5. Структура та основний категоріальний ряд загальної теорії держави та права, його значення для вивчення держави і права.

Предметом загальної теорії держави і права є сутність і найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування право­вих і державних явищ і процесів, а також головні, вихідні для всієї юридичної науки поняття. складові: 1)   сутність права і держави; 2)   найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку, функ­ціонування права і держави; 3)   систему юридичних понять.

сутність права і держави. її становлять головні, найбільш істотні якості, що відрізняють ці явища від суміжних одно­рідних феноменів; державно-правові закономірності — це об'єктивно існу­ючі, можливі для пізнання загальні правила, за якими відбуваються формування, розвиток і функціонування державно-правових явищ. можна віднести, зокрема, закономірності формування права і виникнення державності, а також зміни історичних типів права і держави; законо­мірності розвитку форм права і держави та їх елементів і видів; зако­номірності дії державного механізму, механізму правового регулюван­ня, створення режиму законності і правопорядку тощо.

основні юридичні поняття. Це такі поняття, як право, держава, їх типи, форми, функції, суверенітет, державний апарат, норми права, принципи права, правосвідомість, правовідносини, законотворчість, правозастосування і под.

6. Політична влада: поняття і ознаки

У вітчизняній літературі влада розуміється у трьох значеннях:

1) як відносини командування і підпорядку­вання у суспільній групі, державі й суспільстві; 2) як вольовий елемент, який виражається у здатності одних суб'єктів нав'язати волю іншим суб'єктам з допомогою примусу і переконання, підпорядкувати їх своїм інтересам; 3) як інститут, тобто організована установа, здат­на забезпечити єдність дій і усталений порядок у суспільних відносинах.

Влада за її застосуванням поділяється на: економічну (владу мене­джерів, власників); духовну (владу релігійних ієрархів, містиків, магів); інформаційну (владу науковців, експертів, засобів масової інформації); політичну; адміністративну; військову.

Політична влада включає державну владу, владу органів самоврядування, владу партій і груп тиску, владу політичних лідерів, засобів масової інформації., по-перше, вона здійснюється спеціальним, відокремленим від решти суспільства апаратом; по-друге, є реальною на території, на яку поширюється державний суверенітет, по-третє, володіє монополією на прийняття законів, а також вжиття у разі необхідності засобів інституціалізованого примусу. Політична влада опирається на такі основні засоби: при­мус, легітимність, угоду.

нелегальні: підкуп, обіцянки, шантаж, штучне створення перешкод, формування ілюзій, створення додаткових джерел залежності від влади.

критерії типологізації політичної влади: 1) за характером примусу; 2) типом легітимності; 3) ступенем публічності; 4) типом владного суб'єкта; 5) джерелами формування; 6) за ступенем поділу влади та механізмом стримувань і противаг