- •Поняття загальної теорії держави і права як юридичної науки, її предмет.
- •Структура предмету загальної теорії держави та права
- •4. Актуальні напрями розвитку загальної теорії держави та права на сучасному етапі.
- •5. Структура та основний категоріальний ряд загальної теорії держави та права, його значення для вивчення держави і права.
- •6. Політична влада: поняття і ознаки
- •7. Головні аспекти поняття держави
- •9. Держава як суб'єкт внутрідержавного й міжнародного права. Публічний характер державної влади.
- •10.Держава як організація політичної влади. Монополія держави на політичну владу.
- •11. Легітимація державної влади, її соціальна база
- •12.Суб' єкти політичної влади.
- •13.Правова форма здійснення державної влади
- •14.Проблема підкорення держави праву.
- •15.Поняття історичного типу держави
- •17.Формаційний та цивілізаційний підходи при дослідженні та визначенні історичних типів держави
- •21.Сутність держави та її еволюція
- •22.Класове і загально соціальне в сутності держави
- •23.Співвідношення типу і форми держави
- •24.Поняття форми держави та її елементи
- •25. Чинники, що обумовлюють різноманітність державних форм в межах одного і того ж типу держави.
- •26. Форма правління в Україні згідно з Конституцією 1996 р., її формальні (юридичні) ознаки.
- •27. Особливості державного устрою в Україні та їх закріплення в Конституції 1996 року.
- •28. Співвідношення політичного режиму з соціальною сутністю й формою держави.
- •29. Залежність методів здійснення державної влади від широчини соціальної бази.
- •32. Політичний режим України.
- •33. Поняття механізму д, та його співідношення з державним апаратом
- •34. Принципи організації і діяльності державного апарату: служіння народу, пріоритет прав і свобод людини, демократизм.
- •35. Законність, відповідальність, підконтрольність.
- •36. Конституційне закріплення принципів організації і діяльності державного апарату в Україні.
- •37. Поділ влади - фундаментальний конституційний принцип організації і діяльності державного апарату.
- •38. Розподіл повноважень і механізм взаємних стримань і противаг як основні засади організації діяльності державного апарату в правовому демократичному суспільстві.
- •39. Система державних органів в Україні згідно з конституцією 1996 року.
- •Державні органи та органи місцевого самоврядування.
- •Вдосконалення механізму сучасної української держави як умова підвищення ефективності його функціонування.
- •Поняття суспільства в широкому та вузькому сенсах.
- •43.Місце та роль держави в суспільстві
- •44. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства
- •Ідея людини як наріжний камінь громадянського суспільства.
- •46.Взаємозв'язок громадянського суспільства і правової держави. Еволюція ідеї правової держави і сучасне її розуміння.
- •47.Два основних принципи (два боки сутності) правової держави: соціально - змістовний та формально-юридичний.
- •48.Основні етапи, тенденції і перспективи розвитку права і держави в громадянському суспільстві.
- •49.Співвідношення і взаємозв'язок права і держави.
- •50.Поняття правової держави
- •52.Соціальна правова держава: поняття та шляхи формування в умовах подальшого реформування суспільних відносин в Україні.
- •53.Поняття і сутність права, формальний та змістовний боки сутності права.
- •54.Основні підходи до сутності права: класовий та загальносоціальний.
- •55.Релігійний, національний, расовий та інші підходи до сутності права.
- •56.Багатоаспектність і варіативність сутності права в залежності від історичних умов розвитку.
- •57.Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права.
- •58.Теорія природного права
- •59.Історична школа права
- •60.Позитивістська та нормативістська теорії права
- •61.Психологічна теорія права
- •62. Соціологічна теорія права
- •63.Класова теорія права
- •64.Поняття та ознаки права
- •65.Обов'язкова відповідність права загальнолюдським принципам гуманізму,демократії,справедливості
- •66.Матеріальна обумовленість права.
- •67.Держава як гарант права.
- •68. Право як міра соціальної свободи і рівності
- •69. Право як соціальна цінність
- •70.Власна, інструментальна та загальнолюдська цінність права.
- •71. Поняття принципів у праві, критерії їх класифікації.
- •74.Загальноправові, міжгалузеві принципи.
- •75.Принципи галузей та інститутів права.
- •77.Правова система суспільства: поняття та структура.
- •78. Правова система як комплексна оцінка юридичної сфери життя конкретного суспільства.
- •79. Правові системи в широкому сенсі (сім'ї національних правових систем).
- •80.Критерії класифікації та типології правових систем.
- •81.Романо-германська правова сім'я та її характеристика за історичними періодами формування, ієрархією джерел права.
- •82. Місце нормативних актів та судової практики в системі джерел (форм) права.
- •83.Англо-американська правова сім'я (система загального права).
- •85. Особливості, що відрізняють сім'ю загального права від інших правових систем світу.
- •86.Релігійно-традиційна правова сім'я.
- •87.Види систем права релігійно-традиційного характеру: мусульманське, індуське, канонічне, іудейське; традиційне право країн Азії, Африки, далекого Сходу.
10.Держава як організація політичної влади. Монополія держави на політичну владу.
Державна влада здійснюється над різноманітними суспільними угрупованнями і окремими особами при їх взаємодії одне з одним у процесі реалізації. Політики. політична влада є державною монополією. Інші організації, що існують у суспільстві, хоча і беруть участь у політиці, але їх влада поширюється тільки на членів тієї чи іншої організації і має характер звичайної суспільної, а не політичної влади. Взаємодіючи з різними ланками політичної системи — партіями, рухами, групами населення, об'єднаними держава являє собою провідний суб'єкт політичного життя. У цій якості вона взаємодіє з іншими ланками політичної системи, реєструє або анулює реєстрацію окремих недержавних утворень, встановлює правовий режим їх діяльності, наглядає за його додержанням. Саме на державну владу покладається здійснення низки функцій Основними серед них є ті, що визначають головні напрямки діяльності держави, а саме: економічна, політична, соціальна та ідеологічна функції. Політична влада, яка монопольно належить державі, використовується нею для вирішення як внутрішньо, так і зовнішньополітичних завдань. Цьому відповідає поділ державних функцій на внутрішні і зовнішні.
11. Легітимація державної влади, її соціальна база
спосіб її узаконення, легітимації – тобто та форма, в якій обгрунтовується право на владу
Ключовою, визначальною особливістю існування та здійснення влади є те, що влада становить не лише зданість, наявність, а й містить у собі визнання. Вона починає існувати настільки,наскільки визнана її учасниками і спирається на їх волю. Конституювання влади у визнанні. вона повинна бути визнана як пеpеважаюча з боку пiдвладної волi. Лише у цьому визнаннi пеpеваги конститується владне вiдношення.
Легітимація силою звичаю. Найдавнішою формою легітимації влади є обгрунтування її звичаєм. Він є загальною основою суспільної нормативності як такої. У вигляді звичаю панує анонімна всезагальність соціуму. Те, що певний час робиться так, створює правило, що саме так треба робити. У звичаї влада виглядає тотожною з безпосереднім "планом справ", "рухом речей". Легітимація владою Бога. виникає розпорядник влади. Визначальне право його волі потребує додаткового обгрунтування, яке будується у вигляді апеляції до Божого авторитету. Принцип переваги кращих. Історично найбільш усталеною формою служила перевага походження (родовитість). Хто вів свій рід від найвидатніших осіб, той виступав як кращий, знатний. Кращі утворювали вищий стан у суспільстві — аристократію. Олігархія теж організована за цим принципом, але тут критерієм служить не родовитість, а гроші і майно Обгрунтування влади правом сильного. . У тиранічних режимах життя разгортається у перманентному насильстві. Такою є, зокрема, практика тоталітарного ладу. Легітимація довірою людей. Класичним прикладом влади, право якої обгрунтовано довірою людей, слугує, звичайно, республіка. Саме з виникненням республіки розпочинається історія магістратур – владних посад, які обіймаються особами, обраними народом, йому підзвітними та чітко окреслиними у своїх повноваженнях
