- •Лекція 5. Сучасна біологічна картина світу. Походження і сутність життя План
- •1. Становлення концепцій виникнення життя
- •2. Концепція Опаріна
- •3. Сучасні концепції походження і суті життя
- •4. Суть і визначення життя
- •Лекція 6. Виникнення життя на землі План
- •1. Передумови виникнення життя на Землі
- •2. Поява живої речовини
- •3. Формування біосфери Землі
- •Лекція 7. Основи вчення про біосферу План
- •1. Поняття біосфери. Вчення в. І. Вернадського про біосферу
- •2. Структура біосфери. Типи речовини біосфери.
- •3. Атмосфера, гідросфера і літосфера
- •4. Живі організми в біосфері
- •5. Структура біосфери, запропонована Реймерсом
- •6. Функціонування біосфери
- •7. Кругообіг речовини та енергії в біосфері
- •8. Стабільність біосфери
- •Лекція 8. Вчення про ноосферу План
- •1. Розвиток і становлення людини
- •2. Виникнення вчення про ноосферу
- •3. Концепція ноосфери в.І. Вернадського
- •4. Перехід біосфери в ноосферу
- •5. Наука як основний чинник ноосфери
- •Лекція №9 План
- •1. Людина як предмет природничонаукового пізнання
- •2. Подібність і відмінність людини від тварин
- •3. Концепції виникнення людини на Землі. Антропологія.
- •4. Трудова теорія антропогенезу
- •5. Генезис свідомості, мислення і мови
- •6. Дослідження проблем свідомості у природознавстві
- •7. Проблеми співвідношення біологічного і соціального в людині
- •8. Еволюція культури людини. Соціобіологія
- •9. Проблеми пошуку позаземних цивілізацій
- •10. Проблема зв'язку з позаземними цивілізаціями
- •Лекція 11.
- •1. Класична космологія
- •2. Парадокси Шезо-Ольберса і Зеєлігера. Неевклідові геометрії
- •3. Космологічний принцип. Всесвіт Ейнштейна. Всесвіт Фрідмана
- •5. Закон Хаббла й дослідження Слайфера
- •6. Моделі Всесвіту
- •7. Народження Всесвіту
- •8. Варіанти майбутнього Всесвіту
- •9. Деякі труднощі гіпотези розширного Всесвіту
- •Лекція 10. Галактика і квазари План
- •1. Сонце та Галактика
- •2. Метагалактика
- •3. Класифікація галактик
- •4 Обертання галактик
- •5. Походження галактик
- •6. Гіпотези про походження галактик
- •7. Квазари. Відкриття квазарів
- •8. Особливості квазарів
- •9. Розподіл квазарів у просторі
- •10. Гіпотези про походження квазарів
- •11. Народження та еволюція зірок
- •11. Діаграма Герцшпрунга-Рассела
- •12. Еволюція зірок
- •13. Білі карлики
- •14. Пульсари та нейтронні зірки
- •15. Чорні дірки
- •16. Змінні зірки. Цефеїди
- •17. Зоряні скупчення та асоціації
- •18. Туманності
- •19. Пояс зодіаку
Лекція №9 План
Людина як предмет природничонаукового пізнання.
Подібність і відмінність людини від тварин.
Концепції виникнення людини на Землі. Антропологія.
Трудова теорія антропогенезу.
Генезис свідомості, мислення і мови.
Дослідження проблем свідомості в природознавстві.
Проблеми співвідношення біологічного і соціального в людині.
Еволюція культури людини. Соціобіологія.
Проблеми пошуку позаземних цивілізацій.
Проблема зв’язку з позаземними цивілізаціями.
1. Людина як предмет природничонаукового пізнання
Проблема антропогенезу — виникнення людини — має великий науковий інтерес і викликає суперечки серед учених. Причина цьому, з одного боку, — велике методологічне значення матеріалістичного вирішення питання про походження людини, а з іншого — можливість простежити, як закономірності органічної еволюції, які діють на рівні біологічної форми руху матерії, поступаються місцем іншим, пов’язаним з виникненням соціальної форми руху матерії. Соціальні фактори антропогенезу (трудова діяльність, суспільний спосіб життя, мова і мислення) набули важливого значення в еволюції людини, що дозволяє говорити про антропосоціогенез. Це означає, що становлення соціальної форми руху не відмінило дії біологічних законів, а лише змінило їх прояв.
Людина як предмет природничо-наукового пізнання може розглядатися в трьох аспектах: 1) походження; 2) співвідношення в ній природного і гуманітарного; 3) вивчення специфіки людини методами природничо-наукового пізнання. Перший напрямок, який традиційно називається антропологією, вивчає, коли, від кого і як виникла людина і чим вона відрізняється від тварин; другий напрямок — соціобіологія — вивчає генетичну основу людської діяльності і співвідношення фізіологічного і психічного в людині; до третього напрямку належить вивчення природничо-науковим шляхом мозку людини, її свідомості, душі і т. д.
Розглянемо перший напрямок. Як і в питанні походження Всесвіту і життя, існує уявлення про божественне творіння людини.
У багатьох первісних племенах були поширені уявлення про те, що їх предки виникли від тварин і навіть рослин (тотемізм). В античності висловлювались думки про природне походження людей з мулу (Анаксімандр). Тоді ж заговорили про схожість людини і мавп (Ганнон з Карфагену).
Сьогодні у зв’язку з ажіотажем навколо НЛО в моду ввійшли версії про походження людини від позаземних істот, які відвідали Землю, або навіть від схрещування космічних прибульців з мавпами. Але в науці з XIX ст. панує концепція походження людини від єдиних високорозвинених предків сучасних мавп і людини, яка витікає з теорії еволюції Дарвіна. Вона отримала в XX ст. генетичне підтвердження, оскільки з усіх тварин по генетичному апарату найближче до людини виявились шимпанзе.
Проблема виникнення людини нині розглядається, по-перше, як проблема виникнення видової специфічності людини. Під критеріями людини розуміють фундаментальну властивість, в якій відобразилася б специфічність людського суспільства.