Італії – 25,6% ВВП. Саме тому, зважаючи на останні світові тенденції та прогнози міжнародних організацій, Світовий банк розробив концепцію 5-рівневої пенсійної системи – тобто модель, що базується на п'яти елементах. Перший елемент, або "нульовий рівень" не передбачає сплати внесків та забезпечує мінімальний рівень соціального захисту. Другий елемент (або "перший рівень") має на меті покриття певної частки доходів, він залежить від розміру заробітної плати та суми сплачених внесків. Третій елемент (або "другий рівень") є обов'язковою накопичувальною системою, четверта складова (або "третій рівень") передбачає добровільну участь громадян у накопичувальній системі. П'ятий елемент – включає фінансову та нефінансову підтримку осіб старшого віку всередині родини або іншими поколіннями. Але втілення такої пенсійної системи у життя - це досить тривалий процес, який вимагає відповідної підготовки, як з боку урядів країн, так і з боку пересічних громадян.

На сьогодні за даними офіційної статистики середні розміри виплат за віком (пенсій за віком) на одну особу за країнами ЄС мають наступний вигляд (Табл. 1.8.3):

Таблиця 1.8.3 Середні розміри місячних виплат пенсій за віком на одну особу в країнах ЄС ¹⁴⁾ , (євро)

Країна	2003 р.	2000 р.
Данія	3895,0	3470,0
Австрія	3740,0	3383,0
Швеція	3627,0	3313,0
Люксембург	3256,0	3502,0
Німеччина	3158,0	2891,0
Велика Британія	3028,0	3036,0
Італія	2953,0	2614,0
Франція	2721,0	2535,0
Нідерланди	2697,0	2404,0
Бельгія	2519,0	2656,0
Фінляндія	2387,0	1977,0
Греція	1686,0	1333,0
Іспанія	1460,0	1283,0
Словенія	1285,0	1101,0
Кіпр	1192,0	–
Португалія	1115,0	872,0
Ірландія	995,0	712,0
Мальта	978,0	885,0
Чехія	632,0	476,0
Польща	581,0	467,0
Угорщина	559,0	345,0
Словаччина	356,0	279,0
Естонія	347,0	267,0
Латвія	286,0	292,0
Литва	283,0	249,0
ЄС-25	2372,0	2160,0
ЄС-15	2718,0	2497,0

¹⁴⁾ Джерело: Офіційні дані Європейського бюро статистики за 2003 рік.

Як свідчать дані таблиці 1.8.3 майже у всіх країнах ЄС роками відбувається суттєве зростання розмірів пенсійних виплат (майже на 9,0% з 2000 по 2003 рр.). Ці цифри вкотре доводять безперечну важливість саме цієї складової системи соціального захисту громадян ЄС і те, що цим питанням приділяється з боку урядів значна увага. Щодо джерел фінансування виплат пенсій за віком, то дослідники вказують на той факт, що останніми роками внески найманих працівників та роботодавців перевищують частки держави (державні дотації). Особливо ця тенденція простежується у Швеції, в якій "участь" держбюджету зменшилася з 40,0% у середині 90-х рр. ХХ ст. до 34,0% у 2001 році. Винятком є країни ЄС, де існує майже повністю податкове фінансування цього виду соціальних виплат, наприклад, Данія, Естонія (так звана народна пенсія), Словенія (мінімальна пенсія), а також Італія та Іспанія (соціальна пенсія). Найвищі обсяги дотацій держави на покриття дефіциту коштів для здійснення пенсійних виплат (виплат пенсій за віком) у Люксембурзі (майже третина коштів), Італії та Іспанії, законодавством також передбачені подібні дотації (в особливих випадках) у Нідерландах, Чехії, Швеції. У Німеччині державна дотація на пенсійні виплати (за віком) у 2005 році становили 32,0% (від загальної суми витрат на пенсії за віком). Останній країні характерним є те, що держава традиційно суттєво субсидію не тільки пенсійний фонд, а й фонд страхування на випадок безробіття (табл. 1.8.4).

Таблиця 1.8.4. Джерела фінансування соціальних виплат у Німеччині протягом 1998-2001рр., млн. євро

Джерела фінансування	1998 рік	1999 рік	2000 рік	2001 рік	2005 рік
Підприємства	178,0	180,3	184,1	187,8	207,6
Федерація	108,2	119,9	118,3	121,4	134,6
Федеральні округи	44,3	45,3	46,9	49,2	56,1
Муніципалітети	49,9	51,4	52,1	53,2	58,8
Інші суспільні органи	2,1	2,3	2,4	2,3	2,6
Приватні організації	9,5	9,8	10,0	10,2	11,6
Приватні господарства	209,4	211,2	212,1	214,8	242,1
Інші	231,0	253,0	451,0	815,0	756,0
Разом	601,6	620,3	626,4	639,8	714,1

Огляд діапазону ставок страхових внесків за країнами ЄС свідчить про те, що внески роботодавців значно перевищують розміри внесків найманих працівників (за винятком Німеччини, Люксембургу та Польщі). У ряді країн уряди вирішили для підтримки власних пенсійних систем ввести як доповнення до існуючих схем оплати внесків шляхом відрахування від заробітної плати ще й системи внесків за персональними пенсійними страховими програмами ( у Німеччині це так звані пенсії Рієстера). Стратегічна мета цих заходів – стабілізація розміру пенсійного внеску (у Німеччині - на рівні не менш 20,0% заробітної плати при гарантії виплати пенсій за віком протягом тривалого періоду, навіть якщо до 2030 року буде прийнято рішення щодо зниження розміру пенсії з 70,0% до 67,0% від рівня заробітної плати у момент виходу на пенсію) та стимулювання майбутніх пенсіонерів до накопичення коштів вже сьогодні. На думку європейських дослідників системи пенсійного забезпечення громадян країн ЄС еволюціонують, хоча і досить повільними темпами від державно-розподільчого до змішаного та приватно накопичувального типу. Громадянам країн ЄС подобається відчувати себе незалежними від держави та самостійно планувати своє майбутнє. Однак експерти мають вагомі сумніви стосовно того, що приватні схеми пенсійного страхування у близькому майбутньому будуть мати вагому перевагу.

Стосовно віку виходу на пенсію, то у багатьох європейських країнах він є однаковим як для чоловіків та жінок (табл. 1.8.5). В Австрії та Бельгії "жіночий" пенсійний вік поступово наближується до чоловічого. В окремих країнах здійснюється поступове збільшення пенсійного віку. Наприклад, у Німеччині на сьогодні здійснюється поступове підвищення віку виходу на пенсію з 65 до 67 років – межа виходу на пенсію буде підвищуватися поступово з 2012 до 2029 року (при цьому законодавством передбачено, що починаючи з 2010 року і через кожні 4 роки, федеральний уряд Німеччини буде доповідати про стан зайнятості осіб старшого віку та давати оцінку тому, чи виправдовує себе в економічному та соціальному плані підвищення вікового цензу з урахуванням змін ринку праці та робити висновок щодо можливості подальшого законодавчого регулювання цих питань). Винятком є сільське населення: в ЄС (крім таких країн, як Люксембург, Нідерланди, Велика Британія, Швеція та Австрія) відповідна вікова планка для селян складає 55 років (але останнім часом і для цієї категорії працівників законодавством передбачені зміни) в бік збільшення.

Таблиця 1.8.5 Вік виходу на пенсію (стандартний та достроковий) за окремими європейськими країнами ¹⁵⁾

Країни	Чоловіки								Жінки
	достроковий				стандартний				стандартний
	1969	1979	1989	2003	1969	1979	1989	2003	1969	1979	1989	2003
Австрія	65	65	65	65	65	65	65	65	60	60	60	60
Бельгія	60	60	60	60	65	65	65	65	60	60	60	63
Чехія	-	-	-	58,5	-	-	-	61,5	-	-	-	59,5
Данія	67	67	67	65	67	67	67	65	67	67	67	65
Фінляндія	65	65	60	62	65	65	65	65	65	65	65	65
Франція	60	60	60	60	65	65	60	60	65	65	60	60
Німеччина	65	63	63	63	65	65	65	65	65	65	65	65
Греція	60	60	60	60	60	60	65	65	55	55	60	65
Угорщина	-	-	60	62	-	-	60	62	-	-	55	62
Ірландія	70	65	65	65	70	66	66	66	70	66	66	66
Італія	55	55	55	57	60	60	60	65	55	55	55	65
Люксембург	62	62	60	60	65	65	65	65	62	60	65	65
Нідерланди	65	62	60	60	65	65	65	65	65	65	65	65
Норвегія	70	67	67	67	70	67	67	67	70	67	67	67
Польща	-16)	-	-	65	-	-	-	65	-	-	-	60
Португалія	65	65	65	55	65	65	65	65	65	62	62	65
Словаччина	-	-	-	60	-	-	-	60	-	-	-	57
Іспанія	65	60	60	60	65	65	65	65	55	65	65	65
Швеція	63	60	60	61	67	65	65	65	67	65	65	65
Швейцарія	65	65	65	63	65	65	65	65	62	62	62	63
Велика Британія	65	65	65	65	65	65	65	65	60	60	60	60

_________________________

¹⁵⁾ Джерело: Роман Дюваль "Ефект пенсій за віком та схем дострокового виходу на пенсію у країнах ОЄСД" (за матеріалами сайту Організації економічного співробітництва та розвитку).

¹⁶⁾ (-) – Дані відсутні

Порядок оподаткування пенсій кожна з країн ЄС визначає самостійно. У Бельгії, Данії, Іспанії, Італії, Нідерландах, Португалії, Австрії, Ірландії та Фінляндії пенсії оподатковуються повністю, тоді як у Німеччині оподатковуються лише надбавки до пенсії, у Швеції – лише їх частина тощо. У Греції існують податкові пільги для окремих категорій громадян – інвалідів війни та членів їх родин; незрячих; громадян, які хворіють на певні захворювання (перелік захворювань визначений законодавством). У Великій Британії оподатковуються всі види пенсій за винятком надбавок за дітей, які знаходяться на утриманні пенсіонерів; у Франції – оподатковуються суми, які залишаються після відрахування 10,0 або 20,0% надбавки ¹⁶⁾. Слід також зазначити, що обмеження максимального розміру пенсії існують майже у всіх розвинених зарубіжних країнах. Так, скажімо, в Німеччині законодавчо визначено максимум заробітку, з якого стягуються страхові внески на пенсійне забезпечення; у Франції внески стягуються з усієї зарплати, але в розрахунок величини пенсії потрапляє лише певна її частина.

Певні категорії пенсіонерів за віком в окремих країнах ЄС отримують пільги. Зокрема, практикуються такі доплати: у Швеції – муніципальна для домогосподарств; в Італії – особам, які досягли пенсійного віку і не мають пенсійних накопичень; у Фінляндії – особам пенсійного віку, які неспроможні жити самостійно (потребують догляду у зв'язку з їх неміччю). Поширеними є також доплати пенсіонерам старшого віку (зазвичай після 80 років), безкоштовне використання окремими категоріями пенсіонерів громадського транспорту. В Ірландії та Португалії існують різдвяні доплати та додаткова пенсія у липні.

Компенсація за медикаменти для осіб старшого віку (пенсіонерів) регулюються кожною країною ЄС окремо. При цьому, майже у всіх європейських країнах на медикаменти, які видаються пенсіонерам за рецептом лікаря, існують знижки (в окремих випадках ліки надаються безкоштовно).

________________________________________________

¹⁷⁾ Джерело: А.Новиков. "Пенсионные системы западных стран – опыт, который можно позаимствовать // Человек и труд, № 11/2005, с.52.