- •Поняття загальної теорії держави і права як юридичної науки, її предмет.
- •Структура предмету загальної теорії держави та права
- •4. Актуальні напрями розвитку загальної теорії держави та права на сучасному етапі.
- •5. Структура та основний категоріальний ряд загальної теорії держави та права, його значення для вивчення держави і права.
- •6. Політична влада: поняття і ознаки
- •7. Головні аспекти поняття держави
- •9. Держава як суб'єкт внутрідержавного й міжнародного права. Публічний характер державної влади.
- •10.Держава як організація політичної влади. Монополія держави на політичну владу.
- •11. Легітимація державної влади, її соціальна база
- •12.Суб' єкти політичної влади.
- •13.Правова форма здійснення державної влади
- •14.Проблема підкорення держави праву.
- •15.Поняття історичного типу держави
- •17.Формаційний та цивілізаційний підходи при дослідженні та визначенні історичних типів держави
- •21.Сутність держави та її еволюція
- •22.Класове і загально соціальне в сутності держави
- •23.Співвідношення типу і форми держави
- •24.Поняття форми держави та її елементи
- •25. Чинники, що обумовлюють різноманітність державних форм в межах одного і того ж типу держави.
- •26. Форма правління в Україні згідно з Конституцією 1996 р., її формальні (юридичні) ознаки.
- •27. Особливості державного устрою в Україні та їх закріплення в Конституції 1996 року.
- •28. Співвідношення політичного режиму з соціальною сутністю й формою держави.
- •29. Залежність методів здійснення державної влади від широчини соціальної бази.
- •32. Політичний режим України.
- •33. Поняття механізму д, та його співідношення з державним апаратом
- •34. Принципи організації і діяльності державного апарату: служіння народу, пріоритет прав і свобод людини, демократизм.
- •35. Законність, відповідальність, підконтрольність.
- •36. Конституційне закріплення принципів організації і діяльності державного апарату в Україні.
- •37. Поділ влади - фундаментальний конституційний принцип організації і діяльності державного апарату.
- •38. Розподіл повноважень і механізм взаємних стримань і противаг як основні засади організації діяльності державного апарату в правовому демократичному суспільстві.
- •39. Система державних органів в Україні згідно з конституцією 1996 року.
- •Державні органи та органи місцевого самоврядування.
- •Вдосконалення механізму сучасної української держави як умова підвищення ефективності його функціонування.
- •Поняття суспільства в широкому та вузькому сенсах.
- •43.Місце та роль держави в суспільстві
- •44. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства
- •Ідея людини як наріжний камінь громадянського суспільства.
- •46.Взаємозв'язок громадянського суспільства і правової держави. Еволюція ідеї правової держави і сучасне її розуміння.
- •47.Два основних принципи (два боки сутності) правової держави: соціально - змістовний та формально-юридичний.
- •48.Основні етапи, тенденції і перспективи розвитку права і держави в громадянському суспільстві.
- •49.Співвідношення і взаємозв'язок права і держави.
- •50.Поняття правової держави
- •52.Соціальна правова держава: поняття та шляхи формування в умовах подальшого реформування суспільних відносин в Україні.
- •53.Поняття і сутність права, формальний та змістовний боки сутності права.
- •54.Основні підходи до сутності права: класовий та загальносоціальний.
- •55.Релігійний, національний, расовий та інші підходи до сутності права.
- •56.Багатоаспектність і варіативність сутності права в залежності від історичних умов розвитку.
- •57.Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права.
- •58.Теорія природного права
- •59.Історична школа права
- •60.Позитивістська та нормативістська теорії права
- •61.Психологічна теорія права
- •62. Соціологічна теорія права
- •63.Класова теорія права
- •64.Поняття та ознаки права
- •65.Обов'язкова відповідність права загальнолюдським принципам гуманізму,демократії,справедливості
- •66.Матеріальна обумовленість права.
- •67.Держава як гарант права.
- •68. Право як міра соціальної свободи і рівності
- •69. Право як соціальна цінність
- •70.Власна, інструментальна та загальнолюдська цінність права.
- •71. Поняття принципів у праві, критерії їх класифікації.
- •74.Загальноправові, міжгалузеві принципи.
- •75.Принципи галузей та інститутів права.
- •77.Правова система суспільства: поняття та структура.
- •78. Правова система як комплексна оцінка юридичної сфери життя конкретного суспільства.
- •79. Правові системи в широкому сенсі (сім'ї національних правових систем).
- •80.Критерії класифікації та типології правових систем.
- •81.Романо-германська правова сім'я та її характеристика за історичними періодами формування, ієрархією джерел права.
- •82. Місце нормативних актів та судової практики в системі джерел (форм) права.
- •83.Англо-американська правова сім'я (система загального права).
- •85. Особливості, що відрізняють сім'ю загального права від інших правових систем світу.
- •86.Релігійно-традиційна правова сім'я.
- •87.Види систем права релігійно-традиційного характеру: мусульманське, індуське, канонічне, іудейське; традиційне право країн Азії, Африки, далекого Сходу.
61.Психологічна теорія права
Родоначальником даної теорії є Л.І Петражицький. Він визнає правом конкретну психічну реальність - правові емоції людини. Позитивним тут є те, що теорія звертає увагу на одну з найважливіших сторін правової системи - психологічну. Не можна готувати і видавати закони, не вивчаючи рівень правової культури і правосвідомості в суспільстві, не можна і застосовувати закони, не враховуючи психологічні особливості індивіда. Основні причини виникнення права вбачаються не в навколишньому економічному, соціальному та іншому середовищі, а в особливостях психіки людини, в «імпульсах» і емоціях, які грають головну роль не тільки в пристосуванні людини до умов життя суспільства, а й в освіті права. Інші представники психологічного напряму теж бачать витоки права в психіці, емоціях людей. Це або «психологічна потреба підпорядкування і покори», або «почуття колективної взаємодії», або «почуття наслідування». Психологічний напрям все пояснює і виводить з психіки, відриває право від його дійсних коренів.
62. Соціологічна теорія права
Найбільш відомими теоріями соціологічного праворозуміння є школа вільного права (Є. Еріх, Ф. Жені та ін.), гарвардська школа права (Р. Панд та його послідовники), реалістична школа права (К. Левеллін, Ф. Франк та ін.).
Для представників цього напряму писаний закон - це пустий звук, який потрібно заповнити змістом. "Наповнювати" цей "сосуд" повинні судді та адміністратори.
Прихильники цієї теорії праворозуміння проголосили відмову від вивчення сутності права, стверджуючи, що вона непізнана.
Для представників соціологічного напряму, право є явищем динамічного життя, а не незмінне зібрання законів, установлених у певній формі. Зв'язаність судді певними нормами вони вважають неприпустимою.
Тому юристи-представники цього напряму вимагають, щоб юридична наука перенесла центр тяжіння своїх досліджень зі сфери норм права на процес дії і застосування права в суспільстві. Переваги: право набуває відповідної суспільної динаміки; пріоритет дійсно існуючих суспільних відносин над юридичною формою; обумовленість права суспільними відносинами на конкретному етапі розвитку останніх; приділяється велике значення процесуальним аспектам права, у тому числі у контексті правореалізації;
Недоліки:• реальна можливість інтерпретації права на користь економічно й/або політично більше сильного суб'єкта права; наявність реальної небезпеки некомпетентного рішення; можливість сваволі з боку правозастосовних органів (судів, адміністраторів); колізійність права;
63.Класова теорія права
К. Маркс і Ф. Енгельс.
Таким чином, право є зведеної в закон волею панівного класу, його знаряддям, застосовуваним для придушення класу пригнобленого.
Загалом, можна сказати, що з точки зору даної теорії право є зведена в закон воля економічно панівних класів. Зміст цієї волі визначається матеріальними, тобто економічними, умовами життя суспільства, а зведення її до закону здійснюється державою шляхом встановлення або санкціонування певних норм. Маркс і Енгельс справедливо зауважили, що економіка - це далеко не дріб'язковий фактор у розвитку суспільства і, зокрема, в процесі походження права.. Акцент же Маркса і Енгельса на право лише як інструмент придушення не сприяє вивченню тієї корисної ролі, яку право могло би грати в суспільстві. Але при всіх недоліках класової теорії, не можна забувати про її плюси. Принцип історизму, підхід до появи права як соціального явища, народженого потребами матеріального життя суспільства, зв'язок права з класовими структурами і класовими інтересами і ряд інших положень складають, безсумнівно, велике досягнення теоретико-правової думки.
