53.Поняття і сутність права, формальний та змістовний боки сутності права.

Право - це Сутність права — внутрішній зміст права як регулятора суспільних відносин, який виражається в єдності загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів через формальне (державне) закріплення міри свободи, рівності та справедливості.

Поняттям права охоплюються два аспекти, які виражають його сутність: — цілісно-нормативний; — регулятивний.

з цілісно-нормативної право є мірою свободи, рівності та справедливості (правомірним порядком), то з регулятивної точки зору — спрямовано на впорядкування суспільних відносин (динамічний, регулятивний аспект). Отже, сутність права полягає в тому, що воно є соціальним регулятором, положення якого ґрунтуються на надбаннях розвитку людської цивілізації і культури та який є критерієм визначення правомірності або неправомірності поведінки людей та їх об'єднань.

Сутність права слід визначати, враховуючи такі положення:по-перше, право існує в певних формах, що фіксують певні юридичні конструкції;по-друге, право може існувати і поза інституційними формами свого виявлення (як ідеї, оцінки, зв'язки або діяльність суб'єктів, яка розкриває динамізм права);по-третє, з формальної точки зору право виступає як регулятор, що обслуговує той чи інший соціальний інтерес.

54.Основні підходи до сутності права: класовий та загальносоціальний.

Можна визначити такі підходи до розуміння сутності права:• класовий — право визначається як система гарантованих державою юридичних норм, що висловлюють волю економічно панівного класу;• загально-соціальний — право розглядається як загальновизнаний компроміс між різними групами, соціальними прошарками для забезпечення погреб та інтересів як громадянського суспільства в цілому, так і окремих його суб'єктів.

55.Релігійний, національний, расовий та інші підходи до сутності права.

Поряд із цим можна виділити також релігійний, національний, расовий та інші підходи до розуміння сутності права, в межах яких відповідні релігійні, національні або расові інтереси будуть визначальними для організації державно-політичного життя суспільства та офіційно зафіксовані у системі законів та підзаконних нормативно-правових актів, інших формах права. Таким чином, сутність права багатоаспектна. Вона не може бути зведена до єдиного вузько спрямованого розуміння, а тому потребує використання різних форм і методів її пізнання залежно від історичних обставин, умов та цілей наукового дослідження.

56.Багатоаспектність і варіативність сутності права в залежності від історичних умов розвитку.

Слід зазначити, що погляди на сутність права довгий час були пов'язані з певною ідеологізацією юридичної науки.

Тобто,в залежності від історичних умов розвитку виникає багатоманітність та багатоаспектість сутності права,так як на кожному історичному етапі право проходить своє становлення,та розвивається що в свою чергу і зумовлює багатоманітності тих самих підходів і розумінь до сутності права.

57.Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права.

Праворозуміння (розуміння права) - це інтелектуальний процес осмислення права, певне його бачення, виражене в конкретних концепціях про його функціонування, що письмово викладені й оприлюднені шляхом опублікування. По суті, праворозуміння (правоуявлення, право-погляд) є вторинним, похідним від усього правового, що реально діє; воно залежить від особливостей правосвідомості, інтелекту його носія

Праворозуміння являє собою одну з найважливіших правових категорій, що відображає одночасно як процес так і результат цілеспрямованого пізнання права, його сприйняття, оцінку та відношення до права як специфічного соціального явища,саме тому відіграє велику роль процесі пізнання права. Також значну роль відіграють теорії праворозуміння - типи (такі як нормативістська,психологічна,природногоправа,інтегративна,соціолгічна),в яких відповідно розкривається поняття права,та його розуміння,що є невідємною складовою процесу пізнання права в цілому.Також право розумінню притаманний плюралізм.