9. Проблеми пошуку позаземних цивілізацій

Перші в історії науки оцінки кількості придатних для життя планет показали, що в Галактиці може бути 10⁵-10⁶ зірок з планетою типу Землі, що рухається по орбіті, розташованій в цілком сприятливій для життя температурній зоні.

З уточненням наших уявлень про вік життя на Землі все більше знижуються оцінки діяльності періоду передбіологічної еволюції на нашій планеті. У західно-гренландських гнейсах віку 3,83 млрд. років були виявлені сліди існування життя. При віці Землі близько 4,6 млрд. років для виникнення життя на ній знадобилося, отже, менш 0,8 млрд. років. Можливо, життя до часу формування гренландської породи вже існувало на Землі сотні мільйонів років. Розрахунки положення та ширини екозон в околицях типових зірок показали, що екозони на кілька порядків вужчі, ніж прийнято вважати. Наприклад, за цією оцінкою екозона в Сонячній системі простягається всього лише від 0,958 до 1,004 а.о. Так що нам дуже пощастило, що Земля потрапила в неї. На підставі цих результатів робиться висновок, що життя і цивілізація в Галактиці поширені набагато менше, ніж зазвичай вважається. Крайньою формою тенденції до зниження оцінки можливої поширеності життя і цивілізації у Всесвіті стала думка І.С. Шкловського про ймовірну унікальність нашої цивілізації і розуму у Всесвіті, яка зустріла, однак, серйозні заперечення.

Можливо, що в середньому час виникнення життя на планеті типу Землі менше 10⁹ років. Звідси виходить, що, якщо сприятливі для життя умови зустрічаються досить часто, то й життя широко поширене у Всесвіті.

Складнішим є питання про поширеність розуму. Ми знаємо приблизно, що на Землі розум з'явився через 4,5 млрд. років після утворення планети і після 4 млрд. років існування життя. Ми спокійно можемо стверджувати, що для появи розуму потрібно не менше 10 млрд. років. Тому не можна виключати того, що якісь форми розуму можуть бути поширені в Галактиці і взагалі в спостережуваному Всесвіті. Ми живемо на невеликій планеті, що рухається навколо однієї з незліченної безлічі зірок Всесвіту. І тому важко примиритися з думкою про те, що ми самотні у безмежному Всесвіті. Більшість сучасних учених вважають, що життя — поширене явище у Всесвіті й існує безліч світів, на яких живуть цивілізації.

Фактично найбільш поширеною концепцією про позаземні цивілізації є так звана гіпотеза «земного шовінізму», яка припускає, що ми повинні знайти подібних собі істот, які до того ж володіють сучасними нам технологіями. Це положення, абсолютно неприйнятне з точки зору наукового аналізу, на жаль, ще не пережило себе. В принципі, не виключається навіть можливість існування небілкових форм життя, зовсім відмінних від тих, які поширені на Землі.

З аналізу досягнень астрофізики випливає, що провідною тенденцією в розвитку концепції множинності населених світів за останнє сторіччя є систематичне збільшення числа астрономічних об'єктів, що розглядаються як можливе пристанище життя. Проте одночасно з цим успіхи біології, кібернетики та інших наук змінюють і самі поняття життя та цивілізації, у зв'язку з чим необхідні узагальнення цих понять. Перше положення полягає в тому, що немає ніяких підстав вважати Землю і Сонячну систему унікальними об'єктами. Великих успіхів досягнуто останнім часом в області обгрунтування множинності існуючих планетних систем. Успішно розробляється теорія, що описує процес утворення планетних систем шляхом конденсації одночасно із зіркою з міжзоряного газу і пилу. Спостереження найближчих зірок з метою виявлення біля них планет знаходяться на межі можливостей наземної астрономії. Спостереження зміни положення зірки Барнарда протягом 1950-1974 рр. підтверджують наявність принаймні двох супутників з масами порядку 1 і 0,4 маси Юпітера. Подібні спостереження вказують також на наявність планет у зірки Ерідана та ін. Таким чином, немає підстав сумніватися у великій поширеності планетних систем з підходящими для життя умовами. Крупним відкриттям є виявлення складних органічних молекул в астрономічних об'єктах, які необхідні для зародження життя.

Розглянемо оцінки очікуваного числа позаземних цивілізацій в нашій Галактиці. Кількість позаземних цивілізацій в нашій Галактиці може бути оцінена на основі формули американського вченого Ф.Д. Дрейка:

N = nP₁P₂P₃P₄t / T,

де n — кількість зірок у Галактиці;

P1 — ймовірність наявності планетної системи;

Р2 , Р3 , Р4 — ймовірність наявності на планеті життя, розуму і цивілізації;

t — середня тривалість ери цивілізації;

Т — вік Галактики.

У цій формулі відомо, що n = 2•10¹¹, а Т = (15-20) х 10⁹ років.

Були прийняті наступні значення цих величин: швидкість зореутворення в Галактиці — 20 зірок на рік; частка з них з планетами — 50%; кількість планет, придатних для проживання для кожної планетної системи — 1; частка з них планет, на яких розвивається життя — 20%; частка планет з життям, на яких з'являється розумне життя — 100%; частка планет з розумним життям, на яких розвивається технічна цивілізація, яка бажає встановити контакти з іншими — 50%. Ця величина абсолютно невизначена. Вона може складати і величину, порівнянну з віком Галактики, тобто мільярди років і мільярди цивілізацій, які одночасно існують в нашій зоряній системі. Але якщо погодитися з передбаченнями швидкої загибелі нашої цивілізації (через десятки років, згідно з відомими розрахунками Римського клубу — міжнародного об'єднання економістів і представників інших наук, що розглядають різні моделі розвитку економіки та екології Землі в майбутньому), то і кількість одночасно існуючих цивілізацій у Галактиці може становити відповідно кілька десятків. Однак немає жодних об'єктивних підстав вважати, що у Всесвіті діє якийсь фатальний закон, що знищує будь-яку цивілізацію через кілька років після вступу її в стадію комунікативності, і що цей закон вже починає проявляти себе на Землі. Безумовно, можливо знищення земної цивілізації в результаті руйнівної війни, виснаження природних ресурсів або екологічної катастрофи. Це відбудеться неминуче, якщо не буде вжито заходів для ефективного вирішення зазначених проблем.

Не всі вчені настільки оптимістично ставляться до проблеми позаземних цивілізацій. Прихильники протилежної точки зору вважають, що життя, і особливо розумне життя, — виключно рідкісне, а може і унікальне явище у Всесвіті. При цьому звертається увага на наступне:

1. Імовірність того, що в процесі еволюції неживої матерії виникає життя (а тим більше розумне життя!), дуже мала, так як в ході такої еволюції з'являється величезна кількість перешкод на шляху утворення і подальшого ускладнення живих клітин.

2. Нічого конкретного про небілкові форми життя науці невідомо.

3. У Сонячній системі високоорганізовані форми життя є тільки на Землі. На Місяці і, можливо, на Марсі всупереч очікуванням не виявилося навіть мікроорганізмів, що мають велику пристосовність до умов проживання. Пішли в минуле уявлення про будь-які вищі форми життя на Венері та Марсі.

4. Немає жодного незаперечного доказу, що Землю коли-небудь відвідували посланці інших світів.

5. Радіопошуки сигналів позаземних цивілізацій досі не увінчалися успіхом.

6. Досі не виявлено жодних ознак інженерної (або якої-небудь іншої) діяльності позаземних цивілізацій, а це дуже дивно, якщо вважати, що позаземних цивілізацій багато і деякі з них цілком могли досягти високого рівня розвитку.

Нерідко з діяльністю позаземних цивілізацій намагаються ототожнити деякі непізнані літаючі об'єкти (НЛО). Поява якихось дивних об'єктів на небі люди спостерігали з часів єгипетських фараонів, але перші офіційні спостереження НЛО зазвичай пов'язують з повідомленнями про появу НЛО в кінці 50-х рр. минулого століття. У США і в ряді інших країн, включаючи нашу, стали активно працювати різні групи і комісії, які займалися збором інформації і дослідженням феномена АЯ (аномальні явища). Накопичено багато тисяч спостережень НЛО. Ці об'єкти, за свідченнями очевидців, переміщаються по ламаних траєкторіях, швидко змінюють швидкість руху, впливають на двигуни автомобілів, електроприлади та інші технічні пристрої.

Більшість аномальних явищ виявилися пов'язаними з запусками штучних супутників Землі і різними технічними експериментами в атмосфері, астрономічними явищами (яскраві планети), природними атмосферними ефектами (незвичайне світіння неба, рідкісні форми хмар та ін.). Нерозгадані НЛО викликають жваві суперечки і екзотичні гіпотези. Наприклад, допускають, що деякі НЛО – міражі, які можуть одночасно бачити кілька людей. Висунуто гіпотезу і про існування в космосі і на Землі «паралельних світів», з якими при певних умовах нібито здатна контактувати психіка людей (що і відбувається під час появи НЛО). Нарешті, є прихильники гіпотези про те, що НЛО пов'язані з діяльністю позаземних цивілізацій (і навіть появою на Землі різних типів гуманоїдів). Ще раз підкреслимо, що до цих пір позаземні цивілізації відносяться до числа гіпотетичних об'єктів, пошук яких представляє великий інтерес. Причому вчені не тільки шукають позаземні цивілізації, але і в теоретичному плані досліджують їх можливі моделі. Безсумнівно, що позаземні цивілізації і НЛО — це не одне і те ж: більшість НЛО взагалі не має ніякого відношення до позаземних цивілізацій, а справжні позаземні цивілізації (якщо вони існують !) можуть проявляти себе і не у вигляді НЛО.

Таким чином, проблема позаземних цивілізацій насправді складніша, ніж може здатися з першого погляду. Можна сперечатися і наводити нові аргументи на користь або проти реальності позаземних цивілізацій, але лише подальші спостереження та експерименти дозволять з'ясувати, чи існують де-небудь населені світи, чи ми самотні, принаймні, в межах нашої Галактики.