- •Основні підходи до інтерпретації поняття «відповідальність» (філ.,прав,політолог.)
- •Філософські погляди на проблему відповідальності людини
- •3. Поняття соціальної відповідальності
- •4. Види соціальної відповідальності:
- •Соціальні норми та їх види
- •Поняття політичної відповідальності
- •7,8,9 Види політ.Відповідальності:
- •14. Інститути політ відповід в контексті різних форм держ правління.
- •15. Інстит політ відпов в президентській республіці.
- •16. ….В парламентарній республіці.
- •18. Політ відповід гл д-ви: загальна характеристика.
- •19.Принципи конституційного статусу глави д-ви..
- •20. Імпічмент як інститут політ відповід гл д-ви.
- •21. Чинники ефективності імпічменту як інституту політ відповід гл д-ви.
- •23. Особлив інстит конрасигнатури в парламентарній та зміш республ.
- •24. Поняття політ відповід уряду.
- •25. Форми підпорядкування уряду парламенту і главі держави.
- •26. Форми політ відповід уряду залежно від способу його формування.
- •27. Форми відповід уряду перед парламентом: вотум недовіри та відмова у довірі.
- •28. Політична відповідальність парламенту.
- •29. Форми пв парл перед главою держави
- •30. Підстави розпуску парламенту
- •31.Відкладальне вето(відносне)
- •32. Вето за різних форм держ. Правління
- •33, 34, 35, 36. Інститут відповідальності парламентарія
- •34. Принципи конституційного статусу парламентаріяю
- •35. Пв парламентарія
- •36. Форми відповідальності парламентаріїв.
- •37. Інститути пв в сист судової влади.
- •38. Принципи організації та діяльності суд влади
- •39. Інст. Форми пв в системі взаємовідносин Громадянське суспільство- держава
- •40. Вибори в системі пв
- •41. Політична відповідальність в контексті різних типів виборчих систем
- •Референдум як засіб реалізації політичної відповідальності органів державної влади
- •Політична відповідальність громадянського суспільства перед державою
- •Партії та громадські обєднання як субєкти політичної відповідальності перед державою.
- •Конституційні вимоги щодо утворення і діяльності політичних партій та громадських організацій
- •Поняття та система органів місцевох влади
- •47. Моделі публічної влади.
- •Громадівська та державницька теорії.
- •Дуалістська теорія
- •Інститути політичної відповідальності в системі місцевої влади: загальна характеристика
- •Інституціональні форми Політичної відповідальності органів місцевого самоврядування
- •52. Форми контролю держави за Місцевим самоврядуванням.
- •53. Вибори як інституціональний засіб реалізації політичної відповідальності органів місцевого самоврядування
- •54. Етапи трансформації інститутів політичної відповідальності в не залежній Україні
- •55. Політична відповідальність Президента України
- •56. Інститут контрасигнатури та імпічменту в Україні.
- •57. Трансформація інститутів політичної відповідальності уряду в Україні.
- •58. Становлення інститутів взаємної політичної відповідальності держави та громадянського суспільства в Україні.
- •59. Інституціональні форми політичної відповідальності парламенту в Україні.
- •60. Трансформація інститутів політичної відповідальності політичних партій в контексті зміни типу виборчої системи в Україні.
- •61. Референдум в системі інститутів політичної відповідальності в Україні.
- •62. Інституціональні особливості відповідальності політичних партій та громадських організацій перед державою в Україні.
- •63. Розвиток інститутів політичної відповідальності в системі місцевої влади в Україні.
- •64. Вибори як засіб реалізації політичної відповідальності органів місцевого самоврядування в Україні.
- •65. Поняття морально-політичної відповідальності.
- •66. Ідейно-теоретичні засади дослідження морально-політичної відповідальності.
- •67. Індивідуальна та колективна морально-політична відповідальність.
- •68. Депутатська та парламентська етика як складові морально-політичної відповідальності.
- •69. Моральні принципи депутатської етики та правове регулювання.
- •70. Парламентська етика в Україні.
Дуалістська теорія
Муніципальні органи, здійснюючи відповідні управлінські функції, виходять за межі місцевих інтересів і повинні діяти як інструмент державної адміністрації. Органи місцевого самоврядування незалежні від держави лише в суто місцевих справах, до яких держава байдужа, а у сфері політичній розглядаються як органи держави, що виконують її функції і повноваження. Відповідно до цього й ті справи, які покликані вирішувати органи місцевого самоврядування, мають поділятися на "власні" і "делеговані". Якщо при вирішенні власних справ, на думку прихильників цієї теорії, органи місцевого самоврядування мають діяти незалежно й самостійно від державних органів, дотримуючись лише закону, то при вирішенні делегованих - під контролем та адміністративною опікою відповідних державних органів. За допомогою єдності цих двох начал вирішуються завдання: 1) виключається роздвоєння влади, яка веде до політичної нестабільності та послаблення держави та її інститутів; 2) утворюються можливості для більшості людей брати безпосередню участь в управлінні справами суспільства та держави, що підвищує культурно-правовий рівень громадян та виховує в них почуття поваги до законів; 3) ліквідується розрив між суспільством та державою; 4) досягається єдина мета - збереження та зміцнення суспільства й держави за наявності демократичних інститутів; 5) держава більше входить в курс місцевих справ та приймає відповідні рішення, сутність яких узгоджується з інтересами людей; 6) породжується спільний інтерес для громадян та державних органів, сутність якого полягає в будівництві життя, достойного кожної людини та суспільства в цілому; 7) управління суспільством на основі узгоджених дій перетворюється в єдиний процес творіння.
Інститути політичної відповідальності в системі місцевої влади: загальна характеристика
Місцева влада – це влада, яку здійснюють державні органи та органи місцевого самоврядування, що створюються і діють в адміністративно-територіальних одиницях держави.
Відносини політичної відповідальності по-різному складаються за різних моделей організації публічної влади на місцях. Спільними для всіх моделей є інститути політичної відповідальності представницького органу перед відповідною територіальною громадою та виконавчого органу перед відповідним представницьким органом.
Засобами реалізації політичної відповідальності місцевого представницького органу перед відповідною територіальною громадою виступають інститути імперативного мандата депутата представницького органу і місцевого відкличного референдуму. Імперативний характер мандата депутата представницького органу полягає в тому, що він юридично відповідальний перед своїми виборцями – зобов’язаний виконувати їхні накази і може бути достроково відкликаний ними. Такий мандат характерний передусім для соціалістичних країн.
У демократичних державах використовується не імперативний, а вільний мандат, який означає, що депутат не несе юридичної відповідальності перед виборцями і не може бути відкликаний ними. Вільний характер мандата депутата парламенту закріплюється конституційно, а депутата місцевого представницького органу – в законодавстві про місцеве самоврядування.
Відкликання депутата місцевого представницького органу виборцями, можливе в соціалістичних і деяких постсоціалістичних державах, означає настання його політичної відповідальності. У демократичних державах засобом реалізації політичної відповідальності депутатів місцевого представницького органу перед виборцями виступає інститут відкличного референдуму. Такий референдум, який може бути ініційований виборцями, проводиться з питання дострокового припинення повноважень (розпуску) представницького органу і в разі, якщо виборці проголосують за розпуск, повноваження органу припиняються і проводяться нові вибори. Інститут місцевого відкличного референдуму встановлюється
законодавством про місцеве самоврядування та про референдуми.
Для всіх моделей організації публічної влади на місцях характерним є інститут відповідальності виконавчого органу перед місцевим представницьким органом. Настання такої відповідальності означає відставку виконавчого органу – одноособового чи колегіального – за рішенням представницького органу. Така відповідальність передбачається також законодавством про місцеве самоврядування чи місцеву владу.
