- •Поняття загальної теорії держави і права як юридичної науки, її предмет.
- •Структура предмету загальної теорії держави та права
- •4. Актуальні напрями розвитку загальної теорії держави та права на сучасному етапі.
- •5. Структура та основний категоріальний ряд загальної теорії держави та права, його значення для вивчення держави і права.
- •6. Політична влада: поняття і ознаки
- •7. Головні аспекти поняття держави
- •9. Держава як суб'єкт внутрідержавного й міжнародного права. Публічний характер державної влади.
- •10.Держава як організація політичної влади. Монополія держави на політичну владу.
- •11. Легітимація державної влади, її соціальна база
- •12.Суб' єкти політичної влади.
- •13.Правова форма здійснення державної влади
- •14.Проблема підкорення держави праву.
- •15.Поняття історичного типу держави
- •17.Формаційний та цивілізаційний підходи при дослідженні та визначенні історичних типів держави
- •21.Сутність держави та її еволюція
- •22.Класове і загально соціальне в сутності держави
- •23.Співвідношення типу і форми держави
- •24.Поняття форми держави та її елементи
- •25. Чинники, що обумовлюють різноманітність державних форм в межах одного і того ж типу держави.
- •26. Форма правління в Україні згідно з Конституцією 1996 р., її формальні (юридичні) ознаки.
- •27. Особливості державного устрою в Україні та їх закріплення в Конституції 1996 року.
- •28. Співвідношення політичного режиму з соціальною сутністю й формою держави.
- •29. Залежність методів здійснення державної влади від широчини соціальної бази.
- •32. Політичний режим України.
- •33. Поняття механізму д, та його співідношення з державним апаратом
- •34. Принципи організації і діяльності державного апарату: служіння народу, пріоритет прав і свобод людини, демократизм.
- •35. Законність, відповідальність, підконтрольність.
- •36. Конституційне закріплення принципів організації і діяльності державного апарату в Україні.
- •37. Поділ влади - фундаментальний конституційний принцип організації і діяльності державного апарату.
- •38. Розподіл повноважень і механізм взаємних стримань і противаг як основні засади організації діяльності державного апарату в правовому демократичному суспільстві.
- •39. Система державних органів в Україні згідно з конституцією 1996 року.
- •Державні органи та органи місцевого самоврядування.
- •Вдосконалення механізму сучасної української держави як умова підвищення ефективності його функціонування.
- •Поняття суспільства в широкому та вузькому сенсах.
- •43.Місце та роль держави в суспільстві
- •44. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства
- •Ідея людини як наріжний камінь громадянського суспільства.
- •46.Взаємозв'язок громадянського суспільства і правової держави. Еволюція ідеї правової держави і сучасне її розуміння.
- •47.Два основних принципи (два боки сутності) правової держави: соціально - змістовний та формально-юридичний.
- •48.Основні етапи, тенденції і перспективи розвитку права і держави в громадянському суспільстві.
- •49.Співвідношення і взаємозв'язок права і держави.
- •50.Поняття правової держави
- •52.Соціальна правова держава: поняття та шляхи формування в умовах подальшого реформування суспільних відносин в Україні.
- •53.Поняття і сутність права, формальний та змістовний боки сутності права.
- •54.Основні підходи до сутності права: класовий та загальносоціальний.
- •55.Релігійний, національний, расовий та інші підходи до сутності права.
- •56.Багатоаспектність і варіативність сутності права в залежності від історичних умов розвитку.
- •57.Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права.
- •58.Теорія природного права
- •59.Історична школа права
- •60.Позитивістська та нормативістська теорії права
- •61.Психологічна теорія права
- •62. Соціологічна теорія права
- •63.Класова теорія права
- •64.Поняття та ознаки права
- •65.Обов'язкова відповідність права загальнолюдським принципам гуманізму,демократії,справедливості
- •66.Матеріальна обумовленість права.
- •67.Держава як гарант права.
- •68. Право як міра соціальної свободи і рівності
- •69. Право як соціальна цінність
- •70.Власна, інструментальна та загальнолюдська цінність права.
- •71. Поняття принципів у праві, критерії їх класифікації.
- •74.Загальноправові, міжгалузеві принципи.
- •75.Принципи галузей та інститутів права.
- •77.Правова система суспільства: поняття та структура.
- •78. Правова система як комплексна оцінка юридичної сфери життя конкретного суспільства.
- •79. Правові системи в широкому сенсі (сім'ї національних правових систем).
- •80.Критерії класифікації та типології правових систем.
- •81.Романо-германська правова сім'я та її характеристика за історичними періодами формування, ієрархією джерел права.
- •82. Місце нормативних актів та судової практики в системі джерел (форм) права.
- •83.Англо-американська правова сім'я (система загального права).
- •85. Особливості, що відрізняють сім'ю загального права від інших правових систем світу.
- •86.Релігійно-традиційна правова сім'я.
- •87.Види систем права релігійно-традиційного характеру: мусульманське, індуське, канонічне, іудейське; традиційне право країн Азії, Африки, далекого Сходу.
29. Залежність методів здійснення державної влади від широчини соціальної бази.
Соціальна влада – вольові відносини між людьми з приводу орг-ції їх сумісної діяль-ті, розробки та здійснення загального для даного соц колектива інтереса. Держ влада являє собою особий різновид соц влади. Політ влада нерозривно зв’язана з владою державною, знаходить в ній своє продовження. Держ влада – головний спосіб здійснення політичної влади. Держ влада – публічно-політичні, волеві відносини, що складаються між держ апаратом і суб’єктами політ сис-ми сусп-ва на основі прав норм, при опорі, у випадку необхідності, на держ примус. Ознаки держ влади: 1) публічна влада – виступає від імені всього сусп-ва, має публ основу своєї діяль-ті – казенне майно, власні доходи, податки; 2)апаратна влада – концентрується в апараті, сис-мі органів держ і через ці органи здійсн-ться
30.Поняття і класифікація політичних режимів.
Державний режим — це сукупність чи система методів, за допомогою яких здійснюється державна влада в суспільстві. Він характеризується станом демократичних прав і свобод людини та інших суб'єктів суспільних відносин, відношенням державної влади до правових основ діяльності її органів.
Всі держави за формою політичного режиму можна поділити на дві групи: демократичні, авторитарні.
Демократичний режим — це такий режим, коли державна влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, коли враховуються інтереси всіх соціальних груп населення через демократичні інститути: вибори, референдуми, засоби масової інформації. Демократичний режим поділяють на такі види: демократично-ліберальний, демократично-консервативний, демократично-радикальний.
Авторитарний режим — це такий режим, коли порушуються або обмежуються основні права людини, особливо її свобода, честь і гідність; коли влада зосереджується в руках невеликої групи людей або однієї особи; коли забороняється легальна діяльність політичних партій і громадських об'єднань, які знаходяться в опозиції.
Авторитарний режим має такі різновиди: тоталітарний, фашистський, військово-диктаторський, расистський, автократичний, вождізм.
Легітимація же державної влади
Виділяють такі різновиди політичних режимів: Демократичний. Авторитарний Тоталітарний Перехідний.
31. Головні риси демократичного та антидемократичного політичних режимів
Демократичному режиму притаманні такі ознаки:— народ — основне джерело здійснення державної влади; — державна влада здійснюється на підставі її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову відповідно до конституційно закріплених повноважень;— свобода особи в різних сферах діяльності (економічній, політичній, соціальній тощо); — рівність всіх громадян перед законом;— гарантування з боку держави дотримання прав і свобод людини і громадянина; — ідеологічний плюралізм;— виборність вищих органів державної влади на певний термін і відповідно існування інститутів безпосередньої та представницької демократії; — врахування інтересів національних меншин, які проживають на території держави; — взаємна відповідальність держави перед особою і особи перед державою; — основний принцип діяльності держави — плюралізм, що означає врахування, при здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики, інтересів всього населення держави; — можливість створення і вільного функціонування громадських організацій.
Демократичний режим існує в наступних формах:
— ліберально-демократичний, заснований на системі гуманістичних принципів здійснення державної влади, визнанні свободи людини, її діяльності, забезпеченні рівності всіх перед законом; —консервативно-демократичний, побудований на переважному застосуванні таких принципів державного управління, які склались історично, отримали закріплення у свідомості суспільства, є характерними саме для цієї держави, що не бажає перейти до нових форм і методів державного управління;
— радикально-демократичний, здійснюється шляхом постійного введення нових форм реаліції державної влади, використання рішучих заходів для підвищення ефективності державного управління.
Антидемократичному режиму притаманні такі ознаки:а) утиск прав особи, перешкода її вільному розвитку;б) повний контроль держави над всіма сферами суспільного життя;в) концентрація влади в руках однієї особи або групи осіб;г) фактичне одержавлення всіх громадських організацій (профспілок, молодіжних тощо);д) ігнорування інтересів національних меншин, релігійних поглядів населення тощо.
Антидемократичний режим існує у таких формах:— тоталітаризм (лат. totus — весь, цілий) — це режим, що характеризується відсутністю реальних прав і свобод громадян, всеохоплюючим репресивним примушенням громадян до виконання владної волі, відсутністю принципу розподілу влади та органів місцевого самоврядування; ігноруванням інтересів національних меншин; здійсненням диктатури однієї партії та забороною опозиції;— деспотія— форма режиму, яка характеризується зосередженням в руках однієї особи (деспота) всієї повноти влади з одночасною її централізацією, відсутністю політичних свобод і жорстокими методами утиску прав та свобод людини і громадянина.— авторитаризм - це вид режиму, який характеризується значним зосередженням влади в руках однієї особи або групи осіб; безстроковим характером влади глави держави; звуженням політичних прав і свобод громадян та громадсько-політичних об'єднань, приниженням ролі представницьких органів влади; недопущенням політичної опозиції.
